30 січня 2024 року м. Рівне №460/26606/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 547194,50 грн.
Ухвалою суду від 21.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що у відповідача існує заборгованість в загальному розмірі 547194,50 грн, яка виникла на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов'язань з акцизного податку та з податку на доходи фізичних осіб, а також застосованими контролюючим органом штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням. Відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов'язань у повному обсязі сплачені не були, надіслана податкова вимога не виконана, а тому податковий орган звернувся про стягнення податкового боргу в судовому порядку. За таких обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи, відзив на позовну заяву не подала. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Зі змісту інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковується недоїмка в загальному розмірі 547194,50 грн, а саме:
- у розмірі 26564,00 грн з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами на підставі декларацій акцизного податку №37835894 від 16.12.2022, №731607 від 14.01.2023, №5241931 від 14.02.2023, №7331938 від 13.03.2023, №10581753 від 18.04.2023, №15556697 від 19.05.2023, №18566516 від 19.06.2023, №22258074 від 17.07.2023;
- у розмірі 740,65 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи №9310400408 від 10.04.2023;
- у розмірі 519889,85 грн з штрафних санкцій за порушення законодаства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" №456217000705-22 від 29.05.2023.
Відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатила, тому контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно підпункту пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За правилами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Згідно з пунктом 54.5 статті 54 цього Кодексу, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За даними ЄДРСР ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання протиправним і скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення не зверталась.
Відповідно, грошове зобов'язання, визначене вказаним рішенням, набуло статусу узгодженого і підлягало сплаті в бюджет.
В силу вимог підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А за правилами пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до пункту 59.4. - податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, за правилами пункту 59.5. - у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що 12.05.2023 податковим органом сформовано і направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" №0002383-1302-1700, яка вручена, нею не оскаржена і не виконана.
Оскільки після виставлення такої вимоги сума податкового боргу відповідача повністю не погашалася, підстав для виставлення їй нової податкової вимоги не виникало, то процедура стягнення вважається дотриманою.
Станом на день розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 547194,50 грн повністю підтверджено і доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано.
За правилами підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
В свою чергу, за визначенням, яке міститься в пункті 41.1. статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 547194,50 грн є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в загальному розмірі 547194,50 грн та перерахувати:
- 26564,00 грн з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами на рахунок UA868999980314030531000017527, Банк отримувача: Казначейство України, ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/14040000;
- 740,65 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на рахунок UA668999980333159341000017527, Банк отримувача: Казначейство України, ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/11010500;
- 519889,85 грн з штрафних санкцій за порушення законодаства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на рахунок UA268999980313010104000017001, Банк отримувача: Казначейство України, ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.обл/21080900.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30 січня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м.Рівне, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Н.В. Друзенко