17 січня 2024 року
справа №753/2374/22
провадження № 22-ц/824/2998/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
при секретарі: Вакуленко А.В.
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року, постановлене під головуванням судді Цимбал І.К.,у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів
В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом. Вимоги мотивовано тим, що 23.09.2021 року між сторонами було укладено договір найму нерухомого майна, а саме квартири, строком на один рік. Відповідно до договору найму, щомісячна плата за користування квартирою становить 20 000 грн. Позивач сплатив відповідачу орендну плату за оренду житла за три місяці в розмірі 60 000 грн. В подальшому, через два місяці після укладення договору оренди, за взаємною згодою сторін даний договір було розірвано, проте надмірно сплачені кошти за оренду квартири в розмірі 20 000 грн відповідач позивачу не повернула. В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти в розмірі 20 000 грн та судовий збір в розмірі 992 грн 40 коп., а всього стягнуто 20 992 грн 40 коп.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач не повідомив відповідача про розірвання договору за 30 днів як визначено п. 4.2 Договору. Крім того, посилається на ст. 825 ЦК України та вказує, що станом на грудень 2021 року відповідач не змогла укласти договір найму житла на відповідних умовах з іншою особою. Також зазначає, що розгляд справи відбувся без належного повідомлення відповідача, що позбавило останню прав, передбачених ст. 43 ЦПК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що попередив наймодавця про звільнення помешкання. Відповідачем не доведено неможливість укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою. Вказує, що відповідач погодилась на розірвання договору та між сторонами було підписано акт здачі квартири без заперечень чи зауважень.
В судовому засіданні відповідач та її представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із законності, обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 23.09.2021 між сторонами було укладено договір найму (оренди) нерухомого майна (а.с. 11-12).
Відповідно до п. 1.1. договору, предметом є тимчасова здача в найм житлового приміщення, а саме двохкімнатної квартири, загальною площею 55,9 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с.11).
Відповідно до п. 3.1 договору, щомісячна плата за користування об'єктом нерухомості складає 20 000 грн.
Відповідно до п. 3.6 договору наймач сплатив наймодавцю орендну плату за перший та останній місяць проживання.
Відповідно до п. 4.1 договору строк дїі договору становить з 01.10.2021 по 01.10.2022.
Відповідно до п. 4.1.1 моментом фактичного використання об'єкту нерухомості є підписання сторонами акту прийому-передачі житлового приміщення.
Відповідно до п. 4.1.2 моментом закінчення фактичного використання об'єкта нерухомості є підписання сторонами акту здачі житлового приміщення.
Відповідно до п. 4.2 договору, дострокове розірвання даного договору, можливе за ініціативою любої із сторін, з письмовим повідомленням про це іншої сторони не менше ніж за один місяць до можливої дати розірвання договору.
23.09.2021 між сторонами було підписано акт приймання-передачі житлового приміщення (а.с. 13).
Згідно додатку №3 до договору найму від 23.09.2021 позивач сплати відповідачу за оренду квартири за перший та останній місяць, а також за наступний в розмірі 60 000 грн. (а.с. 14).
30.11.2021 між сторонами було підписано акт здачі житлового приміщення (а.с. 16).
Відповідно до ч. 1 ст. 825 ЦК України, наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці.
Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за найм житла за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду справи судом про повернення майна.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи, що позивач фактично користувався квартирою 2 місяця, та за згодою відповідача договір найму оренди було розірвано, однак, орендну плату сплачено за 3 місяці, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення із відповідача місячного орендного платежі у розмірі 20 000,00 грн
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не могла укласти договір найму житла на відповідних умовах з іншою особою станом на грудень 2021 року апеляційний суд не приймає, оскільки заявлена обставина не підтверджена належними засобами доказування.
Представником позивача разом з апеляційною скаргою подано докази, а саме: пояснювальні записки щодо на підтвердження непогодження ціни об'єкта оренди з іншими особами.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідачем не зазначено поважних причин неможливості подання до суду першої інстанції доказів про неможливість укласти договір найму, а тому подані докази судом апеляційної інстанції до уваги не беруться.
Допитаний в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 вказував щодо непогодження ціни оренди квартири із власником ОСОБА_2 , у зв'язку із чим між останніми не було укладено договору найму.
Водночас, відповідачем не доведено, що іншим особам було запропоновано такі ж умови договору оренди квартири як позивачу. Відтак, обставин неможливості укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою не встановлено.
Крім того, предметом спору в даній справі є стягнення безпідставно набутих коштів із ОСОБА_2 на підставі ст. 1212 ЦК України, та із зустрічними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 щодо стягнення із останнього коштів на підставі ст. 825 ЦК України не заявляла.
Твердження апелянта про те, що позивач звільнив помешкання без попередження судом відхиляється, оскільки відповідачем підписано 30 листопада 2021 року акт здачі житлового приміщення та будь-яких зауважень чи заперечень останньою не зазначено.
Доводи відповідача щодо неповідомлення її про розгляд справи колегія суддів не приймає. З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача - ОСОБА_4 направлено відзив на позовну заяву, який зареєстровано судом 16.08.2022 року.
Також в матеріалах справи містяться довідки про доставку смс-повідомлення відповідачу та її представнику про судове засідання на 08.12.2022 року (а.с. 46, 47), судове засідання на 18.01.2023 року (а.с. 53, 54) судове засідання на 24.04.2023 року (а.с. 65,67).
Судові повістки направлені ОСОБА_2 на адресу, яка зазначена у відзиві на апеляційну скарг, у повернулись до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Заяв щодо зміни місця проживання від відповідача чи її представника до суду не надходили.
Отже, за наведених вище обставин, відповідач була обізнаність про наявність справи на розгляді у суді та призначені судові засідання.
Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді