30 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/115/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
03 січня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 29 грудня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 29 грудня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати одноразової грошової допомогу при звільнення в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу при звільнення в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Позовна заява здана позивачем на пошту 29 грудня 2023 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Роз'яснено позивачу, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
19 січня 2024 року до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом на підставі частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України з урахуванням офіційного тлумачення цієї норми Конституційним Судом України у рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013. Вважає, що позов не стосується прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, оскільки стосується невиплати військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки.
Оцінюючи такі твердження позивача, суд зазначає наступне.
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З позовної заяви слідує, що спір між ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 виник з приводу виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з приводу виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 29 грудня 2023 року включно, а також з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні позивача зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Таким чином, цей спір виник з приводу проходження позивачем та звільнення позивача з публічної служби.
За приписами пункту 1.9. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 (чинної до 20.07.2018), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Згідно з пунктом 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2022 №113 старшого солдата за контрактом ОСОБА_1 , звільнену наказом командира 831 бригади тактичної авіації (по особовому складу) від 25.04.2022 №22-РС, з 25 квітня 2022 року виключено зі списків військової частини.
Отже, про нарахування чи не нарахування індексації грошового забезпечення та про розмір такої індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивач дізналася після отримання грошового забезпечення за кожний місяць цього періоду відповідно у лютому 2016 року - березні 2018 року.
Про нарахування чи не нарахування індексації грошового забезпечення та про розмір такої індексації за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2022 року позивач дізналася після отримання грошового забезпечення за кожний місяць цього періоду відповідно у квітні 2018 року - квітні 2022 року.
Про нарахування чи не нарахування індексації грошового забезпечення та про розмір такої індексації за квітень 2022 року позивач дізналася 25 квітня 2022 року.
Про оскаржувану бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати одноразової грошової допомогу при звільнення в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби ОСОБА_1 дізналася 25 квітня 2022 року, оскільки наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2022 №113 старшого солдата за контрактом ОСОБА_1 з 25 квітня 2022 року виключено зі списків військової частини.
Про нарахування чи не нарахування індексації грошового забезпечення та про розмір такої індексації за період з 01 травня 2022 року по 29 грудня 2023 року, вимоги про нарахування та виплату якої позивач заявляє у своєму позові, ОСОБА_1 повинна була дізнатися відповідно у червні 2022 року, у липні 2022 року, у серпні 2022 року, у вересні 2022 року, у жовтні 2022 року, у листопаді 2022 року, у грудні 2022 року, у січні 2023 року, у лютому 2023 року, у березні 2023 року, у квітні 2023 року, у травні 2023 року, у червні 2023 року, у липні 2023 року, у серпні 2023 року, у вересні 2023 року, у жовтні 2023 року, у листопаді 2023 року, у грудні 2023 року.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України у редакції на час виникнення спірних правовідносин) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Разом із тим, такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі №280/6779/22.
У рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, на яке посилається у заяві позивач, викладено офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 КЗпП України у редакції, що була чинною до внесення змін Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, що набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).”.
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22.
З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся з цим позовом до суду після 19 липня 2022 року, тобто після набрання чинності змін, внесених до статті 233 КЗпП України, то аргументи позивача про те, що вимоги Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" щодо строку звернення до суду не застосовуються до позивача є помилковими.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/14605/22.
Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX КЗпП України доповнено главою XIX такого змісту: “ 1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.”.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
З огляду на викладене строк звернення до суду продовжений законом, а саме, пунктом 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 380/14039/22.
Отже, тримісячний строк звернення до суду з даним позовом щодо частини позовних вимог почав свій перебіг 01 липня 2023 року та, з урахуванням частини 6 статті 120 КАС України, закінчився 02 жовтня 2023 року.
Позивач звернулася до суду з цим позовом 29 грудня 2023 року.
Отже, позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений законом, в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати одноразової грошової допомогу при звільнення в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу при звільнення в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.
Позивачем у своїй заяві не наведено жодних обставин, які були б об'єктивно непереборними, які б не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, та які б були пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законом строку звернення до суду та до 29 грудня 2023 року, а також не надано доказів на підтвердження таких обставин, наведені позивачем обставини (думка про те, що до спірних правовідносин строк звернення до суду не застосовується) носять суб'єктивний характер, повністю залежали від волевиявлення позивача та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, тому наявні підстави для визнання неповажними підстав, вказаних позивачем у заяві від 17 січня 2024 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на те, що судом визнано неповажними підстави, вказані позивачем у заяві від 17 січня 2024 року про поновлення строку звернення до суду, наявні підстави, встановлені частиною 2 статті 123 та пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України для повернення позовної заяви позивачеві в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати одноразової грошової допомогу при звільнення в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу при звільнення в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Водночас, адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2023 року по 29 грудня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2023 року по 29 грудня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум., - відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом, тому позовну заяву в цій частині позовних вимог слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 6 статті 12 цього Кодексу - що, справою незначної складності, є прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовані статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною 5 якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
З огляду на викладене, з метою всебічного та повного з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача військової частини НОМЕР_1 : 1) витяги із наказів про призначення ОСОБА_1 на посаду у військову частину НОМЕР_1 та виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; 2) письмові пояснення щодо того, чи була нарахована та виплачена ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за період з 01 серпня 2023 року по 29 грудня 2023 року та у разі, якщо така індексація була нарахована, зазначити місяць підвищення доходів, що був врахований відповідачем при нарахуванні індексації за вказаний період та докази на підтвердження пояснень (за наявності таких доказів).
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 121-123, 171, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 у заяві від 17 січня 2024 року про поновлення строку звернення до суду.
Повернути позивачеві позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати одноразової грошової допомогу при звільнення в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу при звільнення в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/115/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2023 року по 29 грудня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2023 року по 29 грудня 2023 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задовольнити.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити, що відповідно до частини 7 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Встановити позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від відповідача військової частини НОМЕР_1 :
1) витяги із наказів про призначення ОСОБА_1 на посаду у військову частину НОМЕР_1 та виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
2) письмові пояснення щодо того, чи була нарахована та виплачена ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за період з 01 серпня 2023 року по 29 грудня 2023 року та у разі, якщо така індексація була нарахована, зазначити місяць підвищення доходів, що був врахований відповідачем при нарахуванні індексації за вказаний період та докази на підтвердження пояснень (за наявності таких доказів).
Витребувані документи надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Роз'яснити, що права та обов'язки учасників справи встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає про обов'язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет (https://id.court.gov.ua), якщо такий учасник (и) справи відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував (ли) його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Надіслати відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Сич