Справа № 560/571/24
іменем України
30 січня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII згідно довідок №34, №36 від 05.12.2023. Однак листом відповідача від 27.12.2023 №2200-0303-8/117799 позивачу відмовлено у задоволенні її заяви.
Листом від 27.12.2023 №2200-0303-8/117799 відповідач повідомив, що позивачці поновлено пенсію у розмірі, який визначено при призначення пенсії державного службовця вперше у 2017 році, а підстави для проведення перерахунку пенсії, обчислених за нормою Закону України "Про державну службу" на підставі поданих довідок відсутні.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву.
Дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.
Суд встановив, що позивачка перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
06.12.2023 позивачка звернулась до відповідача із завою про переведення з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889, з врахуванням довідки про заробітну плату, видана Хмельницькою обласною військовою адміністрацією від 05.12.2023 №34, №36.
Однак, відповідач, листом від 27.12.2023 №2200-0303-8/117799 відповідач повідомив, що позивачці поновлено пенсію у розмірі, який визначено при призначення пенсії державного службовця вперше у 2017 році, а підстави для проведення перерахунку пенсії, обчислених за нормою Закону України "Про державну службу" на підставі поданих довідок відсутні.
Не погоджуючись з такою відмовою позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зі змісту наведених норм слідує, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №687/545/17.
Тобто, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10, 12Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Суд встановив, що відповідачем не заперечується, що позивачка має належний стаж державної служби необхідний їй для призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" №889-VIII, а саме понад 10 років.
Однак, відповідач вказав, що оскільки позивач отримувала пенсію за віком по Закону України "Про державну службу" №3723-XII, а тому у переведенні на пенсію за Законом України "Про державну службу" №889-VIII відмовлено. Відповідач зазначив, що з 01 березня 2021 року проведено черговий автоматичний перерахунок пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону та постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 №127 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,1. Оскільки розмір пенсії позивача за віком згідно Закону №3723-XII є меншим від розміру за віком згідно Закону "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", переводити позивача на пенсію згідно Закону №3723-XII недоцільно.
Виходячи з системного аналізу положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, із набранням законної сили Законом України "Про державну службу" №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно матеріалів справи, позивач досяг пенсійного віку встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (60 років), має відповідний стаж державної служби понад 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
Тобто, позивач має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправним.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсії за віком за нормами Закону №889-VIII з 06.12.2023, суд зазначає наступне.
Так, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини стосуються саме призначення позивачу пенсії згідно Закону №3723-XII.
З цих же підстав неможливо погодитись з доводами пенсійного органу про відсутність у позивача права на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу", з підстав, що за цим Законом йому вже призначена пенсія за віком.
Крім того, пункти 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII не містять будь-яких обмежень стосовно права позивачки на призначення пенсії згідно з цим же законом з тих підстав, що їй раніше була призначена пенсія на підставі попереднього закону ( №3723-ХІІ).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за період роботи (служби) до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.
Згідно пункту 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Тому, з врахуванням вищезазначених правових актів, довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця позивачу видано правомірно та вони мають бути враховані при призначенні позивачу пенсії.
Однак, в даному випадку позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити, здійснити нарахування та виплату з 06.12.2023 року пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням сум заробітної плати зазначеної у довідках від 05.12.2023 року №34, №36, що є на думку суду помилковим оскільки пенсія згідно частини 1 статті 37 Закону №3723-XII призначається в розмірі 60% заробітної плати з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу з 06.12.2023 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та здійснити нарахування та виплату пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати зазначені у довідках Хмельницької обласної військової адміністрації від 05.12.2023 року №34, №36.
Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в переведенні, перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 06.12.2023 в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках Хмельницької обласної військової адміністрації від 05.12.2023 року №34, №36, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук