Справа №478/1520/23 пров. №2/478/60/2024
30 січня 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Поліщук С.П.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
08 грудня 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24 грудня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №441238-КС-001, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 45000 грн, строком на 24 тижні - до 10 червня 2022 року на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,86587778% в день (фіксована ставка). Договір був укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 441238-КС-001 від 24 грудня 2021 року. 24 грудня 2021 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало відповідачу кредит у розмірі 45000 грн на картковий рахунок, вказаний позичальником в особистому кабінеті, що підтверджується довідками про видачу коштів, таким чином позивач виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі. ОСОБА_1 не виконувала взятих на себе обов'язків за кредитним договором, не здійснювала щомісячного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.
На підставі викладеного, позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 113769 грн 15 коп., яка складається з: 42310 грн - заборгованості по тілу кредиту; 64709 грн 15 коп. - заборгованості за простроченими відсотками; 6750 грн - заборгованості за комісією, та судові витрати в розмірі 2147 грн 20 коп.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та пояснила, що дійсно 24 грудня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та нею було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 45000 грн. Підтвердила той факт, що через тяжке матеріальне становище не здійснювала щомісячного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.
Вислухавши доводи відповідача, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 24 грудня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №441238-КС-001 (а.с.18-23).
Договір про надання кредиту №441238-КС-001 укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного Договору про надання кредиту №441238-КС-001 від 24 грудня 2021 року.
Відповідно до п.1 Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 45000 грн строком на 24 тижні - до 10 червня 2022 року на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,86587778% в день (фіксована ставка), сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 6750 грн (п.1 договору). Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених зазначеним Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.
Пунктом 3 Договору встановлено Графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник. Останній платіж в рахунок повернення боргу позичальник мала сплатити 10 червня 2022 року, загальний розмір платежів, які мала сплатити позичальниця по кредитному договору складав 99000 грн, в т.ч.: проценти за користування кредитом 47250 грн, кредит 45000 грн, комісія за надання кредиту 6750 грн.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання за договором про надання кредиту №441238-КС-001 від 24 грудня 2021 року, перерахувавши 24 грудня 2021 року на картковий рахунок ОСОБА_1 номер карти № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 25000 грн. та в розмірі 20000 грн, що підтверджується довідками про видачу коштів (а.с.27, зворот а.с.27).
З довідки виданої АТ КБ «ПриватБанк», за вих.№20.1.0.0.0/7-231221/34901 від 21 грудня 2023 року, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано картку № НОМЕР_1 ІВАN НОМЕР_3 (а.с.58).
Згідно виписки по картці № НОМЕР_1 за період з 24.12.2021 року по 02.11.2023 року вбачається, що на картку № НОМЕР_1 , яка видана на ім'я ОСОБА_1 24 грудня 2021 року були зараховані перекази на суму 20000 грн та 25000 грн. Всього надходжень на картку в сумі 50034 грн 08 коп. Всього витрат по картці на суми 48522 грн 62 коп. (а.с.62-63).
Згідно з розрахунком ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за кредитним договором №441238-КС-001 від 24 грудня 2021 року, станом на 03 листопада 2023 року, складає 113769 грн 15 коп., у тому числі: 42310 грн - заборгованість по тілу кредиту; 64709 грн 15 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 6750 грн - заборгованість за комісією (а.с.11-15). Отже, відповідач ОСОБА_1 належним чином умов договору не виконувала. На погашення кредитних коштів оплату провела один раз на суму 2690 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначено в правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21), з урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожний електронний правочин вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У даній справі, Кредитний договір укладений у формі електронного документу, із застосуванням електронного підпису, для укладення якого позичальник подав відповідну заявку на кредит на Сайті ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», в якій вказав свої персональні дані, зокрема прізвище, ім'я, по-батькові, номер телефону, адресу електронної пошти, паспортні дані ідентифікаційний номер, що підтверджується Договором роздрукованим з сайту.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже заповненням заявки позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем не був би укладений.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243ск20), від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20 (провадження №61-18967св20), від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Отже, відповідач в порушення умов кредитного договору не виконала зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість, так відповідач порушила вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.
За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», заборгованість за Договором про надання кредиту №441238-КС-001 від 24 грудня 2021 року у розмірі 113769 грн 15 коп., яка складається із: 42310 грн - заборгованості по тілу кредиту; 64709 грн 15 коп. - заборгованості за простроченими відсотками; 6750 грн - заборгованості за комісією.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовна заява подана ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.
При звернені до суду ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було сплачено 2147 грн 20 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №4935 від 07 грудня 2023 року (а.с.1).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, в сумі 2147 грн 20 коп.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. №26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) в рахунок відшкодування заборгованості за Договором про надання кредиту №441238-КС-001 від 24 грудня 2021 року у розмірі 113769 (сто тринадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн 15 коп., яка складається із: 42310 грн - заборгованості по тілу кредиту; 64709 грн 15 коп. - заборгованості за простроченими відсотками; 6750 грн - заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2147 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 30.01.2024 року.
Суддя І.П. Сябренко