Справа № 308/5435/23
1-кп/308/446/23
26 січня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000615 від 06.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
14.09.2023 захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про повернення обвинувального акта. В обґрунтування клопотання зазначив, що формулювання обвинувачення не відповідають вимогам ст.291 КПК України, виклад фактичних обставин в обвинувальному акті не відповідають здобутим доказам на стадії досудового слідства. Вказав, що обвинувальний акт не містить чіткого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Крім того, 14.09.2023 захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Клопотання мотивував тим, що 06.01.2023 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно гр. ОСОБА_4 було постановлено ухвалу, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Вказав, що в клопотанні не міститься наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні гр. ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Свідчення цього, є той факт, що в клопотання та додатках до нього не міститься достатніх доказів, що могли б підтвердити вину. На стадії досудового слідства по кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_4 - жодного разу не порушував умови які визначені в Ухвалах Печерського районного суду від 06 січня 2023 року та 02 березня 2023 року. На підставі вказаного просив змінити обвинуваченому запобіжний захід.
В судовому засіданні 14.09.2023 захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на особисте зобов'язання. В обґрунтування клопотання зазначив, що на сьогоднішній день існують визначені законом підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання. Просить звернути увагу суду на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.01.2023 до обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання останнього під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави розміром 268 400 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Станом на день подачі клопотання вищезазначений строк покладених на обвинуваченого обов'язків минув та не продовжувався. Таким чином, захисник вважає, що є підстави для повернення заставодавцю розміру внесеної за ОСОБА_5 застави, оскільки обов'язки, в забезпечення сконання яких така застава вносилася - перестали існувати.
В судовому засіданні захисники підтримали подані клопотання, просили такі задовольнити.
Обвинувачені в судовому засіданні підтримали думки своїх захисників.
Прокурор в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотань захисників, зауважила, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України та підстави для його повернення прокурору відсутні. Крім того, доповіла про можливість призначення обвинувального акта та доданих до нього документів до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Щодо зміни запобіжних заходів, зазначила, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, в даному випадку застава є належним і достатнім запобіжним заходом, який забезпечує належну поведінку обвинувачених та мінімізує ризики.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення прокурору обвинувального акту тільки в тому випадку, коли він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Статтею 291 КПК України визначено коло вимог до обвинувального акту. Зокрема він повинен містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Під формулюванням обвинувачення розуміється виклад тексту конкретної диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи, а, відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Суд, перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні вважає, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що в ньому містяться, як формулювання обвинувачення з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленим, так і правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Крім того, суд під час підготовчого судового засідання не вправі давати оцінку доказам та вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Суд під час підготовчого судового засідання не вправі виходити за межі повноважень, наданих ст. 314 КПК України, оскільки оцінка доказів, доведеності або недоведеності вини обвинуваченого, а також обґрунтованості пред'явленого обвинувачення, у тому числі суті підозри, її повідомлення та вручення, неможлива на стадії підготовчого судового засідання, так як указані питання підлягають з'ясуванню та вирішенню безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті.
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 в справі № 273/1053/17.
Таким чином, суд вважає складені стороною обвинувачення обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування такими, що відповідають вимогам процесуального закону, недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд кримінального провадження, стороною захисту не наведено, а тому в задоволенні клопотань про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити.
Щодо клопотань про зміну запобіжного заходу обвинуваченим суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За змістом ч. 4 ст. 201 КПК України, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Посилаючись на відсутність ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу, доводи адвоката фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням щодо застосування запобіжного заходу. При цьому захисник не навів нових обставин, які виникли після постановлення слідчим суддею ухвали про обрання запобіжного заходу, що спростовували б обставини, покладені в основу висновку слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Водночас, відсутність встановлених раніше ризиків кримінального провадження не аргументована в тій мірі, щоб це могло бути підставою для відповідного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу. Так, сторона захисту не надає нових даних про обставини, які б могли вплинути на раніше зроблені висновки слідчим суддею.
Щодо повернення застави суд зазначає, що застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (частина 1 статті 182 КПК України).
Отже, застава має забезпечувати дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. Застава припиняється у разі її скасування, зміни на інший запобіжний захід, постановлення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження (статті 203 КПК України).
Захисник просить змінити запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов'язання та повернути кошти заставодавцю, при цьому клопотання обґрунтовано виключно відсутністю ризиків та явкою обвинуваченого в судові засідання, інших підстав стороною захисту не наведено.
Разом із тим, належне виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, на думку суду, обумовлюється якраз застосуванням до нього запобіжного заходу і є гарантією його явки до суду, не свідчить про зменшення чи відсутність визначених ризиків.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що у задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченим слід відмовити.
Щодо можливості призначення справи досудового розгляду суд зазначає наступне.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, який складений відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.
Відповідно до частин 1, 2 ст.315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Враховуючи наведені вимоги діючого кримінально-процесуального законодавства України, суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду не заявлено.
Відповідно до ст.316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 27, 314-316, 369-372 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та доданих до нього документів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000615 від 06.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України на 05 лютого 2024 року о 10 год. 30 хв. в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 53.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000615 від 06.12.2022 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на особисте зобов'язання - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на особисте зобов'язання - відмовити.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 30 січня 2024 року о 16 год. 45 хв.
Головуючий суддя: ОСОБА_1