про залишення позовної заяви без розгляду
30 січня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/6522/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької районної ради Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді,
16 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцька районна рада Полтавської області в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення другого пленарного засідання шостої позачергової сесії Кременчуцької районної ради Полтавської області восьмого скликання 09 червня 2021 року: "Про дострокове припинення повноважень голови Кременчуцької районної ради"; Про обрання голови Кременчуцької районної ради", "Про обрання заступника голови Кременчуцької районної ради",
- поновити ОСОБА_1 на посаді голови Кременчуцької районної ради Полтавської області та допустити негайне виконання рішення суду в цій частині.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/6522/21 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцька районна рада Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
24 червня 2021 року суддею Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченком Сергієм Олександровичем подано заяву про самовідвід.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року прийнято самовідвід судді Удовіченка Сергія Олександровича у справі № 440/6522/21.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року суддею Костенко Г.В. прийнято до розгляду справу №440/6522/21; витребувано докази.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року провадження у справі №440/6522/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/5505/21 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької районної ради Полтавської області, головуючого на позачерговій сесії Кременчуцької районної ради Полтавської області Чинчика Сергія Сергійовича про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року поновлено провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 10:00 05 грудня 2023 року.
У судове засідання 05 грудня 2023 року позивач не з'явився, будучи належним чином повідомлений про його проведення /а.с.137 т.2/.
На цій підставі суд відклав розгляд справи на 11:00 11 січня 2024 року.
У судове засідання 11 січня 2024 року позивач повторно не з'явився, будучи належним чином повідомлений про його проведення /а.с.144 т.2/.
На цій підставі суд відклав розгляд справи на 11:00 25 січня 2024 року.
У судове засідання 25 січня 2024 року позивач вкотре не з'явився, будучи належним чином повідомлений про його проведення /а.с.155 т.2/.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною п'ятою статті 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: 1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; 2) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; 3) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; 4) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; 5) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 та від 06.04.2023 у справі №9901/345/21.
Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.12.2019 у справі №9901/949/18 дійшла висновку, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Повертаючись до обставин цієї справи суд враховує, що позивач був належним чином повідомлений про дати судових засідань (05 грудня 2023 року, 11 січня 2024 року та 25 січня 2024 року). Із заявами (клопотаннями) про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі до суду не звертався.
Положеннями статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, учасники справи повинні вчасно, сумлінно, в належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №9901/278/21.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України “…якщо неявка перешкоджає розгляду справи” означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування (див. постанови від 18.12.2019 у справі №9901/949/18 та від 27.05.2020 у справі №9901/11/19).
Суд враховує, що предметом судового розгляду є рішення другого пленарного засідання шостої позачергової сесії Кременчуцької районної ради Полтавської області восьмого скликання 09 червня 2021 року: "Про дострокове припинення повноважень голови Кременчуцької районної ради"; Про обрання голови Кременчуцької районної ради", "Про обрання заступника голови Кременчуцької районної ради", а також питання щодо можливості поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Кременчуцької районної ради Полтавської області, а відтак пояснення позивача необхідні для прийняття рішення, що відповідатиме вимогам статті 242 КАС України.
З урахуванням наведеного суд акцентує увагу на неможливості розгляду справи у порядку письмового провадження, за відсутності позивача та/або його уповноваженого представника через неможливість повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи.
З огляду на повторне неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 9, 44, 45, 240, 241, 243, 245, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кременчуцької районної ради Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.В. Костенко