Справа №761/25110/23 Головуюча у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1106/2024 Доповідач: ОСОБА_2
Іменем України
23 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року, -
В провадженні Оболонського районного суду м. Києва на розгляді перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року клопотання прокурора задоволено, продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 06 січня 2024 року включно, раніше визначений розмір застави залишено без зміни.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід (нічний домашній арешт або особисте зобов'язання) або визначити розмір застави.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, якого він фактично не вчиняв. Зазначає, що стороною обвинувачення, без проведення будь-яких НСРД, дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.2 ст. 307 КК України, тільки з урахуванням кількості вилученого у ОСОБА_7 наркотичного засобу, який він зберігав для власного вживання.
Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, до затримання працював, має постійне місце проживання, хворіє панкреатитом і в умовах СІЗО загострились хронічні захворювання. Також зазначає, що стороною обвинувачення не доведено жодного з ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини, з якими закон пов'язує можливість, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
На думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою обвинуваченого, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працював, має постійне місце проживання, з урахуванням обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому, не може слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та свідчити про наявність таких соціальних зв'язків, які б в сукупності з усіма врахованими судом першої інстанції обставинами, зменшували встановлені в ході судового розгляду провадження ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На думку колегії суддів, обставини, які зазначені захисником в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, які суд належним чином обґрунтував.
Щодо доводів про стан здоров'я обвинуваченого, то документально підтверджені дані, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, а такожоб'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою відсутні.
Вирішуючи питання можливості застосування інших запобіжних заходів, враховуючи характер висунутого обвинувачення, обґрунтованість підозри, суд першої інстанції не знайшов їх достатніми для уникнення існуючих ризиків, з чим погоджується колегія суддів.
Отже, приймаючи рішення про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інший більш м'який запобіжний захід, має забезпечити виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін, а апеляційна скарга захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Суддя Суддя