308/1609/24
29.01.2024 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови серія ЕНА №1253372 від 16.01.2024 року про
притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови серія ЕНА №1253372 від 16.01.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення такої без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, вважаю, що такий підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до вимог ч.ч.5,9 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно ч.3 ст. 161 КАС України , до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зі змісту позовної заяви вбачається що відповідачем по справі вказано Управління патрульної поліції в Закарпатській області, при цьому вказано адресу місцезнаходження відповідача, разом із тим, не вказано ЄРПОУ.
Згідно прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд: скасувати постанову інспектора 2 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області капрала поліції Гарасим Івана Миколайовича серія ЕНА №1253372 від 16.01.2024 року якою його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.5 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про Національну поліцію» систему поліції складають: - центральний орган управління поліцією; - територіальні органи поліції. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЗУ «Про національну поліцію» територіальні органи поліції як юридичні особи публічного права … Територіальні органи поліції утворює Кабінет Міністрів України…
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно до п. 3 розд. І, п. 9 розд. V «Положення про Департамент патрульної поліції» затвердженого Наказом НП України № 73 від 06.11.2015 року (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки…, печатку…
Відповідно до структури Департаменту патрульної поліції (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) до структури входить територіальний підрозділ Управління патрульної поліції в Закарпатській області.
Таким чином, відповідно до п.9 розділу V Положення про Департамент патрульної поліції затвердженого наказом Національної поліції 06 листопада 2015 року №73 (у редакції наказу Національної поліції 31 жовтня 2016 року №1114) Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс і згідно зі ст.80 ЦК України може виступати від власного імені в суді.
Вищевказаний позов поданий позивачем до неналежного відповідача, так як УПП в Закарпатській області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а не ГУНП в Закарпатській області, а тому позивачу слід належним чином обґрунтувати вимоги до зазначеного відповідача.
Разом із тим, вважаю за необхідне вказати і на те, що відповідно до Постанови КАС ВС від 26.12.2019 № 724/716/16-а (К/9901/12750/18), у справі про оскарження дій посадової особи, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Так, Управління патрульної поліції у Закарпатській області, посадовою особою складено постанову що є предметом оскарження, не є відповідним органом, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення.
Таким чином на виконання вимоги п.3 ч.5 ст.160 КАС України, позивачу слід зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
Окрім того, позивачем в порушення вимог ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач при цьому покликається на положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», згідно якого учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Сплата судового збору також відповідає пункту 1 частини другої статті 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Таким чином, судовий збір (Court fees) - це обов'язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв'язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
Згідно ст. 5 вказаного Закону, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловився щодо звільнення учасника бойових дій від сплати судового збору у справах, які стосуються його соціальних прав як пенсіонера.
У постанові №600/1927/23 від 12.12.2023 року суд зазначив, що правові засади справляння судового збору платниками, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
За змістом ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що вимоги ОСОБА_1 не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист як учасника бойових дій, а пов'язані з оскарженням дій співробітника патрульної поліції щодо винесення відносно позивача постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
За таких обставин підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви немає.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік").
Згідно з пунктом п'ятим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - тобто 605,6 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 536,80 грн та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895 ; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA308999980313141206000007493; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 161, 169, 256 КАС України суддя, -
Позовну ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови серія ЕНА №1253372 від 16.01.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ,- залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання її копії. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху,передбачені п.1ч.4ст.169КАС України,так позовна заява повертається позивачеві,якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош