Справа № 640/1405/20 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
29 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Оксененка О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року (повний текст виготовлено 31 жовтня 2022 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2019 року №000164503, видане Офісом великих платників податків ДПС.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків як правонаступник Офісу великих платників податків ДПС подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом неправильно визначено поняття вини платника податків, у зв'язку з чим зроблено помилковий висновок про те, що помилкове програмування іншого касового апарату для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями ніж того, який зазначений у ліцензії, не утворює складу правопорушення, передбаченого абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що попри допущену при програмуванні реєстратора розрахункових операцій помилку реалізація алкогольних напоїв здійснювалася виключно через один реєстратор розрахункових операцій. Тому, враховуючи законодавчу мету неможливості використання більшої кількості реєстраторів розрахункових операцій, ніж тієї, щодо якої сплаченої ліцензійний збір, помилкове використання іншого але одного реєстратора розрахункових операцій для продажу алкогольних напоїв не зумовило завдання будь-яких збитків державі і таке порушення мало місце за відсутності вини платника податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками Офісу великих платників податків ДПС 15.10.2019 було проведено фактичну перевірку господарської одиниці - автозаправної станції з магазином, розташованої за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 1а, який експлуатується Товариством з обмеженою відповідальністю «Глуско-Рітейл».
У ході перевірки встановлено, згідно підсистеми реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) ТОВ «Глуско-Рітейл» на АЗС з магазином, що була об'єктом перевірки, зареєстровано два РРО з фіскальними номерами 2658014541 та 3000285541. До наданої ліценції на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №26550308201801985 від 22 листопада 2018 року, терміном дії з 01 грудня 2018 року по 01 грудня 2019 року, в додатку внесено РРО з фіскальним номером 3000285541. Згідно даних «Підсистеми РРО» на АЗС через РРО з фіскальним номером 2658014541 за період з 01 квітня 2019 року по 14 червня 2019 року здійснювався продаж алкогольних напоїв, який не внесено до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на загальну суму 59 727,20 грн, чим порушено ч. 36 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Висновки перевірки зафіксовані в акті від 15 жовтня 2019 року (дата реєстрації - 18 жовтня 2019 року) № 0004/28-10-05-03/24812228 (а.с. 11-14).
На підставі викладених в акті перевірки висновків Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 08 листопада 2019 року № 000164503, яким до ТОВ «Глуско Рітейл» за порушення ч. 36 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» на підставі абз. 10 ч. 2 ст. 17 останнього застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 119 454,40 грн (а.с. 15-16).
За результатами адміністративного оскарження спірний індивідуальний акт було залишено без змін рішенням Державної податкової служби України від 09 січня 2020 року № 864/6/99-00-0/05-05-06 (а.с. 17-19).
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що використання позивачем іншого РРО, ніж зазначено у ліцензії, не призвело до порушення вимог чинного законодавства про роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а лише створило перешкоди для фіскального обліку товарів; таке порушення мало місце без вини позивача та без умислу останнього, негативних наслідків у сфері правового регулювання не спричинило, шкоди державі чи суспільству не завдало, у зв'язку з чим застосування штрафної санкції контролюючим органом здійснено протиправно.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон; тут і надалі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до ч. 14 ст. 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно з частиною 16 указаної статті Закону плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Приписи ч. 20 ст. 15 Закону визначають, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Із змісту частин 22-24, 26 статті 15 Закону випливає, що ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
За приписами ч. 1 ст. 17 Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, відповідно до абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону (абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону у редакції, яка була чинною у період з 01 квітня 2019 року по 14 червня 2019 року) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється виключно через електронний контрольно-касовий апарат, тобто РРО (книгу обліку розрахункових операцій), зазначений у ліцензії. У протилежному випадку, для суб'єктів господарювання настають негативні наслідки фінансового характеру у вигляді накладення на них штрафу, встановленого статтею 17 Закону.
Матеріали справи свідчать, що Головним управлінням ДФС у м. Києві було видано ТОВ «Глуско Рітейл» 26 листопада 2018 року ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 22 листопада 2018 року №26550308201801985 терміном дії з 01 грудня 2018 року по 01 грудня 2019 року за місцем здійснення торгівельної діяльності: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 1а (АЗС з магазином) (а.с.20-21). Указана ліцензія зареєстрована у державній податковій інспекції 28 листопада 2018 року за №653/28-10-08-01-35.
У додатку до ліцензії №26550308201801985 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями наведено перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), в якому зазначено один контрольно-касовий апарат з реєстраційним номером 3000285541 (а.с.22).
У свою чергу, як свідчать матеріали справи, було встановлено у ході перевірки та не заперечується учасниками справи, за адресою господарської одиниці ТОВ «Глуско Рітейл» - АЗС з магазином у м. Києві по Залізничному шосе, 1а, зареєстровано два реєстратора розрахункових операцій з фіскальними номерами 2658014541 та 3000285541 (а.с.23-24). Торгівля алкогольними напоями здійснювалася виключно через один РРО.
Позивачем не заперечується, що у період з 01 квітня 2019 року по 14 червня 2019 року для продажу будь-яких наявних на АЗС товарів, у тому числі алкогольних напоїв, використовувався РРО з фіскальним номером 2658014541, у той час як через РРО з фіскальним номером 3000285541 здійснювався продаж будь-яких наявних на АЗС товарів окрім алкогольних напоїв.
Цей факт, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Глуско Рітейл» пояснює тим, що можливість продажу алкогольних напоїв через РРО з фіскальним номером 3000285541 при програмуванні була помилково заблокована на відміну від РРО з фіскальним номером 2658014541, на якому при програмуванні така можливість була встановлена.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у постанові від 17 лютого 2022 року у справі №520/13466/19 Верховний Суд, застосувавши наведені вище норми Закону за подібних обставин, прийшов до висновку, що роздрібна торгівля пальним здійснюється виключно через електронний контрольно-касовий апарат, тобто РРО (книгу обліку розрахункових операцій), зазначений у ліцензії. У протилежному випадку, для суб'єктів господарювання настають негативні наслідки фінансового характеру у вигляді накладення на них штрафу, встановленого статтею 17 Закону. Відповідно до вимог діючого законодавства здійснення діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями є правомірним виключно через РРО, зазначений у ліцензії, незалежно від статусу цього РРО.
Подібна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №2а-9358/11/1370, від 01 лютого 2021 року у справі №520/5562/19.
Аналіз змісту підстав позову, а також відзиву на апеляційну скаргу, свідчить, що позивач визнає факт порушення, але вважає, і суд першої інстанції погодився з його доводами, що не дотримання вищезазначених вимог Закону мало місце без вини платника і немає великого значення, оскільки ним сплачено всі необхідні податки, а застосування штрафу є непропорційно великим, що порушує справедливий баланс між інтересами суспільства і основоположними правами конкретної особи.
Разом з тим, такі висновки Окружного адміністративного суду міста Києва колегія суддів вважає помилковими, оскільки на законодавчому рівні встановлені правила державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.
Таке державне регулювання насамперед встановлено з метою забезпечення високої якості зазначених продуктів та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, про що зазначено в преамбулі Закону.
Сплата податків і зборів не звільняє суб'єкта господарювання від дотримання цих правил і вимог, адже визначальною і пріоритетною метою державного контролю за обігом алкогольної і тютюнової продукції, а також пального є забезпечення загальних інтересів суспільства, а не сплата податків.
Аналогічна за своїм змістом позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі № 600/3324/21-а.
Посилання позивача, з яким також погодився суд першої інстанції, на те, що у спірному випадку контролюючим органом не було доведено наявність умислу підприємства на вчинення порушення вимог Закону, а відтак не встановлено об'єктивної сторони правопорушення, що унеможливлює притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, колегія суддів вважає помилковим.
Так, відповідно до ст. 109 Податкового кодексу України (у редакції, чинній як на час вчинення порушення, так і на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З аналізу вищевказаних положень вбачається, що підставою для притягнення платника до відповідальності є вчинення податкового правопорушення, тобто протиправного діяння, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відтак, оскільки наявними у матеріалах справи документами підтверджується факт здійснення позивачем у період з 01 квітня по 14 червня 2019 року роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії, що було зумовлено незабезпеченням належної перевірки ТОВ «Глуско Рітейл» правильності програмування реєстраторів розрахункових операцій за місцем торгівлі протягом більше двох місяців, то колегія суддів приходить до висновку про неможливість вважати обґрунтованими доводи платника податків про те, що таке правопорушення мало місце за відсутності вини останнього.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального права, застосування закону, який не підлягає застосуванню, призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню
Текст постанови складено 29 січня 2024 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
О.М.Оксененко