Рішення від 30.01.2024 по справі 560/119/24

Справа № 560/119/24

РІШЕННЯ

іменем України

30 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з нарахування ОСОБА_1 пенсії з втрати годувальника у розмірі 30% грошового забезпечення.

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії з 13.09.2023 з урахуванням права на пенсію з втрати годувальника в розмірі 70% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992.

Вказує, що 26.09.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 70% грошового забезпечення. Однак, отримала відповідь, що пенсію з втрати годувальника в розмірі 70% грошового забезпечення згідно п. "а" ст. 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначити неможливо, оскільки нею не подано документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія).

Позивач вважає, що відповідно до п. "а" ст. 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 70% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, а тому вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправними.

Ухвалою суду від 04.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 22.01.2024 подано відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечує. Зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 02.06.2008 та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992. Вказує, що 16.05.2008 на адресу Головного управління з Хмельницького обласного військового комісаріату надійшли подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за померлого сина, військовослужбовця ОСОБА_2 .

Враховуючи, що документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (а саме висновок військово-лікарської комісії) ОСОБА_2 відсутні, головним управлінням прийнято рішення про призначення позивачці пенсії в разі втрати годувальника з 15.05.2008 у розмірі 30% грошового забезпечення годувальника.

Таким чином, вимоги позивачки здійснити перерахунок пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до п.а) ст. 36 Закону № 2262-ХІІ є безпідставними, оскільки згідно матеріалів пенсійної справи позивачці призначено пенсію відповідно до п. б ст. 36 Закону № 2262-ХІІ у розмірі 30 процентів заробітку годувальника. Підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 % сум грошового забезпечення відсутні.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.

Суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 02.06.2008 та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 за померлого сина, військовослужбовця ОСОБА_2 .

Позивачка 26.09.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про проведення перерахунку її пенсії у разі втрати годувальника згідно з п. "а" ст. 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, смерть якого пов'язана з виконанням інших обов'язків військової служби (службових обов'язків).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.10.2023 №2200-0203-8/91248 у задоволенні заяви про перерахунок пенсії позивачки відмовлено у зв'язку з відсутністю документів про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (а саме висновок військово-лікарської комісії) ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 30 Закону №2262-XII, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Статтею 36 Закону №2262-XII визначено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.

Відповідачем не заперечується факт того, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії в разі смерті годувальника - ОСОБА_2 , однак спірним є розмір призначення такої пенсії, а саме 30% чи 70% грошового забезпечення годувальника.

Відповідно до акта про нещасний випадок №1 затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2006 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2006 №565, в ході спеціального розслідування було встановлено, що загибель рядового ОСОБА_2 наступила внаслідок особистої необережності та грубого порушення заходів безпеки від ураження електричним струмом.

Суд зазначає, що відповідно до п. 70 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначення придатності до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям віднесено до компетенції військово-лікарської експертизи, яка здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань.

Отже, враховуючи, що документи про обставини загибелі чи смерті ОСОБА_2 внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (а саме висновок військово-лікарської комісії) ОСОБА_2 відсутні, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно прийнято рішення про призначення позивачці пенсії в разі втрати годувальника з 15.05.2008 у розмірі 30% грошового забезпечення годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.О. Михайлов

Попередній документ
116646646
Наступний документ
116646648
Інформація про рішення:
№ рішення: 116646647
№ справи: 560/119/24
Дата рішення: 30.01.2024
Дата публікації: 01.02.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.01.2024)
Дата надходження: 02.01.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії