вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"30" січня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/82/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної розглянувши матеріали позовної заяви Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району до відповідача 1 ОСОБА_1 , відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" про витребування земельної ділянки
Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом, в якому просить витребувати у відповідача 1 ОСОБА_1 та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" земельну ділянку: площею 2,8438 га з кадастровим номером 5622682800:00:001:0330 (реєстраційний номер 1219479456226).
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
При цьому, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Водночас, у п. 57 зазначеної вище постанови Великою Палатою Верховного Суду викладено висновок, згідно якого до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (п. 55. постанови Великою Палатою Верховного Суду).
Так, за пред'явлення даного позову, який містить позовну вимогу майнового характеру про витребування земельної ділянки прокурор повинен був сплати судовий збір, який має розраховуватись від вартості спірного майна.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оцінку земель" № 1378-IV від 11.12.2003 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України „Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Господарський суд звертає увагу прокурора, що саме нормативна грошова оцінка відображає вартість земельної ділянки, а, отже, судовий збір за звернення до суду із вимогою про витребування земельної ділянки має бути розрахований на підставі витягу про нормативну грошову оцінку.
Згідно з ч. 1, абзацу 2 ч. 3 ст. 36 Закону України „Про Державний земельний кадастр" № 3613-VI від 07.07.2011 року на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються картографічна основа, індексні кадастрові карти (плани) та всі відомості Державного земельного кадастру, передбачені статтями 12-15 цього Закону, в тому числі у векторному вигляді, без права їх зміни (редагування). Перегляд, копіювання та роздрукування інформації про персональні дані власників та користувачів земельних ділянок здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.
З огляду на викладене, суд зауважує про наявність у позивача права на безкоштовне отримання витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки через електронні сервіси Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/services).
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що за звернення із даним позовом позивач мав сплатити в дохід державного бюджету судовий збір розмір якого має визначатись від вартості спірної ділянки на підставі витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.
Прокуратурою не додано до позовної заяви належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Натомість прокурором подано докази сплати судового збору в розмірі 6056 грн за основну та похідну вимоги, що в розумінні викладеного є невірним.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки витяг про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки прокурором, позивачем наданий не був, то суд не може зазначити точну суму судового збору за позовну вимогу майнового характеру.
Таким чином, за звернення із даним позовом позивач мав сплатити в дохід державного бюджету судовий збір розмір якого має визначатись від вартості спірної ділянки на підставі витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.
Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Залишити позовну заяву Керівника Здолбунівської окружної прокуратури без руху.
Керівнику Здолбунівської окружної прокуратури усунути недоліки позовної заяви, в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху:
- надати суду докази оплати судового збору за звернення до суду із позовною вимогою майнового характеру (про витребування земельної ділянки), який має бути розрахований на підставі даних із витягу про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок
- надати суду витяг про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок.
2. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 30.01.2024 року та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Н.Церковна