П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25838/23
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Дата і місце ухвалення: 15.11.2023р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Три Гори» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії,-
В вересні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Три Гори» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №9486752/39312218 від 07.09.2023 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №22 від 18.08.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 18.08.2023, постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю «Три Гори».
Також, в позовній заяві ТОВ «Три Гори» заявило про намір стягнення судових витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Три Гори» задоволено.
08.11.2023р. товариство з обмеженою відповідальністю «Три Гори» звернулось до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на їх користь понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Три Гори» задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Три Гори» витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення від 15.11.2023р. та відмовити в задоволенні заяви позивача.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що призначений судом першої інстанції гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, оскільки предмет позову є типовим та у судах розглядається безліч аналогічних справ, що не потребувало багато часу адвоката для складання позовної заяви. Апелянт зазначає, що позивач не надав суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У постановах Верховного Суду від 28.04.2023р. по справі №640/8003/20, від 25.05.2023р. по справі №440/7120/20, від 20.06.2023р. по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У постанові Верховного Суду від 17.05.2023р. по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїй заяві просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
На підтвердження своєї позиціє позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги від 20.03.2023 р. № 20/03/23 укладений між ТОВ «Три Гори» та адвокатом Тарасенко О.Ю.
Згідно з п.3 Договору розмір оплати послуг Адвоката, порядок оплати послуг Адвоката та відшкодування витрат Адвоката, пов'язаних з наданням правової допомоги, визначаються сторонами окремо в додатковій угоді до даного договору, відомості якої складають адвокатську таємницю.
19.09.2023 р. між ТОВ «Три Гори» та адвокатом Тарасенко О.Ю. укладено додаткову угоду №2 від 19.09.2023 року до договору про надання правничої допомоги № 20/03/23 від 20.03.2023 року відповідно до якої загальна вартість виконаних робіт складає 6000 грн., а саме:
1. Формування правової позиції, формування доказової бази, збирання доказів з метою визнання протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області №9486752/39312218 від 07.09.2023 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №22 від 18.08.2023 року - 1000 грн.
2. Складання позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.09.2023 за №9486752/39312218- 3500 грн.
3. Складання відповіді на відзив у адміністративній справі №420/25838/23 - 1500 грн.
4. Представництво інтересів Клієнта під час судового розгляду справи 1000 грн за одне судове засідання.
Всього понесено судових витрат на професійну правничу допомогу - 6000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, надані позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. письмові докази, суд першої інстанції дійшов висновку про неспівмірність заявлених до відшкодування коштів із розглядом даної справи та стягнув з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «Три Гори» 4000 грн. витрат на правову допомогу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача понесених останньою витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн., оскільки, на думку суду, таке відшкодування є справедливим і обґрунтованим, а також співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.
До того ж, стягнення витрат у заявленому розмірі не становить надмірний тягар для відповідача.
Варто зазначити, що відповідач, заявляючи про те, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є завищеним, не надав жодного доказу у підтвердження вказаної позиції та належним чином її не обґрунтував.
Колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019р. по справі №826/841/17.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться лише до того, що позивачем не доведено співмірність понесених витрат з критеріями, визначеними частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Однак, частиною 6 статті 134 КАС України, передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції розглядаючи заяву про стягнення судових витрат надав оцінку зазначеним обставинам та зменшив розмір таких витрат з 6000,00 грн. до 4000,00 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області про необхідність доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218, то колегія суддів зазначає, що наведене не вказує на відсутність підстав для стягнення витрат.
Згідно з висновками Верховного Суду у постановах від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17, від 01 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20 предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору та не повинно перевірятися при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.
Більше того, наразі наказ Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 втратив чинність.
В даному випадку правову допомогу надає адвокат Тарасенко О.Ю, який отримує дохід шляхом безготівкових нарахувань на відповідний банківський рахунок, що виключає обов'язок та необхідність ведення обліку доходів у відповідній книзі.
Що ж до посилань Головного управління ДПС в Одеській області в своїй апеляційній скарзі на те, що на розгляді в судах першої та другої інстанцій розглядається безліч судових справ з аналогічним предметом спору, ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, то колегія суддів не приймає їх до уваги з підстав, зазначених вище.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ГУ ДПС в Одеській області і скасування додаткового рішення немає.
А відтак, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.1 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Пунктом 2 частиною п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, визначених вказаною нормою.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 29 січня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук