Справа № 580/9034/23 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
29 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Патрульної поліції в Черкаській області в якому просив:
-визнати дії відповідача при направленні відповіді від 20.09.23 за №Г-480/41/24/03-2023 неправомірними;
-зобов'язати відповідача направити конкретні, повні та об'єктивні відповіді на кожне з питань викладених у заяві від 24.08.23 та доповненні від 03.09.23.
20.11.2024 року до суду першої інстанції надійшли пояснення по відзиву, в якому позивач також, просить доповнити позовні вимоги додавши вимогу:
- зобов'язати відповідача провести службове розслідування відповідно до його заяви.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 вказану заяву повернуто без розгляду на підставі ч. 2 ст. 167 КАС України.
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У постанові від 17.02.2022 у справі № 360/746/19 Верховний Суд зазначив, що предмет позову становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, характер позовної вимоги визначається характером спірних матеріальних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
Під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або інше наведення іншого праворозуміння таких норм.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/1764/17, від 22.01.2020 у справі №210/2289/17, від 30.01.2020 у справі №817/831/18. Аналогічного підходу дотримувалася і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовної заяви було визнання дій відповідача при направленні відповіді від 20.09.23 за №Г-480/41/24/03-2023 неправомірними та зобов'язання відповідача направити конкретні, повні та об'єктивні відповіді на кожне з питань викладених у заяві від 24.08.23 та доповненні від 03.09.23.
З заяви від 24.08.2023 року за №Г-480 вбачається, що ОСОБА_1 звертаючись до начальника управління патрульної поліції у м. Черкаси Кокобі О. в прохальній частині просив провести службове розслідування відповідно до вказаної заяви.
В заяві поданій до суду першої інстанції від 20.11.2023 року про збільшення позовних вимог позивач просить додати позовну вимоги, якою зобов'язати відповідача провести службове розслідування згідно його заяви.
З вказаного вище вбачється, що у разі задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача направити конкретні, повні та об'єктивні відповіді на кожне з питань викладених у заяві від 24.08.2023 та доповненні від 03.09.2023, вирішится й прохання позивача про зобов'язання відповідача провести службове розслідування згідно його заяви, оскільки це прохальна частина цієї заяви.
А тому, колегія суддів, не вбачає з заяви ОСОБА_1 від 20.11.2023 року збільшення позовних вимог.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).
При цьому, за правилами ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що заява по збільшення позовних вимог є очевидно безпідставною та необґрунтованою, а відтак підлягає поверненню без розгляду.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, обґрунтовано зазначивши про наявність правових підстав для повернення заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 167 КАС України, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 167, 242-244, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 382 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма