Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25.01.2024м. ХарківСправа № 922/5076/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491277), в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості (вул. Шевченка, буд. 137А, м. Харків, 61013; код ЄДРПОУ(ВП): 45149645)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення 17723,74 грн
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Харківський обласний центр зайнятості, в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, 30.11.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю, у розмірі 17723,74 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було надано недостовірні відомості щодо сплати ЄСВ у довідці, доданої до заяви про надання допомоги по частковому безробіттю у період карантину від 18.08.2020.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2023 позовну заяву Харківського обласного центру зайнятості, в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/5076/23; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. При цьому, повідомити учасників справи, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 28.12.2023 о 14:00.
Вказаною ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Протокольною ухвалою господарського суду від 28.12.2023 розгляд справи відкладено на 25.01.2024 о 14:40.
У судове засідання, яке відбулося 25.01.2024, представники сторін не з'явились.
Через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. № 2333 від 25.01.2024) про проведення судового засідання, призначеного на 25.01.2024 о 14:40, без участі представника позивача. Позовні вимоги позивач підтримав у повному обсязі.
Копія ухвали господарського суду від 04.12.2023, надіслана на адресу відповідача згідно з Єдиним державним демографічним реєстром, повернута до господарського суду за закінченням терміну зберігання. Копія ухвали-повідомлення від 28.12.2023, надіслана на адресу відповідача, станом на час даного судового засідання відповідачем не отримана та перебуває в точці доставки.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.08.2020 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (відповідач) звернувся до Харківського міського центру зайнятості (правонаступник - Харківський обласний центр зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, позивач у справі) із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у зв'язку з зупиненням діяльності з 21.05.2020, відповідно до статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - Закон) та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 600) (далі - Порядок).
На підставі поданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заяви та доданих до неї документів: засвідченої копії наказу про зупинення діяльності від 20.03.2020; відомостей про фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47 Закону України "Про зайнятість населення" від 18.08.2020 (далі - Відомості): довідки про сплату єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2019 по 29.02.2020 у повному обсязі, Харківським обласним центром зайнятості 21.08.2020 прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину (наказ від 21.08.2020 № 1859).
Відповідно до п. 15 Порядку та наданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Відомостей від 18.08.2020, від 12.10.2020, від 06.11.2020 та від 03.12.2020 за період з 21.05.2020 по 30.11.2020, на рахунок фізичної особи - підприємця платіжними дорученнями від 21.09.2020 № 16976, від 20.10.2020 № 19884, від 26.11.2020 № 21624 та від 17.12.2020 № 24737, перераховано допомогу по частковому безробіттю у сумі 17723,74 грн.
З метою здійснення перевірки відомостей та документів, поданих відповідачем для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, керуючись п. 23 Порядку, позивачем направлено запит щодо сплати єдиного внеску платниками, які отримали допомогу по частковому безробіттю, на який 28.09.2021 отримано лист Головного управління ДПС у Харківській області № 24011/5/20-40-24-14-26 від 14.09.2021.
На підставі вищезазначеного листа встановлено, що відповідачем на дату звернення до Харківського міського центру зайнятості, 18.08.2020, для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину було надано недостовірні відомості щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме в доданій до заяви довідки про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наданої на підставі звітних відомостей за період з 01.11.2019 по 29.02.2020, значиться інформація про сплату ЄСВ в повному обсязі, тоді як відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області за вказаний період ЄСВ на дату звернення (18.08.2020) відповідачем не було сплачено ЄСВ в повному обсязі (за грудень 2019 року та січень, лютий 2020 року ЄСВ було сплачено 22.09.2020), про що складений акт № 9403 від 07.12.2021.
Відповідно до п. 19 Порядку, фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.
Відповідно до абз. 2 п. 21 Порядку, у разі виявлення факту подання фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, кошти, отримані фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, повертаються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 47-1 Закону, допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Враховуючи вищенаведене, внаслідок подання недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ у довідці, доданої до заяви про надання допомоги по частковому безробіттю від 18.08.2020, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 незаконно отримано допомогу по частковому безробіттю на період карантину в сумі 17723,74 грн.
На підставі вищевказаних обставин, Харківським міським центром зайнятості було прийнято наказ від 07.12.2021 № 853 "Про повернення коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю на період карантину ФОГІ ОСОБА_1" щодо вжиття заходів по поверненню коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю на період карантину, відповідачем за період з 21.05.2020 по 30.11.2020 в сумі 17723,74 грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 09.12.2021 Харківським міським центром зайнятості направлено лист-претензію про повернення коштів в добровільному порядку, рекомендованим листом.
У зазначений місячний строк та на момент подання позовної заяви сума незаконно отриманої допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідачем на рахунок позивача не повернута, чим завдано шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Враховуючи вищевикладене у відповідача, станом на дату звернення із заявою від 18.08.2020, було відсутнє право на отримання допомоги по частковою безробіттю на період карантину відповідно до ст. 47-1 Закону, оскільки останній надав недостовірні дані щодо сплати ЄСВ за шість місяців, що передують зупиненню господарської діяльності.
У неправомірних діях ФОП ОСОБА_1 наявні всі елементи складу правопорушення:
1) протиправна поведінка відповідача полягає в наданні недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ у повному обсязі за період з 01.11.2019 по 29.02.2020;
2) збитки - розмір виплаченої допомоги по частковому безробіттю ФОП ОСОБА_1;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками - подання недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ, що призвело до безпідставної виплати допомоги по частковому безробіттю у сумі 17723,74 грн, та, як наслідок, спричинило завдання збитків центру зайнятості.
Недотримання особою умов п. 9 та п.19 Порядку призвело до неправомірної виплати допомоги по частковому безробіттю, яка б не здійснювалася б позивачем у випадку сплати ФОП ОСОБА_1 ЄСВ за вказаний у Довідці період або усвідомлення особою відсутності законних підстав для звернення до центру зайнятості для отримання допомоги по частковому безробіттю, у зв'язку з несплатою ЄСВ за вказаний період.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 19.12.2022 на підставі власного рішення (номер запису про припинення діяльності: 2004800060005089188).
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Такого висновку дійшла Палата Верховного Суду України, який викладений у постанові від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУШ-19) № 540-ІХ від 30.03.2020 доповнено Закон України "Про зайнятість населення" статтею 47-1 "Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2".
Відповідно до ст. 47-1 Закону та п. 21 Порядку, у разі виявлення факту подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги, кошти, отримані роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 47-1 Закону (в редакції, що діяла на момент подання документів ФОП), допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Відповідно до п. 19 Порядку, фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Отже, статтею 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядком встановлено вичерпний перелік підстав для набуття права на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, зокрема, надання звітності про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Згідно з абз. 2 п. 21 та п. 22 вищевказаного Порядку, у разі виявлення факту подання фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, кошти, отримані фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не надаються роботодавцям/фізичним особам-підприємцям, які є застрахованими особами, якими не дотримано вимоги статті 47-1 Закону та Порядку.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст.1166 ЦК України, згідно з частинами 1, 2, 4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", спори, що виникають за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківського обласного центру зайнятості, в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківського обласного центру зайнятості (вул. Громадського Олега, буд. 1А, м. Харків, 61068; код ЄДРПОУ: 03491277; р/р UA648201720355489001017099650 Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) - суму коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю, у розмірі 17723,74 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "30" січня 2020 р.
Суддя Н.М. Кухар