Справа № 317/7064/23
Провадження № 3/317/64/2024
29 січня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., при секретарі Щербини В.Г., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Мартиненка А.В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 180423 від 01.12.2023, ОСОБА_1 01.12.2023 о 14.06 годині в Запорізькій області Запорізькому районі с. Володимирівське вул. Шкільна буд. 17, керував тз ГАЗ 24 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності свідка та безперервний запис на боді камеру №Д951702005, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачене відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав та пояснив, що 01.12.2023 приблизно о 13.30 в нього біля школи в с. Володимирівське зламався автомобіль та він сидів в машині і чекав свою дружину, яка повинна була приїхати з міста з покупками. Через деякий час під'їхали працівники поліції та перевірили документи, запропонували йому пройти медичний огляд, він відмовився, так як не керував транспортним засобом. Після чого відносно нього склали адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представник особи - адвокат Мартиненко А.В. у судовому засіданні просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилаючись на те, що матеріали адміністративної справи не містять жодних належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона 01.12.2023 приблизно о 14-00 годині їхала громадським транспортом з покупками, чоловік її зустрів та розповів, що він її очікував біля школи, так як зламався транспортний засіб. Під'їхали працівники поліції перевірили документи та запропонували пройти медичний огляд, він відмовився, так як не керував автомобілем.
В судові засідання на 15.01.2024 на 09.00 годин, на 29.01.2024 на 09.00 годин, викликався поліцейський СРПП ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Дзегун В.М. (а.с.19,20), для допиту в якості свідка та свідок ОСОБА_3 (а.с.21,22), проте з не відомих суду причин не з'явилися.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника, свідка, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього письмові докази, встановлено, що він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння передбачена ст. 266 КУпАП та детально регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Так, у відповідності до положень п. 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено конверт з диском відеофіксації правопорушення, на якому містяться два відео файли (а.с.12).
На одному відеофайлі вбачається, що працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 , перевіряють документи та пропонують пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці та в медичному закладі в присутності свідка, на що останній відмовляється. Даний відеофайл знятий на боді-камеру поліцейського, відомості щодо моделі та номеру технічного засобу внесені до протоколу про адміністративне правопорушення.
На іншому відеофайлі вбачається, що працівники поліції їдуть за транспортним засобом ГАЗ 24 д.н.з. НОМЕР_1 . Проте дата та час не співпадають з відомостями, які вказані в протоколі. Даний відеофайл знятий на реєстратор транспортного засобу, відомості та номер технічного засобу не внесені до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3).
Суд вважає, що вказаний відеозапис є недопустимим доказом, з огляду на те, що працівниками поліції у протоколі не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис та не вказані будь-які дані щодо моделі та номеру технічного засобу, а також те, що вони не відображають обставин, що ОСОБА_1 саме 01.12.2023 о 14-06 годин керував тз ГАЗ 24 д.н.з. НОМЕР_1 .
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду у справах: №337/3389/16-а від 30.05.2018; № 524/1284/17 від 19.02.2020.
Таким чином, працівниками поліції суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом - 01.12.2023 року о 14.06 год.
Водночас, обставини наведені захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокатом Мартиненко А.В., знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, та не спростовується матеріалами адміністративної справи.
Інших доказів, працівниками поліції, для доведення вини, ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що працівниками Національної поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншого тлумачення події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Окрім того, згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що стверджують факт скоєння ОСОБА_1 , правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не було встановлено, а за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що необхідно закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.
Суддя Д.О. Каряка