Провадження № 11-кп/824/923/2024 Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України
ЄУН: 363/4137/21 Головуючий суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
17 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального № 12021111150000569, внесеного до ЄРДР 07 червня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 10 березня 2023 року, яким
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семенівка Чернігівської області, громадянина України, одруженого, на утримання має малолітню дитину 2014 року народження, працюючого неофіційно, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та йому призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
за участю сторін апеляційного провадження:
прокурора ОСОБА_8 потерпілого ОСОБА_9
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6
Вироком суду ОСОБА_10 визнанийвинуватим в тому, що він6 червня 2021 року, близько 20.40 год., керуючи технічно справним автомобілем марки «HYUNDAI PONY 1.5 GLS» реєстраційний номер НОМЕР_1 ,здійснював рух по автодорозі «Київ-Вишгород-Ровжі» в напрямку с. Ровжі у Вишгородському районі Київської області.
Проїжджаючи ділянку автодороги в районі кілометрового знаку 19 км+750 м в Вишгородському районі Київської області, водій ОСОБА_6 , діючи необережно, а саме, проявляючи злочинну недбалість, в порушення вимог п. 10.1 і дорожньої розмітки 1.1 глави 34 Правил дорожнього руху України, рухаючись по закругленню дороги праворуч, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,змінив напрямок руху ліворуч і,перетнувши осьову суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT KANGOO» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався узустрічному напрямку.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної події водію автомобіля марки «RENAULT KANGOO» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: перелому вінцевого відростка лівої ліктьової кістки зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як для повного зрощування вищезазначених переломів потрібен строк понад 21 добу.
Допущені порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 10.1 і дорожньої розмітки 1.1 глави 34 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_9 .
Цим же вироком частково задоволено цивільний позов потерпілого, вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити в частині призначеного ОСОБА_6 покарання; призначити ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі строком 1 рік без позбавлення права керувати транспортними засобами з врахуваннямположеньч. 2 ст. 69 КК України. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки.
Захисник зазначає, що з вказаним вироком не можна погодитись, оскільки він є явно несправедливим через його суворість, а саме черезневідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Так, захисник зазначає, що при призначенні ОСОБА_6 покарання судом була врахована лише одна обставина, що пом'якшує покарання щире каяття. Проте, не врахована така пом'якшуюча обставина, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягало у наданні ОСОБА_6 органу досудового слідства допомоги у встановленні всіх обставин справи, яка полягала у організації допомоги (залучення спеціаліста автомеханіка з СТО)під час проведення транспортно-трасологічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу.
Окрім того,як зазначає захисник, прокурором під час розгляду справи в суді долученодовідку щодо наявності у ОСОБА_6 малолітньої дитини - ОСОБА_11 , який має інвалідність з дитинства довічно. Також до матеріалів справи долучено довідку про наявність II групи інвалідності у дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_12 . Фактично ОСОБА_6 є особою, на утриманні якої знаходиться малолітня дитина з інвалідністю та дружина з інвалідністю II групи.
Вказані обставини, на переконання захисника, як пом'якшуючі до уваги не прийнято. На даний час ОСОБА_6 працює водієм у фірмі таксі Воlt. Робота водієм в період воєнногостану є фактично єдиним джерелом доходів його сім'ї, а тому,маючи право на керування транспортними засобами, ОСОБА_6 може працювати водієм служби таксі і ця професія є джерелом існування його сім'ї.
Захисник вважає, що суд першої інстанції не уповній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання, зокрема: щире каяття та наявність на утриманні малолітньої дитини з інвалідністю та дружини з інвалідністю II групи, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Апелянт наголошує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії невеликої тяжкості, і суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною виною. Останній повністю усвідомив протиправність своїх дій, дав належну їм оцінку, а вищевказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки даного злочину.
На стадії апеляційного розгляду до апеляційного суду надійшла заява потерпілого ОСОБА_9 , в якій потерпілий просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з ним на підставі ст. 46 КК України, вказуючи про те, що вони з обвинуваченим примирились, обвинувачений йому відшкодував моральну та матеріальну шкоду у повному обсязі, жодних претензій до обвинуваченого він не має. Йому роз'яснені та зрозумілі правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 на підставі ст. 46 КК України, і він не заперечує проти такого звільнення та закриття провадження.
Під час апеляційного розгляду потерпілий підтримав подану заяву у повному обсязі.
Обвинувачений також просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з тим, що він дійсно примирився з потерпілим, відшкодував заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Вислухавши думку потерпілого, обвинуваченого та захисника, прокурора, які не заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи клопотань, зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч.1 ст. 7, ст. 26 КПК України, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», те, що обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого, колегія суддів, доходить висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК, у вчинені якого ОСОБА_6 визнаний винуватим оскаржуваним вироком, згідно ч. 2 ст. 12 КК є необережним нетяжким злочином.
Згідно з наявними у матеріалах кримінального провадження даними щодо особи обвинуваченого, він є особою, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Окрім того, обвинувачений примирився з потерпілим, повністю відшкодував потерпілому завдану останньому шкоду, потерпілий не має до обвинуваченого жодних претензій, що було підтверджено потерпілим в суді апеляційної інстанції.
Обвинувачений та потерпілий під час апеляційного розгляду вказали про своє примирення, просили звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, закрити кримінальне провадження у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що у справі наявні умови звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
На час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції вирок суду, який наразі оскаржується, не набрав законної сили.
Оскільки обвинувачений просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, відсутні підстави для проведення судового провадження, що включає в себе відповідно до п. 24 ст. 3 КПК України й апеляційне провадження, в повному обсязі в загальному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів не надає оцінки доводам апеляційної скарги захисника.
Відповідно до ст.. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що клопотання потерпілого та обвинуваченого про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиреннями винного з потерпілим підлягають до задоволення, вирок суду - скасуванню, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України - закриттю.
Керуючись ст. 404,405, 284, 417 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання потерпілого ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 10 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України - скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
______________________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4