Справа № 560/20140/23
іменем України
29 січня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чемеровецької селищної ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Чемеровецької селищної ради Кам'янець-Подільського району, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення тридцять п'ятої сесії VIII скликання Чемеровецької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 15.06.2023 №106-35/2023 "Про внесення змін до договору оренди землі", яким ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до договору оренди землі, укладеного 14.12.2016, шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін оренди землі (державна реєстрація від 12.01.2017 №18575797).
2. Зобов'язати Чемеровецьку селищну раду Кам'янець-Подільського району Хмельницької області поновити порушене право ОСОБА_1 та на черговому засіданні сесії Чемеровецької селищної ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.05.2023 і ухвалити законне рішення, відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", та укласти з ОСОБА_1 Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства (01.02) з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002, площею 6 га, яка розташована за межами населених пунктів Чемеровецької селищної ради Чемеровецького району Хмельницької області на тих же умовах і на новий строк.
Ухвалою суду від 24.11.2023 суд відкрив спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступних підстав.
Згідно із частиною 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з пунктом 2 чатини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до чатсини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до вимог цього Кодексу.
В силу положень статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини 1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Це положення узгоджується з вимогами чатсини 2 статті 16 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі", згідно з яким укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Отже, з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення тридцять п'ятої сесії VIII скликання Чемеровецької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 15.06.2023 №106-35/2023 "Про внесення змін до договору оренди землі", яким ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до договору оренди землі, укладеного 14.12.2016, шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін оренди землі (державна реєстрація від 12.01.2017 №18575797).
Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що 14.12.2016 між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області було укладено договір оренди земельної ділянки №44/57-16-ДО, відповідно до умов якого Орендодавець - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області передало, а Орендар ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення фермерського господарства (01.02) з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002, площею 6 га, яка розташована за межами населених пунктів Чемеровецької селищної ради Чемеровецького району Хмельницької області.
З доданої копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.11.2023 вбачається, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002 з 23.12.2020 перебуває у комунальній власності Територіальної громади селища Чемерівці в особі Чемеровецької селищної ради, до якої перейшли усі права і обов'язки орендодавця за договором оренди землі від 14.12.2016, відповідно до приписів статті 48-1 Земельного Кодексу України.
Аналіз встановлених фактичних обставин справи дає підстави вважати, що звертаючись до суду з даним позовом позивач намагається врегулювати спірні правовідносини між ним та Чемеровецькою селищною радою з приводу правомірності непролонгації передачі в оренду земельної ділянки, яка за договором оренди землі від 14.12.2016 була надана в оренду позивачу.
Таким чином, предметом цього спору є оцінка правомірності рішення сільської ради та перевірка законності набуття майнових прав на земельну ділянку позивачем, тобто спір про право.
Суд зазначає, що судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України встановлено, що цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Земельний кодекс України є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
У даній справі спірні правовідносини виникли з цивільних правовідносин, у межах яких можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з правом власності чи користування земельними ділянками, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 24.01.2017 №815/6165/14 та Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 №396/2550/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №802/2292/17-а та постановах КАС ВС від 13.12.2019 у справі № 379/406/15-а, від 17.02.2020 у справі №808/4077/17.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то наявні правові підстави для закриття провадження у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 №1798-XII (далі - ГПК України) вказано, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 13 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Оскільки спір у даній справі не є публічно-правовим, тому з урахуванням змісту позовних вимог, характеру спірних правовідносин, встановлених обставин, та враховуючи суб'єктний склад учасників спору, суд вважає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Такий же правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №819/1003/18.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, суд роз'яснює позивачу його право на звернення за захистом порушених прав до господарського суду, з урахуванням вимог, щодо територіальної підсудності встановленої статтями 27-31 Господарського процесуального кодексу України.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011, №3674-VІ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Встановлено, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 2147,20 грн., що підтверджується квитанцією №78 від 20.11.2023.
Враховуючи викладене, суд роз'яснює позивачу право на звернення до суду із клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.
Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд
провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чемеровецької селищної ради Кам'янець-Подільського району про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя В.В. Матущак