29 січня 2024 року м. Рівне №460/17302/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач) відповідно до якого просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 09.06.2023 №649 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині позивача
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 16.06.2023 №140 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
- поновити позивача на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Рівненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно та з порушенням процедури службового розслідування притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
Ухвалою від 01.09.2023 поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що за результатами службового розслідування беззаперечно встановлено факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, вчинення дисциплінарного проступку - перебування на роботі в стані алкогольного сп'яніння, поява в громадському місці в п'яному вигляді, перешкоджання службовому розслідуванню. Тобто, позивач вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
Позивачем подано відповідь на відзив, зі змісту якого вбачається, що на думку позивача, відповідач не спростував доводів та аргументів по суті позовних вимог.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах Національної поліції України, прийнявши Присягу поліцейського, з 15.03.2021 працював на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Рівненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, та не заперечуються сторонами.
04.05.2023 до УГІ ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення начальника СКЗ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області А.Крекуна про те, що до ДОП СДОП ВП Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 перебував на службі з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Так, працівниками УГІ ГУНП в Рівненській області запропоновано позивачу пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
За результатами дослідження, проведеного за допомогою газоаналізатору Alcotest Drager 6820, підтверджено факт алкогольного сп'яніння, результат дослідження - 1,41 проміле.
В подальшому позивачу було запропоновано пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Прибувши до КП «РОЦПЗН» Рівненської обласної ради позивачем повторно пройдено огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager. Результат огляду - позитивний 1, 28 проміле.
У зв'язку з зазначеним, на підставі доповідної записки начальник УГІ ГУНП в Рівненській області, 04.05.2023 Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ №966 "Про призначення службового розслідування”, згідно з яким призначене службове розслідування відносно ОСОБА_3 .
Зазначеним наказом для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію.
18.05.2023 начальником УГІ ГУНП в Рівненській області скеровано на адресу начальника ГУНП в Рівненській області доповідну записку щодо продовження строків проведення службового розслідування на 15 діб.
Наказом ГУНП в Рівненській області №1068 від 18.05.2023 продовжено строк службового розслідування відносно ОСОБА_3 на 15 діб у зв'язку з проведенням необхідних заходів.
02.06.2023 дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Рівненській області складено висновок службового розслідування за фактом виявлення на робочому місці працівника поліції з явними ознаками алкогольного сп'яніння лейтенантом поліції ОСОБА_3 , згідно з яким рекомендовано останнього звільнити зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, пункту 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог Дисциплінарного статуту, що виразилося в порушенні зобов'язання утримуватись від дій, що підривають авторитет Національної поліції України, перебуванні на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, є скоєнні дій, які дискредитують звання поліцейського, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського та не інформуванні про це безпосереднього керівника, розпиванні алкогольних напоїв на вулиці та появі в громадському місці у п'яному вигляді, що ображає людську гідність та громадську мораль, порушення громадського порядку і спокою громадян, враховуючи статтю 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушенні вимог ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та частини 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України, у частині перешкоджання проведенню службового розслідування, надання неправдивих пояснень.
09.06.2023 Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ №649 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 1 якого, до лейтенанта поліції ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
16.06.2023 Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ №140 о/с "По особовому складу", яким лейтенанта поліції ОСОБА_3 відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 16.06.2023.
Вважаючи звільнення зі служби в поліції протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580-VIII).
Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний Статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно зі ст.11 Дисциплінарного Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного Статуту).
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно із ч.3 ст. 13 Дисциплінарного Статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За приписами ст.14 Дисциплінарного Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до ч.1 ст.18 Дисциплінарного Статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Судом встановлено, що з метою дослідження фактів та обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, Головним управлінням Національної поліції у Рівненській області видано наказ від 04.05.2023 №966, яким призначено службове розслідування щодо ОСОБА_3 .
Наказом №1068 від 18.05.2023, Головним управлінням Національної поліції у Рівненській області продовжено строк службового розслідування на 15 діб.
За результатами вказаного розслідування складено висновок від 02.06.2023, який затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Рівненській області О.Ганжою.
Тобто, службове розслідування було проведено в межах місячного строку, визначеного ст.18 Дисциплінарного Статуту.
Суд звертає увагу на те, що за змістом висновку про результати службового розслідування щодо ОСОБА_3 , особи, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання, що ОСОБА_3 грубо порушено службову дисципліну, що виразилося в порушенні зобов'язання утримуватись від дій, що підривають авторитет Національної поліції України, перебуванні на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, скоєнні дій, які дискредитують звання поліцейського, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського та не інформуванні про це безпосереднього керівника, розпиванні алкогольних напоїв на вулиці та появі в громадському місці у п'яному вигляді, що ображає людську гідність та громадську мораль, порушення громадського порядку і спокою громадян, враховуючи статтю 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушенні вимог ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та частини 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України, у частині перешкоджання проведенню службового розслідування, надання неправдивих пояснень.
Надаючи правову оцінку факту встановлення висновком службового розслідування порушення позивачем вимог п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище судом, відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, в тому числі, під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналогічні вимоги містяться і у правилах етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179, під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Таким чином диспозиція вказаних норм передбачає заборону поліцейському під час безпосереднього виконання службових обов'язків перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Положеннями частини 4 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Статтею 24 Закону України «Про Національну поліцію» установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Також, частиною 1 статті 12 вказаного вище Закону передбачено, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону №580-VII особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції (ч. 2 ст. 91 Закону №580-VII).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що позивачем заперечується перебування 04.05.2023 на службі з огляду на його тимчасову не працездатність.
З даного приводу суд зауважує наступне.
Листом Департаменту цивільного захисту та охорони здоров'я населення Рівненської обласної державної адміністрації адресованого Рівненському РВП ГУНП в Рівненській області від 17.05.2023 №вих.-1/2011/04-09/23 повідомлено, що ОСОБА_3 звертався до лікаря загальної практики - сімейного лікаря ОСОБА_4 04.05.2023 - 15:42 (відповідно до часу вказаного в направленні)
Відповідно до роз'яснень Фонду соціального страхування від 09.02.2022 «Фонд соціального страхування інформує про механізм отримання допомоги за е-лікарняним» після того, як лікар створить медичний висновок про тимчасову непрацездатність (про це надійде повідомлення від E-health), і за ним автоматично сформується е-лікарняний, потрібно повідомити про це роботодавця будь-яким зручним обом способом.
Натомість, позивачем не доведено повідомлення роботодавця про погіршення самопочуття та намір звернутись до медичної установи з метою отримання медичного висновку про тимчасову непрацездатність.
Більше того, позивач в поясненнях від 05.05.2023 підтвердив, що не повідомляв нікого з керівництва Рівненського РУП ГУНП про те, що не виходитиме на роботу, оскільки почував себе дуже погано.
Крім того, як встановлено судом в ході дослідження матеріалів службового розслідування, ОСОБА_3 було запропоновано пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Alcotest Drager, та в подальшому в медичному закладі. Жодних заперечень чи повідомлення про перебування у цей день 04.05.2023 поза службою, ним висловлено не було.
В ході проведення оглядів на стан алкогольного сп'яніння, ним не висловлювались скарги на самопочуття, в тому числі і лікарю, який проводив обстеження на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Зокрема, з оглянутого судом відеозапису 20230504_100421, встановлено, що позивачем підтверджено, що він перебуває на службі (00:34 хв. відеозапису). В подальшому, повідомлено, що скарг на самопочуття немає (01:16 хв. відеозапису).
Працівником відповідача запропоновано пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння, на що позивач в присутності свідків відмовився (01:51 хв. відеозапису) та повідомив про намір звернутись до сімейного лікаря у зв'язку з погіршенням самопочуття (02:32 хв. відеозапису).
На повторний запит працівника поліції пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння (04:49), позивачем висловлено згоду.
Так, на 05:32 хв. відеозапису зафіксовано, що позивач пройшов тестування на газоаналізаторі Alcotest Drager. Результат огляду - позитивний 01,41 проміле (зафіксований на відеозаписі о 05:56 хв. відеозапису)
О 06:16 позивачу запропоновано пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Позивач погодився.
У зв'язку з прослідуванням до медичного закладу відеозапис припинено.
З оглянутого судом відеозапису 20230504_102252 встановлено, обставини проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння проводився в медичному закладі КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради.
Так, відповідно до відеозапису, на 02:38 хв. відеозапису, позивачем повідомлено лікаря-нарколога, який проводив огляд на стан алкогольного сп'яніння, про відсутність скарг на здоров'я.
О 03:38 хв. відеозапису розпочато процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager. Результат огляду - позитивний 1,28 проміле (04:09 хв. відеозапису).
Отже, зібраними у справі доказами та висновком службового розслідування підтверджено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який у перебуванні на службі в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, матеріалами справи підтверджено висновки службового засідання в частині перешкоджання проведенню службового розслідування - надання неправдивих пояснень.
Зокрема, судом встановлено, що позивач в пояснення від 05.05.2023 зазначав, що близько 08:45 04.05.2023 звертався до сімейного лікаря. За наслідками огляду, йому було встановлено діагноз «Токсичне отруєння» та відкрито лікарняний.
Однак, вказане спростовується матеріалам справи. Зокрема, як зазначалося вище судом, листом Департаменту цивільного захисту та охорони здоров'я населення Рівненської обласної державної адміністрації адресованого Рівненському РВП ГУНП в Рівненській області від 17.05.2023 №вих.-1/2011/04-09/23 повідомлено, що ОСОБА_3 звертався до лікаря загальної практики - сімейного лікаря ОСОБА_4 04.05.2023 - 15:42 (відповідно до часу вказаного в направленні)
Крім того, у ході проведення службового розслідування, лікар загальної практики сімейної медицини - сімейного лікаря ОСОБА_4 повідомила, що вона працює сімейним лікарем в ПМСД «Центральний». ЇЇ пацієнтом по декларації є ОСОБА_3 . 04.05.2023 вона працювала в другу зміну, а саме з 14.15 до 19.00 год. О 10:25 год. (згідно даних вхідних дзвінків її мобільного телефону) до неї зателефонував з номеру матері ОСОБА_3 та в телефонному режимі повідомив, що в нього погане самопочуття, а саме нудота, блювота та температура. Вона йому в телефонному режимі призначила відповідне лікування та сказала щоб прийшов до її після 14-ї години коли вона буде на роботі.
Того ж дня приблизно о 15.30 год. до її на прийом з'явився ОСОБА_5 . Після медичного огляду вона йому встановила діагноз «Ротавірусна інфекція», скоригувала його лікування та створила медичний висновок про тимчасову непрацездатність строком на 5 днів з 04.05.2023 по 08.05.2023. Після чого прийом нею було закінчено.
Вказані пояснення суперечать твердженням позивача, наданим в ході проведення службового рослідування.
Також, суд бере до уваги те, що позивач не заперечує, що в ніч 04.05 близько 01:00, під час комендантської години біля будинку на лавці з колегою ОСОБА_6 розпивав алкогольні напоїв.
Крім того, щодо перебування позивача на території приватного будонковолодіння в ніч 04.05.2023 суд зауважує наступне.
Судом встановлено, що у ході проведення службового розслідування опитано інспектора взводу № 2 роти № 4 УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яка повідомила, що 03.05.2023 о 20.00 год. вона спільно з поліцейським взводу № 2 роти № 4 УПП в Рівненській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 заступили на чергування в складі наряду «АЗОВ 103».
О 03 год. 42 хв. на логістичний пристрій «Планшет» вони отримали повідомлення про незаконне проникнення до житла або іншого володіння особи, а саме за адресою АДРЕСА_1 невідома особа намагається проникнути до котеджу заявника та намагаються відкрити двері.
Прибувши на місце події ними було виявлено двох невідомих осіб на яких вказав заявник. Це були хлопець та дівчина, у яких вони одразу помітили ознаки алкогольного сп'яніння. Вона з напарником попросили документи у даних громадян для встановлення осіб. Чоловік відразу передав в руки їй документи, а саме паспорт громадянина України та службове посвідчення працівника поліції. Ним виявився ОСОБА_3 , дільничний офіцер поліції Рівненського РУП ГУНП. У жінки при собі будь-яких документів не було. Особисті дані вона назвала та представилася, як ОСОБА_9 , яка повідомила, що також працює дільничним офіцером поліції Рівненського РУП ГУНП.
На їхнє запитання, що вони тут роблять, вони чітко дати відповідь не змогли та повідомляли, що перебувають на мікрорайоні «Щасливе» та хочуть зайти до товариша, який проживає тут, однак назвати особистих даних товариша не змогли.
Аналогічні пояснення надано і поліцейський взводу № 2 роти № 4 УПП в Рівненській області ДПП молодшого лейтенантом поліції Маринюка В.В
Суд вважає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання ОСОБА_1 вимог щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
Щодо посилання позивача на не співмірність застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції, то суд вважає такі безпідставними, оскільки за встановлених обставин службового розслідування, з огляду на грубе порушення службової дисципліни, що принижує та дискредитує як самого працівника поліції, так і органи поліції в цілому, застосування такого заходу відповідачем є правомірним.
За встановлених судом обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд вважає, позивач не дотримався службової дисципліни, яка базується на високій свідомості та зобов'язує поліцейського дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів Національної поліції, дотримуватися норм професійної та службової етики, що виразилося у перебуванні на службі у стані алкогольного сп'яніння, перебуванні в громадському місці в стані п'яному вигляді, надання неправдивих свідчень.
Оскільки службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, відповідно до норм законодавства, а спірний наказ прийнято на підставі та з дотриманням вимог Закону №580-VIII і Дисциплінарного Статуту, правові підстави для його скасування відсутні.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви №11882/85).
Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі "Ringvold v. Norway", заява №34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Крім того, суд бере до уваги пояснення начальника сектору кадрового забезпечення Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_10 , відповідно до яких лейтенант поліції ОСОБА_3 раніше вже допускав прорахунки в службовій діяльності та дисципліні, незважаючи на неодноразові профілактично-роз'яснювальні проведені бесіди з ним, а також начальника відділу превенції Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_11 , який зауважив, що лейтенант поліції ОСОБА_3 раніше вже допускав прорахунки в службовій діяльності та дисципліні, з метою недопущення аналогічних порушень із останнім неодноразово, систематично проводились профілактично-роз'яснювальні бесіди, а також 17.06.2022 спільно з керівництвом ініційовано службове розслідування і останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Суд встановив, що позивач порушив Закон №580-VII, Дисциплінарний Статут, Присягу поліцейського, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку суду, відповідачами доведено правомірність прийняття оскаржуваного наказу про звільнення позивача з посади, тому підстави для визнання його незаконним та поновлення позивача на посаді відсутні.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про правомірність наказу про звільнення, то похідні позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
Підстави застосування положень статті 139 КАС України - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29 січня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Хвильового, 2,м. Рівне,33000, код ЄДРПОУ 40108761)
Суддя В.В. Щербаков