Справа № 740/5767/23
Провадження № 2/740/108/24
30 січня 2024 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Ніжинської районної державної адміністрації, служба у справах дітей та сім"ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визначення місця проживання дитини,
Позивачка звернулась до суду із позовом, в якому просить визначити з нею місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування позову зазначила, що 08.09.2020 між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, від якого мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Понад півтора роки позивачка не проживає із відповідачем, малолітній син проживає разом з нею, всі витрати, пов'язані з утриманням дитини несе вона сама, відповідач матеріальної допомоги не надає і фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків.
Ухвалою судді 02.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду 03.11.2023 до участі у справі в якості третьої особи залучено службу у справах дітей Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі та визнання позовних вимог.
Представники третіх осіб - служби у справах дітей Ніжинської районної державної адміністрації, служби у справах дітей та сім"ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, служби у справах дітей Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області надіслали заяви про розгляд справи без їх участі.
У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.
Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 підтверджується факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 08.09.2020 (а.с. 10).
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9)
Судом встановлено, що сторони протягом тривалого часу спільно не проживають і малолітня дитина постійно проживає з позивачкою ОСОБА_1 .
Так, згідно довідки про місце проживання від 30.03.2022 № 59, виданої Удайцівським старостинським округом Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 проживала з 30.03.2022 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Станом на 15.08.2023 ОСОБА_1 разом із малолітнім сином ОСОБА_3 проживали за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки від 15.08.2023 № 9/23, виданої ЖБК «Річковик-1» (а.с.13).
Квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності матері позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 31.01.2005 і за вказаною адресою позивачка зареєстрована з 04.02.1997 (а.с. 12,14)
З висновку Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації №102-5509 від 19.12.2023 щодо визначення місця проживання дитини вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із його матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 45-47).
Відповідно до частини 1 статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Стаття 161 Сімейного кодексу України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно з частиною 4 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Стаття 19 Сімейного кодексу України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов'язком батьків утримувати дитину.
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У пункті 1 статті 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Таким чином, суд, враховуючи перш за все інтереси дитини та її вік, оцінивши всі обставини, які у даному конкретному випадку мають істотне значення для визначення її місця проживання, подані докази в їх сукупності, висновок органу опіки та піклування, беручи до уваги всі можливості батьків забезпечити належні умови для виховання та розвитку дитини, її духовний та фізичний розвиток, та зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_5 не заперечує проти проживання дитини з позивачкою, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з матір'ю - ОСОБА_6 .
Відповідно до статті 141 ЦПК України сплачений позивачкою при подачі позову судовий збір в сумі 1 073 грн. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. 12, 76-80, 141, 200, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Ніжинської районної державної адміністрації, служба у справах дітей та сім"ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визначення місця проживання дитини, задовольнити.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп. в рахунок відшкодування сплаченого при подачі позову судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Карпусь