17.01.2024м. СумиСправа № 920/1175/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1175/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40022)
до відповідача Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601)
про стягнення 307 024 грн 97 коп.,
представники учасників справи:
від позивача - Приходько Д.В.;
від відповідача - не з'явився;
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 307 024 грн 97 коп., в тому числі 243 924 грн 59 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію у період з січня по березень 2023 року, 59 045 грн 73 коп. пені, 3876 грн 55 коп. 3% річних, 178 грн 10 коп. інфляційних втрат відповідно до договору про закупівлю теплової енергії та послуги з постачання гарячої води № 96-Т від 02.06.2023, укладеного між сторонами.
Ухвалою від 16.10.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1175/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 13.11.2023, 11:00; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Копія ухвали суду від 16.10.2023 доставлена в електронний кабінет відповідача 16.10.2023, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області від 16.10.2023 про доставку електронного листа в електронний кабінет.
07.11.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 7037/23 від 07.11.2023, направлений суду поштою 01.11.2023), в якому просить суд в частині стягнення основного боргу в розмірі 243 890,54 грн провадження у справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 59 045,73 грн пені, 3 876,65 грн 3 % річних та 178,10 грн інфляційних втрат. Відповідач зазначає, що Центром повністю сплачено грошові кошти за актами прийому-передачі теплової енергії та/або гарячої води за договором № 96-Т від 02.06.2023 ще до подачі позову до суду, що підтверджується платіжними інструкціями від 09.10.2023 № 11687 на суму 81 395,24 грн, від 09.10.2023 № 11725 на суму 82 834,49 грн, від 09.10.2023 № 11687 на суму 79 660,81 грн. Відповідач листом від 11.10.2023 № 4737/51/01-2023 надіслав позивачу підписані та скріплені печаткою акти прийому-передачі. ТОВ "Сумитеплоенерго" зазначає, що рахунки та акти прийому-передачі за період січень-квітень 2023 року були отримані уповноваженими посадовими особами відповідача особисто, що підтверджується їх власноручними підписами на рахунках. Із змісту долучених до матеріалів справи рахунків неможливо встановити ані особу, яка прийняла такі рахунки, ані посаду такої особи, тому долучені до позовної заяви рахунки з підписами невстановленої особи не можуть бути належним підтвердженням отримання актів приймання-передачі відповідачем. Відповідач зазначає, що обов'язковою підставою для нарахування штрафних санкцій у вигляді пені є встановлення факту прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг. Акти приймання-передачі надійшли до Центру супровідним листом позивача від 20.09.2023 № 4202. Інших належних доказів, які підтверджують отримання актів раніше позивачем не надано, а тому, враховуючи п. 8.1. договору, відповідачем оплачено акти у строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, а саме 09.10.2023. З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 59 045,73 грн пені є безпідставною та недоведеною. Для перевірки підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат необхідно встановити за якими актами приймання-передачі та на яку суму було порушено строк оплати. Крім того, необхідно встановити фактичну дату отримання актів. Оскільки відповідач здійснив оплату за надані послуги після отримання відповідних актів та у межах строку, встановленого договором, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Відповідач звертає увагу суду на те, що Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" - державна неприбуткова установа, що є установою забезпечення Національної поліції та повністю фінансується за рахунок Державного бюджету України. Безпідставне стягнення з відповідача штрафних санкцій свідчить не про відновлення порушеного права позивача, яке у даному випадку не було порушено, а лише про намір збагачення за рахунок Державного бюджету України та може призвести до негативних наслідків у вигляді спрямування державних коштів не на потреби обороноздатності країни, а на особисті інтереси ТОВ "Сумитеплоенерго".
07.11.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 4376 від 07.11.2023), в якому просить суд справу № 920/1175/23 передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду м. Києва, враховуючи місцезнаходження відповідача, а також те, що умовами договору не врегульовано питання щодо місця виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до інформації з сайту Укрпошта за пошуком поштових відправлень, відзив на позовну заяву отриманий позивачем 07.11.2023.
У судовому засіданні 13.11.2023, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.12.2023, 11-30; протокольну ухвалу про повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.
14.11.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 7190/23 від 14.11.2023), в якій підтверджує сплату відповідачем основного боргу 11.10.2023. Щодо пені, 3% річних та інфляційних втрат позивач зазначає, що відповідно до договору обов'язок отримувати акти та рахунки покладений на відповідача, як і відповідальність за порушення зобов'язання з оплати, незважаючи на несвоєчасне отримання актів та рахунків. Несвоєчасне отримання актів та рахунків не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов договору. Позивач заперечує проти клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю, оскільки місцем виконання зобов'язання з передачі теплової енергії є: м. Суми вул. Покровська, б.9.
Відповідно до інформації з сайту Укрпошта за пошуком поштових відправлень, відповідь на відзив отримана відповідачем 17.11.2023.
30.11.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 7506 від 30.11.2023, направлене суду поштою 24.11.2023), в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити; підготовче засідання, призначене на 04.12.2023, провести без участі представника відповідача. Відповідач зазначає, що саме на позивача покладено обов'язок щодо вчасного інформування споживача про обсяги та порядок оплати за поставлену теплову енергію шляхом направлення на офіційну адресу Центру, зазначену у договорі (вул. Богомольця. 10, м. Київ), відповідних актів прийому-передачі. Акти прийому-передачі теплової енергії за договором, що є єдиною підставою для оплати, направлено відповідачу засобами поштового зв'язку лише 21.10.2023, а тому сплачувати за поставлену теплову енергію до направлення таких актів у Центру правових підстав не було. Договір укладений 02.06.2023, позивач не пояснив, яким чином він здійснив нарахування плати за спожиту теплову енергію та виконав у рахунках відповідні обчислення до укладення договору, де встановлено обсяги постачання, тарифи та ціну договору. Відповідач зазначає, що повністю здійснив оплату за поставлену теплову енергію у межах встановлено договором строку у порядку, передбаченому договором, після виконання теплопостачальною організацією свого обов'язку щодо направлення на адресу споживача актів прийому-передачі, які є підставою для здійснення оплати. Щодо безпідставного нарахування позивачем пені відповідач додатково зазначає, що позивач забезпечував Центр тепловою енергією для потреб опалення на комунально-побутові потреби у період опалювального сезону, а саме з 01.01.2023 до 10.04.2023. Положення пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 17.03.2020 № 530-ІХ поширюються на взаємовідносини, що виникли між сторонами за договором, оскільки послуга з постачання теплової енергії, яку позивач надав відповідачу, є житлово-комунальною послугою. Спір про стягнення з відповідача штрафних санкцій безпосередньо не пов'язаний з місцем виконання договору про надання послуг, при цьому, умовами договору не визначено конкретного місця виконання зобов'язання відповідача по сплаті штрафних санкцій.
04.12.2023 позивач подав пояснення (вх. № 7553/23 від 04.12.2023), в якому просить суд вважати поважною причину пропуску строку на подачу пояснення та доданого до нього документа, оскільки підприємство працює в умовах воєнного стану, масштабних повітряних тривог, а тому були створені перешкоди для своєчасної реалізації позивачем передбаченого права на захист. Позивач зазначає, що пп. 13.12. частини 13 договору № 96-Т від 02.06.2023 визначена відповідальна особа відповідача з технічних питань та з питань розрахунків за договором - провідний фахівець Гасевський Віталій Миколайович. Листом (вх. № 4436 від 26.12.2022) посадова особа Віталій Гасевський просив надати йому рахунки та акти згідно з умовами договорів з Державною установою "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України". Лист надрукований на фірмовому бланку. В отриманих рахунках міститься підпис та прізвище Гасевський.
У судовому засіданні 04.12.2023, за участю представника позивача, суд, розглянувши клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю (вх. № 4376 від 07.11.2023), заслухавши пояснення позивача, постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні цього клопотання. У судовому засіданні суд встановив, що відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив ТОВ "Сумиобленерго", а не позивачу. Для надання позивачу можливості ознайомитися із запереченнями на відповідь на відзив, відповідачу - ознайомитися з поясненнями позивача від 01.12.2023 та доданим до нього доказом, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.12.2023, 12-10; протокольну ухвалу про повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.
12.12.2023 позивач подав пояснення на заперечення (вх. № 7778/23 від 12.12.2023), в яких просить суд задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі. Позивач зазначає, що щомісяця представниками позивача та відповідача фіксувався обсяг спожитої теплової енергії в приміщенні відповідача по вул. Покровська, б. 9, м. Суми, про що складалися відповідні акти обстеження вузла обліку теплової енергії та підписувались власноруч, у тому числі представником відповідача Гасевським В.М., який також отримував рахунки на оплату та акти приймання-передачі теплової енергії. Згідно з умовами договору № 96-Т обов'язок отримання актів приймання-передачі теплової енергії покладений на відповідача. Представник відповідача, вказаний у договорі № 96-Т був обізнаний з обсягами спожитої теплової енергії та отримав вчасно рахунки та акти приймання-передачі. Позивач правомірно нарахував пеню, 3% річних та інфляційні витрати за порушення строків оплати. Позивач зазначає, що форма договору № 96-Т не відповідає типовій, він укладений на основі Постанови КМ України від 03.10.2007 року № 1198 та положень ГК України. В тексті договору № 96-Т відсутні посилання на Закон України "Про житлово-комунальні послуги", тому висновки відповідача про безпідставне нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги є невірними і спростовуються посиланнями позивача на нормативні акти, роз'яснення Мінрегіону та положення самого договору № 96-Т.
18.12.2023 відповідач подав пояснення (вх. № 7877 від 18.12.2023), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог; підготовче засідання, призначене на 20.12.2023, провести без участі представника відповідача. Відповідач зазначає, що предметом розгляду даної справи є належність виконання Центром укладеного 02.06.2023 договору про закупівлю теплової енергії та послуги з постачання гарячої води № 96-Т. У свою чергу, долучений позивачем лист (без зазначення дати та номеру) отримано ТОВ "Сумитеплоенерго" 26.12.2022, тобто, до існування та укладення спірного договору. З огляду на викладене, відповідач просить суд не брати такий доказ до розгляду. Відповідач наголошує, що акти прийому-передачі теплової енергії за договором, що є єдиною підставою для оплати, направлено відповідачу засобами поштового зв'язку лише 21.10.2023, а тому, сплачувати за поставлену теплову енергію до направлення таких актів у Центру правових підстав не було. Крім того відповідач зазначає, що перелік уповноважених на вчинення будь-яких дій працівників Центру міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, серед яких немає провідного фахівця Віталія Гасевського.
Ухвалою від 20.12.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 17.01.2024, 12:00.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
02.06.2023 між сторонами укладений договір про закупівлю теплової енергії та послуги постачання гарячої води № 96-Т за умовами якого позивач зобов'язується надавати відповідачу теплову енергію та послугу з постачання гарячої води (ДК 021:2015, код 09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція) на межі розподілу, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати отриманий товар та послугу за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених договором (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору становить 268 568 грн 59 коп. з урахуванням ПДВ - 44 761,43 грн. в.т.ч.: теплова енергія - 102,095207 Гкал на 268 568,59 грн. з урахуванням ПДВ - 44 761,43 грн.; послуга з постачання гарячої води - 0,000м3 на суму 0.00 грн. з урахуванням ПДВ - 0,00 грн.
Пунктом 8.1. договору встановлено, що оплата за теплову енергію та/або гарячу воду здійснюється за рахунком та/або актом прийому-передачі до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Згідно з пунктами 8.4.-8.7. договору споживач щомісяця, що наступає за звітним, з 01 по 07 число отримує у теплопостачальної організації оформлені акти прийому - передачі теплової енергії та/або гарячої води, акт звірки розрахунків за спожиту теплову енергію та/або гарячу воду на початок розрахункового періоду (за потребою) та рахунок на сплату теплової енергії та/або гарячої води.
Споживач протягом трьох робочих днів з дати одержання вказаних вище документів, підписує, скріпляє печаткою та повертає теплопостачальній організації по одному примірнику підписаних актів прийому - передачі теплової енергії та звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію та/або гарячу воду.
У разі непогодження з кількістю та вартістю отриманих послуг, суми боргу, зазначених у згаданих вище документах, споживач зобов'язаний у 3-денний термін з дати їх отримання, надати обґрунтовані письмові заперечення теплопостачальній організації та протягом цього ж строку направити свого представника з підтверджуючими документами для проведення звіряння та підписання відповідних актів.
У разі не вчасного повернення підписаних актів прийому - передачі теплової енергії та/або гарячої води та акту звірки розрахунків чи не надання обґрунтованих письмових заперечень теплопостачальній організації - такі документи вважаються прийнятими споживачем у редакції теплопостачальної організації без зауважень.
Відповідно до п. 8.14. договору несвоєчасне отримання споживачем рахунку та не підписання акту прийому-передачі теплової енергії та/або гарячої води не звільняє споживача від відповідальності за несплату за теплову енергію та/або гарячу воду.
Згідно з п. 4.2.1. договору споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати отриману теплову енергію та/або гарячу воду за тарифами, в обсягах та у строки, встановлені договором.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023, але у будь якому випадку до повного виконання договірних зобов'язань. Згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між сторонами договору, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2023 (п. 12.1. договору).
Відповідно до виставлених відповідачу рахунків № 96 від 31.01.2023, № 96 від 28.02.2023, № 96 від 31.03.2023 та актів прийому-передачі теплової енергії та/або гарячої води від 31.01.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023 позивач надав, а відповідач прийняв теплову енергію за вказаний період загальною вартістю 243 890 грн 54 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати теплової енергії, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 243 924 грн 59 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив, що актами прийому-передачі теплової енергії та виставленими рахунками підтверджується факт надання позивачем та прийняття відповідачем теплової енергії за період січень-березень 2023 року загальною вартістю 243 890 грн 54 коп.
Заборгованість за теплову енергію в сумі 243 890 грн 54 коп. сплачена відповідачем 11.10.2023, що підтверджується платіжними інструкціями № 11687 від 09.10.2023 на суму 81 395 грн 24 коп., № 11725 від 09.10.2023 на суму 82 834 грн 49 коп., № 11700 від 09.10.2023 на суму 79 660 грн 81 коп.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем основного боргу за теплову енергію, провадження у справі № 920/1175/23 в частині стягнення з відповідача 243 890 грн. 54 коп. заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 34 грн 05 коп. заборгованості за теплову енергію, суд відмовляє, у зв'язку з їх безпідставністю (факт отримання відповідачем теплової енергії на цю суму за спірний період не підтверджений).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідач здійснив оплату теплової енергії несвоєчасно, з порушенням строків оплати визначених договором (до 15 числа місяця наступного за розрахунковим).
Твердження відповідача про відсутність факту прострочення виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з тим, що акти приймання-передачі надійшли до Центру тільки із супровідним листом позивача від 20.09.2023 № 4202, суд вважає необґрунтованими, оскільки умовами договору обов'язок щодо вчасного отримання актів та рахунків (щомісяця, що наступає за звітним з 01 по 07 число) покладено на споживача, несвоєчасне отримання споживачем рахунку та не підписання акту прийому-передачі теплової енергії та/або гарячої води не звільняє споживача від відповідальності за несплату за теплову енергію та/або гарячу воду (п. 8.4., 8.14 договору).
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в загальній сумі 3876 грн 55 коп. та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 178 грн 10 коп.
Перевіривши розрахунок позивача суд встановив, що за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховані 3% річних в загальній сумі 3876 грн 55 коп. за період з 16.02.2023 до 25.09.2023 та інфляційне збільшення суми боргу з від'ємним значенням (- 178 грн 10 коп.) за період з лютого 2023 року до вересня 2023 року, виходячи з суми заборгованості за кожен місяць з урахуванням строків розрахунків, визначених договором.
Таким чином інфляційне збільшення суми боргу за вказаний період відсутнє (від'ємне число).
За цих обставин, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати теплової енергії, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3876 грн. 55 коп. 3 % річних.
У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 178 грн 10 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами п. 9.3.1. договору, за несвоєчасну сплату за теплову енергію та/або гарячу воду за умовами договору - споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату теплової енергії позивач нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 59 045 грн 73 коп. за період з 16.02.2023 до 16.10.2023, виходячи з суми заборгованості за кожен місяць з урахуванням строків розрахунків, визначених договором.
Суд зазначає, що у період, за який позивач, в тому числі, нарахував відповідачу пеню (з 16.02.2023 до 30.06.2023) на усій території України діяв карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року. Відповідно до постанови від 9 грудня 2020 року № 1236 в редакції від 25 квітня 2023 року Кабінет Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. установив на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до статті 5, 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води. Виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація. Суд зазначає, що за договором позивач, як його сторона, є теплопостачальною організацією.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що положення підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону № 530-IX поширюються на правовідносини сторін за договором, тому нарахування позивачем пені за період з 16.02.2023 до 30.07.2023 включно є неправомірним.
Також суд зазначає, що за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії в сумі 79 660 грн 81 коп. за березень 2023 року позивач нарахував відповідачу пеню за період з 16.04.2023 до 16.10.2023. Однак заборгованість в сумі 79 660 грн 81 коп. була сплачена відповідачем 11.10.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 11700 від 09.10.2023.
За цих обставин, з урахуванням підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX в межах заявленого позивачем періоду нарахування суд вважає правомірним нарахування пені: в сумі 1697 грн 54 коп. за період з 31.07.2023 до 16.08.2023, виходячи з суми заборгованості 82 834 грн 49 коп.; в сумі 4691 грн 93 коп. за період з 31.07.2023 до 16.09.2023, виходячи з суми з заборгованості 81 395 грн 24 коп.; в сумі 6687 грн 14 коп. за період з 31.07.2023 до 10.10.2023, виходячи з суми заборгованості 79 660 грн 81 коп.
За цих обставин, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем теплової енергії, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 13 076 грн 61 коп.
У задоволенні позову в іншій частині, щодо стягнення з відповідача пені в сумі 45 969 грн 12 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю.
Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (в частині вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат).
Щодо судового збору, сплаченого за вимогу про стягнення з відповідача 243 890 грн 54 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію (3658 грн. 36 коп.), суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 33698892) 13 076 грн 61 коп. пені, 3876 грн 55 коп. 3% річних, 254 грн 30 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" 243 890 грн 54 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію у період з січня до березня 2023 року - закрити.
4. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду
Повне рішення складене та підписане суддею 29.01.2024.
Суддя Д. В. Вдовенко