П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25219/23
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Дата і місце ухвалення: 20.11.2023р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕВОЛ» до Одеської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
У вересні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕВОЛ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023р. №UA500500/2023/000785;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023р. №UA500500/2023/000379/2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання укладеного з Компанією «SHANDONG RELIANT TRADE CO., LTD» (Китай) контракту №STR-St-20 від 30.04.2020р. в травні 2023 року ним було імпортовано на митну територію України товар (керамічну плитку), який задекларовано за основним методом визначення вартості товарів - за ціною договору. На підтвердження митної вартості товару були надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023р. №UA500500/2023/000379/2, якими обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Того ж дня відповідачем видано товариству картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023р. №UA500500/2023/000785. Такі рішення та картку відмови ТОВ «СТЕВОЛ» вважає незаконними та зазначає, що у наданих Митниці документах всі числові значення вказано однаково та немає жодних невідповідностей чи розбіжностей між ними. Позивач зазначав про необґрунтованість посилань Митниці на недоведеність декларантом такої складової митної вартості як вартість упаковки та робіт, пов'язаних з пакуванням, оскільки товар постачався на умовах FOB порт (Китай), при яких обов'язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару. Витрати на перевезення підтверджені належним чином наданими документами. Надання виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів), висновків про якісні та вартісні характеристики товарів тощо не є обов'язковим згідно ч.2 ст.53 МК України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023р. №UA500500/2023/000379/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023р. №UA500500/2023/000785.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «СТЕВОЛ» судовий збір у сумі 5368,00 грн. та витрати на оплату послуг перекладача у сумі 4540,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 20.11.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «СТЕВОЛ».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що у наданих позивачем до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки та вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Крім того, товариство у встановленому порядку не підтвердило витрати на транспортування товару. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України, та зумовили необхідність запитування у декларанта або уповноваженої ним особи додаткових документів, передбачених ст.53 МК України. Однак, на вимогу Митниці ТОВ «СТЕВОЛ» не надало відповідних додаткових документів.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані Митницею додаткові документи, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МК України, стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023р. №UA500500/2023/000379/2 та картки відмови від 18.05.2023р. №UA500500/2023/000785.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 30.04.2020р. між Компанією «SHANDONG RELIANT TRADE CO., LTD» (Продавець) та ТОВ «СТЕВОЛ» (Покупець) укладено контракт №STR-St-20, за умовами якого Продавець продав, а Покупець придбав керамічну плиту та інші товари народного споживання. Країна виробника товару зазначається в Інвойсі (пп.1.1 Контракту). Сторони погоджують Інвойс по асортименту, кількості та цінам. Поставка Товару за даним Контрактом буде здійснюватися окремими партіями. Перелік Товарів, їх кількість на кожну партію визначається в Інвойсах. (п.1.2, п.1.3 Контракту).
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Контракту Ціни на Товар, що поставляється, встановлюються в доларах США (USD) та валюта євро. Загальна вартість товару (Ціна контракту), продаж якого здійснюється на умовах даного контракту, визначається на підставі інвойсів.
На виконання умов вказаного Контракту Компанія «SHANDONG RELIANT TRADE CO., LTD» поставила ТОВ «СТЕВОЛ» товар: плитка керамічна з кам'яної кераміки з коефіцієнтом поглинання води більш 0,5 мас. % але не більше 10 мас. %, для покриття підлоги, для внутрішніх робіт, мод.SР6601 розміром 600х600 мм - 799,2М2 у 555 кор., мод.SР6605 розміром 600х600 мм - 793,44М2 у 551 кор., мод3D003 розміром 600х600 мм - 668,16М2 у 464 кор., мод.62701 розміром 600х600 мм - 453,6М2 у 315 кор., виробник «SHANDONG RELIANT TRADE CO., LTD», торгівельна марка SALUONA, країна виробник СN.
З метою митного оформлення вказаного товару 17.05.2023р. декларантом подано електронну митну декларацію МД №23UА500500016756U5, в якій митну вартість товару визначено самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано до митного органу: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.04.2020р. №STR-St-20; рахунок-проформу від 22.02.2023р. №30; рахунок-фактуру (інвойс) від 06.03.2023р. №30; коносамент від 22.03.2023р. №SLL23031348; коносамент від 09.05.2023р. №МТСNDRN122/12; автотранспортну накладну від 15.05.2023р. №А772097; автотранспортну накладну від 15.05.2023р. №А772098; пакувальний лист від 06.03.2023р. б/н; декларацію про походження товару від 06.03.2023р. №30; банківський платіжний документ, що стосується товару від 09.03.2023р. №2; банківський платіжний документ, що стосується товару від 10.02.2023р. №9; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.05.2023р. №266; документ, що підтверджує вартість перевезення від 11.05.2023р. №1106; вагову довідку від 17.05.2023р.; фото від 17.05.2023р.; копію митної декларації країни відправлення від 20.03.2023р. №422720230000227423.
За результатами перевірки МД № 23UА500500016756U5 та поданих до неї документів, Одеською митницею сформовано повідомлення від 17.05.2023р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів.
У зв'язку з чим, товариству запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення.
Листом від 18.05.2023р. ТОВ «СТЕВОЛ» повідомило Митницю, що витребувані нею додаткові документи надаватися не будуть.
18.05.2023р. Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000379/2, відповідно до якого визначено вартість товару №1 - 0,57 дол. США/кг, аніж заявлено декларантом 0,3510 дол. США/кг. Митну вартість товару скориговано за резервним методом.
У п.33 рішення коригування митної вартості товарів від 18.05.2023р. №UA500500/2023/000379/2 Митницею зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згадуваної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч.2 ст.53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
3) на вимогу митного органу додаткових документів декларантом не надано.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор'а ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить: товар №1 - 0,57 дол. США/кг (МД від 11.04.2023р. №UA500500/2023/12089), ніж заявлено декларантом 0,3510 дол. США/кг.
Того ж дня Одеською митницею сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000785.
Не погоджуючись із правомірністю прийнятих 18.05.2023р. Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови ТОВ «СТЕВОЛ» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «СТЕВОЛ» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «СТЕВОЛ» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця посилається на те, що декларантом для митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Зокрема, у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023р. №UA500500/2023/000379/2 Митницею, серед іншого, зазначено, що ???? у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки та вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань митного органу, оскільки, як слідує зі змісту п.п. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, додається до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, лише у випадку, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
За умовами п.1.4 Контракту від 30.04.2020р. №STR-St-20 Продавець поставляє Покупцю Товар на умовах FOB порт, Китай, CFR або CIF Одеса, Україна (на підставі Інкотермс-2010).
Згідно інвойсу від 06.03.2023р. №30 умови поставки FOB: QINGDAO, CHINA.
Відповідно до правил Інкотермс за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Тобто, умовами Контракту передбачено покладення таких витрат як пакування, пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням саме на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.
На користь висновку суду про те, що вартість пакування та маркування увійшла до митної вартості товару свідчать відомості графи 37 митної декларації МД №23UА500500016756U5 від 17.05.2023р., де зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додатковому підтвердженню.
Також, у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів Митницею зазначено про недоведеність витрат на перевезення товару. Такі твердження митного органу спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем для митного оформлення надавалися: автотранспортні накладні від 15.05.2023р. №А772097, від 15.05.2023р. №А772098; рахунок на оплату від 11.05.2023р. №266 на загальну суму 322169,36 грн. (з яких відшкодування витрат: морське перевезення за межами території України - 180648,88 грн., річкове перевезення за межами України - 117019,52 грн., вантажно-розвантажувальні роботи за межами України - 24500,96 грн.); довідку про транспортні витрати від 11.05.2023р. №1106, відповідно до якої вартість транспортування вантажу контейнер MRKU9471509, TTNU1105323, що відправлений на умовах FOB QINGDAO: морське перевезення за межами України QINGDAO - CONSTANTA 180648,88 грн. без ПДВ, навантажувально-розвантажувальні роботи - 24500,96 грн. без ПДВ, річкове перевезення за межами України - 117019,52 грн. без ПДВ.
Як правильно зазначив суд першої інстанції та не спростовано апелянтом, вказані документи не містять розбіжностей та у них відображені всі необхідні відомості щодо вартості перевезеного товару, маршруту перевезення та складових витрат на перевезення.
Що ж до посилань апелянта на ненадання ТОВ «СТЕВОЛ» всіх додатково витребуваних документів, то колегія суддів зазначає, що відсутність всіх визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 29 січня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук