Справа № 753/15381/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/798/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
25 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з незакінченою середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.311, ч.2 ст.309, ч.1 ст.309 КК України та призначено йому покарання:
- за ч.3 ст.311 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
- за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.70 КК України остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно вироку, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо незаконного придбання прекурсору, а саме сірчаної кислоти, з метою використання для виготовлення психотропної речовини - амфетамін, яку в подальшому помістив за місцем свого мешкання а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 29 квітня 2021 року у період часу з 11 години 22 хвилин по 15 годин 22 хвилин у ході проведення санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено кристалоподібні речовини жовтого кольору, в яких виявлено прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропен (1-феніл-2-нітропропен), масою 39,88 г, що є особливо великими розмірами, яку ОСОБА_7 , незаконно придбав та зберігав, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінет міністрів України від 03.06.2009 № 589, з метою його використання для виготовлення психотропної речовини.
Фенілнітропропен, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №1» в «Таблиці IV», відноситься до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.
Крім того, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо незаконного придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено, а саме амфетаміну, для власного вживання, без мети збуту. В подальшому у невстановлений спосіб, отримав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку помістив за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
В подальшому, 22 квітня 2020 року у період часу з 11 години 22 хвилин по 15 годин 22 хвилин у ході проведення санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено білу порошкоподібну речовину та залишки білої порошкоподібної речовини, в якій виявлено психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін, масою 0,209 г , 0,601 г, 0, 011г, 0,002г, 5,7 г, 7,9г, 0,026г, а загальною масою 14,449 г, що є великими розмірами, яку ОСОБА_7 , незаконно придбав та зберігав, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінет міністрів України від 03.06.2009 № 589, для власного вживання, без мети збуту.
Амфетамін, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці 2» є психотропною речовиною.
Крім того, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у невстановлений спосіб, домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо незаконного придбання особливо небезпеного наркотичного засобу канабісу для власного вживання, без мети збуту. В подальшому у невстановлений спосіб, отримав наркотичний засіб - канабіс, який помістив за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Так, 29 квітня 2021 року у період часу з 11 години 22 хвилин по 15 годин 22 хвилин у ході проведення санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, масою 73,36 г, 9,8 г, 15, 3 г, 1,3 г, 2,1 г, а загальною масою 101, 86 г, який ОСОБА_7 незаконно, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995 «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінет міністрів України від 03.06.2009 № 589 придбав та зберігав, для власного вживання, без мети збуту.
Канабіс, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечним наркотичним засобом.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати його в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання: за ч.3 ст.311 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтуванні вказує, що призначаючи покарання обвинуваченому, вирішуючи питання про звільнення від його виконання, суд необґрунтовано дійшов до помилкового висновку про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства. Внаслідок цього незаконно звільнив обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України.
Судом першої інстанції проігноровано дані, що вказують на підвищену суспільну небезпечність, як вчиненого діяння, так і особи обвинуваченого.
Прокурор вказує, що виявленої у обвинуваченого кількості психотропних речовин вистачило б для сотень випадків її незаконного вживання, а наявної у нього кількості прекурсорів вистачило б для виготовлення ще сотень таких доз амфетаміна.
На думку апелянта, викладене безсумнівно вказує на підвищений рівень суспільної небезпеки особи обвинуваченого та вчиненого ним діяння і не дає обґрунтованих підстав для застосування положень ст.75 КК України.
Також, суд першої інстанції безпідставно визнав обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому - щире каяття. Адже, в даному випадку, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, що підтверджували б наявність такої обставини, як щире каяття.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, думку обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
Суд першої інстанції розглянув це кримінальне провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд першої інстанції з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.3 ст.311, ч.2 ст.309, ч.1 ст.309 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Окрім вирішення питання про призначення певного виду та розміру покарання, суду потрібно встановити достатню підставу для звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням. Суд має належним чином вмотивувати таке рішення, дослідивши та оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, та врахувати, що приписи ст.75 КК України застосовуються лише в тому разі, коли для цього є відповідні умови та підстави.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Суд першої інстанції врахувавши характер діянь вчинених обвинуваченим та особу обвинуваченого, призначив ОСОБА_7 покарання в межах санкцій ч.3 ст.311, ч.1 ст.309, ч.2 ст.309 КК України, із застосуванням ст.70 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
При цьому зважаючи на ті обставини, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, критично відноситься до скоєного, на думку колегії суддів суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства та застосування до нього положень ст.75 КК України.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне також врахувати ту обставину, що інкриміновані ОСОБА_7 дії вчинені ним у 2021 року. Дані про те, що ОСОБА_7 за час розгляду кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанції притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності відсутні. Вказані обставини додатково свідчать про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі. При цьому, сама по собі кількість вилучених у обвинуваченого прекурсорів та психотропних речовин не може свідчити про неможливість застосування до нього ст.75 КК України. з огляду на дані щодо особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного.
Посилання прокурора на те, що судом першої інстанції необґрунтовано враховано щире каяття, як обставину, що пом'якшує покарання, колегія суддів вважає безпідставним. Адже під час судового розгляду вказаного кримінального провадження обвинувачений повністю визнав свою вину, повідомив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень та висловив жаль з приводу скоєного. Обставини, які б вказували на його нещирість, на думку колегії суддів, відсутні. Крім того, сторона обвинувачення при розгляді даного кримінального провадження сама вказувала на наявність такої пом'якшуючої обставини, як щире каяття, а також вказала про це в обвинувальному акті.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на вищевикладені обставини.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити, а вирок суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Судді: