П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 947/20478/23
Головуючий в 1 інстанції: Васильків О.В. Дата і місце ухвалення: 14.12.2023 р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
при секретарі - Чоран А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ЕАС №7201180 від 20.06.2023 року інспектора 1 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Заярного Олексія Олеговича, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що станом на дату притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП позивач не знав про те, що його притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. та позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 14.12.2023р. та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що не знав про наявність постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 25.01.2023 р., якою його було позбавлено право керування транспортним засобом строком на 1 рік. Однак суд першої інстанції не звернув належної уваги на такі доводи. При цьому, апелянт звертає увагу, що у постанові Одеського апеляційного суду від 21.12.2023 р. у справі №504/3471/22 суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 копію постанови Суворовського районного суду м..Одеси від 20.06.2023 р. отримав лише 29.09.2023 р., тобто після прийняття постанови якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та яка є предметом оскарження у цій справі.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, а тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, апелянта та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 25.01.2023 року у справі №504/3471/22 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддавши його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21.12.2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 25.01.2023 року. Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 25.01.2023 року скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому, 20.06.2023 року інспектором 1 батальйону 5 роти УПП в Одеській області лейтенантом поліції Заярним О.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7201180, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 , 20.06.2023 року о 21:38:54 за адресою Одеська обл., Лиманський, А/Д М-14 21 КМ керував ТЗ - HYUNDAI I30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1«а» Правил дорожнього руху керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач, будучи адвокатом та знаючи з 29.10.2022 року про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №321170 за ч. 1 ст. 130 КпАП України, мав можливість дізнатись про результати розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП настає в разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 222 цього Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.4ст.126 КУпАП.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Основоположним доводом позивача є відсутність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 4статті 126 КУпАП, оскільки він фактично не знав про прийняття стосовно нього рішення суду про позбавлення права керування транспортними засобами. Крім того, позивач вказує, що у нього не вилучалося посвідчення водія під час складення протоколу по частині 1 статті 130 КУпАП, а тому сумніви щодо позбавлення права керування транспортними засобами були цілком обґрунтованими.
Судом встановлено, що 25.01.2023 року постановою Суворовського районного суду м.Одеси у справі №504/3471/22 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
20.06.2023 року інспектором 1 батальйону 5 роти УПП в Одеській області лейтенантом поліції Заярним О.О. о 21 год 38 хв було зупинено автомобіль HYUNDAI I30, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та встановлено, що громадянин ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1«а» Правил дорожнього руху керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
За результатом встановлених обставин інспектором Управління патрульної поліції винесено постанову серії ЕАС № 7201180, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень.
ОСОБА_1 після складання відносно нього 20.06.2023 р. постанови серії ЕАС № 7201180, що є предметом оскарження у цій справі, звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову Суворовського районного суду м.Одеси у справі №504/3471/22 року, також заявник надав до суду клопотання про поновлення строку.
Розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м.Одеси у вказаній справі, Одеський апеляційний суд встановив, що справа була розглянута судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 та за відсутності даних про його належне сповіщення про місце і час розгляд справи. При цьому суд встановив, що згідно телефонограми від 17.01.2023 р. ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання, однак на телефонний дзвінок не відповів. Повістка засобами поштового зв'язку не направлялась у зв'язку з відсутністю марок. В матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання копії рішення.
Також, з тексту постанови вбачається, що з матеріалами справи та змістом оскаржуваної постанови позивач ознайомився 29.09.2023 року, а з апеляційною скаргою звернувся 09.10.2023 року.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 25.01.2023 року, апеляційну скаргу задоволено. Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 25.01.2023 року скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, станом на 20.06.2023 року, тобто, на день винесення постанови серії ЕАС № 7201180 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом, що є предметом оскарження у цій справі, постанова Суворовського районного суду м.Одеси від 25.01.2023 року, якою позбавлено права керування ОСОБА_1 транспортним засобом строком на один рік, не набрала законної сили.
Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про те, що копію постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 25.01.2023 року йому не надсилали, що хоч і не спростовує факт позбавлення його права керування транспортними засобами, проте виключає умисну поведінку позивача, оскільки він жодним чином не був поінформований про даний факт.
Слід звернути увагу, що позивач мав законно обґрунтовані очікування на отримання копії постанови суду, оскільки її обов'язкове надсилання судом передбачено Законом.
Правомірно очікуючи повідомлення про факт винесення того чи іншого рішення в справі про адміністративне правопорушення по статті 130 КУпАП, позивач здійснював керування транспортним засобом, оскільки про заборону вказаних дій не був поінформований жодним із встановлених Законом способів.
Крім цього, на особливу увагу заслуговує той факт, що станом на 20.06.2023 року поліцейськими не було тимчасово вилучено посвідчення водія у позивача відповідно до вимог ст. 265-1 КУпАП, що також вказує на обґрунтованість твердження апелянта про те, що позивач не міг знати про позбавлення його права керування транспортними засобами та спокійно пред'явив посвідчення водія інспектору поліції в додатку Дія, що не заперечується сторонами у справі.
Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд адміністративної справи відносно нього не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки як вбачається з тексту постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 25.01.2023 року ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд його справи в суді на 29.11.2022 р., проте як вбачається з матеріалів справи розгляд справи відбувся 25.01.2023 р. При цьому, в постанові Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року встановлено відсутність доказів належного сповіщення особи про час та місце розгляду справи.
Також, безпідставними є висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є адвокатом, а тому мав можливість дізнатись про результати розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки наявність у особи юридичних знань, а також посвідчення адвоката не звільняє суд від обов'язку належного сповіщення такої особи про розгляд відносно неї матеріалів про адміністративне правопорушення.
Беручи до уваги, що станом на 20.06.2023 року постанова Суворовського районного суду м.Одеси від 25.01.2023 року не набрала законної сили, а також, враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи зазначені вище обставини, судова колегія приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутня вина, а отже і склад правопорушення, що спростовує можливість застосування санкції передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, на підставі встановлених обставин суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта щодо відсутності в його діях суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КупАП.
Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів доходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді, не доведено правомірність спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7201180 від 20.06.2023р., у зв'язку з чим така постанова підлягає скасуванню.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
А відтак, колегія суддів вважає, що постановлене Київським районним судом м.Одеси рішення від 14.12.2023р. підлягає скасуванню на підставі п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України з ухваленням у справі нового судового рішення - про задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 6 статті 139 Кодексу передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні з даним позовом до суду першої інстанції позивачем сплачено 538,60 грн. судового збору (квитанція від 07.07.2023р.), а при поданні апеляційної скарги - 805,20 грн. (квитанція від 11.01.2024р.).
Таким чином, на підставі ст.139 КАС України, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1343,80 грн. з Департаменту патрульної поліції, оскільки суб'єкт владних повноважень УПП в Одеській області, яке виступає відповідачем у справі, є його територіальним підрозділом.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7201180 від 20 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (і.к. 40108646, вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1343,80 грн. (одна тисяча триста сорок три гривні 80 коп.).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук