Рішення від 11.01.2024 по справі 917/950/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024 Справа № 917/950/22

Суддя Господарського суд Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 917/950/22

за позовною заявою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801)

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, код ЄДРПОУ 05524713)

про стягнення грошових коштів, ,

За участю представників:

від позивача - Жирний О.С., довіреність від 29.11.2021 № 1-2822, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4841 від 26.07.2017 (поза межами приміщення суду)

від відповідача - Лук'янова Ю.В., трудовий договір від 01.06.2020, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Лубенським ГРО УМВС України в Полтавській області ( в залі суду)

В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомив, що повний текст рішення суду буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 1034/22 від 18.08.2022) до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (далі - АТ "Лубнигаз" , відповідач) про стягнення 72 872,44грн, з яких 47 011,02грн - заборгованість з оплати добових небалансів по Договору № 1807000396 транспортування природного газу від 01.08.2018, 8 069,15грн - пеня, 4 234,86грн - 3% річних та 13 557,41грн - інфляційних втрат.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022 даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.08.2022 позовну заяву АТ "Укртрансгаз" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи; встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи.

У зв"язку з тим, що Господарським судом Полтавської області тимчасово припинено відправку кореспонденції у паперовому вигляді (акт від 23.08.2022 р. - а.с.83) ухвала суду від 23.08.2022 направлена на електронні адреси сторін ( а.с. 84 т. 1).

12.10.2022 ухвала суду від 23.08.2022 направлена сторонам засобами поштового зв"язку з рекомендованим повідомлення про вручення і отримана позивачем 18.10.2022 (а.с .102) та відповідачем 17.10.2022 ( а.с .101).

На виконання вимоги ухвали Господарського суду Полтавської області від 23.08.2022 позивач надав читаємі реєстри файлів завантаження до інформаційної платформи Лубнигаз АТ за березень 2019, а також реєстр файлів відправлених з інформаційної платформи філії "Оператор ГТС" "АТ "Укртрансгаз", які були залучені ним до позовної заяви (вх. № 6626 від 19.09.2022).

03.10.2022 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 7062). У зазначеному клопотанні позивач просить суд поновити йому строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи № 917/950/22 Акт звіряння між позивачем та відповідачем станом на 31.07.2022.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що вказаний доказ не подавався у строк, встановлений ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв"зку з тим, що позовні вимоги обґрунтовувалися іншими доказами, доданими до позовної заяви, та на момент звернення із позовною заявою у цій справі вказаний доказ був відсутній, враховуючи, що сторони підписали цей Акт звірки станом на 31.07.2022.

Згідно з ч.ч. 2, 10 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Приписами ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України унормовано, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Суд встановив, що Акт звірки сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ, який позивач просить суд залучити до матеріалів справи, підписано станом 31.07.2022, тоді як з позовну заяву з додатками до неї позивач здав на поштове відділення 10.08.2022, про свідчить поштова квитанція на конверті (а.с. 74 т. 1). Відтак, у позивача був час для залучення вказаного Акту до матеріалів позовної заяви.

Про неможливість вчасного подання вказаного доказу позивач письмово суд не повідомляв.

Зважаючи на викладене, судом не установлено існування об'єктивних причин, що унеможливлювали подання Акту звірки сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ у строк, встановлений ч. 2 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку у даному випадку, а тому відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів у справі.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позов (вх. № 8291 від 04.11.2022, відзив зданий до поштового відділення 01.11.2022). У відзиві на позов відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі за мотивами, наведеними у відзиві.

Позивач у встановлений судом строк надав відповідь на відзив (вх. №8815 від 17.11.2022, відповідь на відзив здана до поштового відділення 09.11.2022). У відповіді на відзив позивач заперечує щодо обставин викладених відповідачем у відзиві.

Відповідачем через канцелярію суду подано клопотання (вх. № 8297 від 04.11.2022, здано до поштового відділення 01.11.2022) про перехід до загальних судових процедур.

25.11.2022 відповідачем через канцелярію суду надані заперечення на відповідь на відзив (вх. № 9166 від 25.11.2022).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.11.2022 здійснено перехід у справі № 917/950/22 від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 10.01.2023.

В судовому засіданні 10.01.2023 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та перерву у підготовчому засіданні до 14.02.2023.

13.02.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів (вх. № 1904), відповідно до якого позивач просить суд залучити до матеріалів справи копію Акту НКРЕКП № 280 від 01.06.2021 та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням інформації поданих доказів.

Враховуючи, що клопотання подано поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 80 ГПК України за відсутності вмотивовано клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів, судом вказане клопотання залишено без розгляду.

В судовому засіданні 14.02.2023 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 28.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.03.2023 закрито підготовче провадження по справі № 917/950/22, справу призначено до судового розгляду по суті на 04.05.2023.

В судовому засідання 04.05.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 22.06.2023.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. № 5448 від 01.05.2023, вх. № 5622 від 04.05.2023) про зупинення провадження у справі № 917/950/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку об"єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/686/21 про стягнення заборгованості в частині оплати за негативні щодобові небаланси та за перевищення замовленої потужності за період лютий-березень 2021 року, у вказаній справі буде надаватися правова оцінка правовідносинам за договором в частині послуг балансування.

09.05.2023 позивач подав заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 5799 від 09.05.2023).

У задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 5448 від 01.05.2023, вх. № 5622 від 04.05.2023) суд відмовив (див. ухвала суду від 26.09.2023).

В судовому засіданні 22.06.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 18.07.2023.

В судовому засіданні 18.06.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 26.09.2023.

В судовому засіданні 26.09.2023 судом оголошено перерву до 31.10.2023, про що постановлену відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 31.10.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 14.12.2023.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що 14.12.2023 у Полтавській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі № 917/950/22, яке призначене на 14.12.2023 на 11:30год, не відбулось. У зв'язку з цим, ухвалою суду від 20.12.2023 суд визначив нові дату та час проведення судового засідання по справі - 11.01.2024 на 11 год. 30хв.

Зазначена ухвала суду від 20.12.2023 надіслана сторонам в їх електронні кабінети підсистеми "Електронний суд" та була отримана ними, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа (а.с. 30, 31 т. 3).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує.

Позовна заява АТ "Укртрансгаз" обґрунтована невиконанням відповідачем Договору № 1807000396 транспортування природного газу від 01.08.2018 в частині здійснення оплати за негативні щодобові небаланси (березень 2019), які виникли у АТ "Лубнигаз" у зв"зку з безпідставним відбором останнім з газотранспортної системи у березні 2019 природного газу для покриття його власних виробничо - технологічних витрат, без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи для його транспортування до газотранспортних мереж відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову у відзиві, зазначає, зокрема, таке:

- в матеріалах справи відсутні первинні документи та інші докази, які б підтвердили відхилення у функціонуванні газотранспортної систем позивача у березні 2019 року від її звичайного рівня, відсутня інформація щодо власної оцінки попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, щодо якої здійснюється балансуюча дія у спірній період, відсутня інформація про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, про тиск природного газу в газотранспортній системі. Тобто відсутні докази на підтвердження того, які дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу XIII та розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС).

- відповідач у даній справі у правовідносинах між сторонами , крім статусу замовника послуг транспортування природного газу, має також статус оператора газорозподільних систем (Оператор ГРМ), тобто є суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

- відповідно до п. 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Наразі відсутні докази вчинення балансуючих дій шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів.

- у відповідності до п. 19.2 та 19.3 Договору позивач повинен був надіслати акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року та рахунок на оплату шляхом надіслання їх на адресу відповідача, вказану в Договорі транспортування природного газу від 01.08.2018 № 1807000396 засобами поштового зв'язку, що останнім зроблено не було. Відтак, на думку відповідача, строк оплати не настав, а тому і для нарахування штрафних санкцій відсутні законні підстави.

Позивач у відповіді на відзив заперечуючи твердження відповідача, вказує, зокрема, таке:

- дії AT "Лубнигаз" свідчать про прийняття умов щодо здійснення господарської діяльності в режимі добового балансування, з урахуванням вимог Кодексу ГТС і положень Договору № 1807000396 від 01.08.2018, на підставі якого останній і набув статусу замовника послуг транспортування та, відповідно, вчиняв дії в Інформаційній платформі добового балансування.

- дані про фактичне споживання відповідачем газу кожного газового місяця, за спірний період, подавалися відповідачем самостійно та вносилися до Інформаційноїплатформи.

- оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до Інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках іду з ГТС, здійснює комерційне балансування. Відповідач, будучи обізнаним про обсяги фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до Інформаційної платформи інформацію (форма № 2, № 3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "X" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "Z") через уповноважених осіб - вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаним Актом приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами № 2, № 3), чим по суті і є небаланс відповідача.

Розроблені алгоритми, закладені до Інформаційної платформи для здійснення алокації та з рахунку небалансу, перевірені та підтверджені Регулятором, що підтверджується Актом перевірки від 19.04.2019 № 161, розміщеному на сайті НКРЕКП за посиланням https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=40280. Відповідно, це свідчить про коректність та достовірність розрахунків на інформаційній платформі, за результатом яких оператор ГТС складає односторонній акт врегулювання щодобових небалансів.

- об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГPM у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.

- у березні 2019 АТ "Лубнигаз", у відповідності до положень Кодексів ГРМ та ГТС, мало можливість здійснювати заходи, спрямовані на покриття витрат оператора ГРМ, зокрема, шляхом: - подання номінацій, як замовником послуг транспортування, на точках входу до оператора ГТС з метою надходження природного газу для покриття витрат оператора ГРМ, у відповідності до розділу XII Кодексу ГТС; - надання оператору ГТС торгових сповіщень на набуття природного газу, у відповідності до положень розділу XIV Кодексу ГТС; закупівлю природного газу для власних виробничо-технологічних потреб із ресурсу будь - якого постачальника, у встановленому законодавством порядку. Проте, відповідач не вчиняв дій, направлених на забезпечення власних витрат, як оператора ГРМ та дій з врегулювання щодобових небалансів природного газу.

- у зв"язку з тим, що відповідачем з газотранспортної системи фактичнобуло відібрано природного газу більше ніж подано на точку входу до газотранспортної системи, що стало причиною того, позивач вимушений був придбати в 2019 року природний газ у НАК "Нафтогаз України" та інших контрагентів, у тому числі і для забезпечення здійснення балансуючих дій. За наслідками закупівель було укладено з оптовими продавцями договори купівлі-продажу природного газу, на виконання яких було підписано акти приймання - передачі природного газу щодо передачі природного газу Акціонерному товариству "Укртрансгаз" для балансування, зокрема, у березні 2019.

- відповідачем, як замовником послуг транспортування, не надано будь - яких належних та допустимих доказів, на підтвердження правомірності відібрання з газотранспортної системи природного газу.

Щодо визначення маржинальної ціни придбання/продажу природного газу позивач зазначив таке:

- визначення обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс здійснюється відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Відповідно до п. 1 гл. 6 розділу XIV Оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

Суму плати за добовий небаланс можна розрахувати за формулою:

V*(ЦЗ*к), де V- обсяг добового небалансу, ЦЗ - ціна закупівлі природного газу з ПДВ; К - коефіціент 10%.

Як вбачається з вищезазначеного, розрахунок плати за добовий небаланс, містить три складових : обсяг небалансу, вартість закупленого природного газу та коефіцієнт.

Ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи визначається згідно з п. 12, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, приписами якої зазначено, що маржинальна ціна визначається наступним чином:

маржинальна ціна продажу визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), зменшеної на величину коригування;

маржинальна ціна придбання визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), збільшеної на величину коригування;

ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), публікується оператором газотранспортної системи на інформаційній платформі та/або на його веб-сайті.

Відтак, як зазначає позивач, за імперативними приписами п. 12 Глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає маржинальну ціну продажу/придбання природного газу та публікує її на Інформаційній платформі.

Відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи до 12 числа газовогомісяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газув електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному місяці. Таким чином, розрахунок плати за добовий небаланс, відомості про статус небалансу, ціна закупівлі природного газу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної платформи; докази надання вказаної інформації АТ "Лубнигаз" наявні в матеріалах справи.

Крім вищевикладеного, позивач зазначає, що відповідно до п.п. 2, 3,10 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Таким чином, врегулювання добового небалансу здійснюється у разі не врегулювання відповідачем своїх небалансів.

Відповідно до п.5 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, небаланс це різниця між обсягом природного газу, поданими замовником послуг транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокацій.

Таким чином, як зазначає позивач, норми Кодексу ГТС, не ставлять в залежність виконання обов'язку позивачем здійснити врегулювання щодобових небалансів відповідача від виникнення/невиникнення загрози цілісності газотранспортної системи.

Разом з тим, відповідно до п. 3 розділу XIII Кодексу ГТС якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає заходи в тому числі і шляхом купівлі-продажу природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами.

Таким чином, купівля-продаж природного може відбуватися не лише, за короткостроковими договорами, на що вказує відповідач, але і за договорами, укладеними за конкурсною процедурою та за ринковими цінами, а відсутність купівлі-продажу природного газу за короткостроковими договорами, не свідчить про відсутність врегулювання щодобових негативних небалансів.

Щодо суперечливої поведінки AT "Лубнигаз" у використанні та оплаті природного газу використаного на ВТВ позивач зазначає, що згідно з положеннями глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, на відповідача покладено обов'язок здійснювати закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності (далі - природний газ на ВТВ).

Однак відповідач без здійснення закупівлі природного газу для покриття фактичних втрат та технологічних витрат та фізичного балансування ГРМ та відповідно без передачі вказаних обсягів природного газу на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування, здійснив відбір у березні 2019 спірних обсягів природного газу для покриття ВТВ в газотранспортній системі, наявність якого було забезпечено за рахунок балансуючих дій позивачем в рамках послуг транспортування природного газу.

Також позивач зазначає, що відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу, затвердженої Постановою НКРЕКП № 236 від 25.02.2016 до структури тарифу на розподіл природного газу включені витрати, пов'язані з використанням природного газу на виробничо-технологічні витрати, нормативні та питомі втрати .

Отже, замовники послуг розподілу природного газу, як фізичні так і юридичні особи сплачуючи відповідачу рахунки за надані послуги з розподілу природного газу, фактично компенсують відповідачу йому вартість природного газу, використаного ним для покриття ВТВ (витрати природного газу на ВТВ), разом з цим відповідач взагалі не закуповує (не закуповував) природний газ на ВТВ, відібрав його із газотранспортної системи та не сплачує позивачу у вартість врегулювання добових небалансів, тобто (тим самим) відбувається безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки станом на 31.07.2022, підписаний між позивачем та відповідачем. Підписанням зазначеного акту звірки відповідач підтверджує заборгованості перед позивачем з оплати добових небалансів на суму 47 011,02 грн по Договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 року, що і є предметом розгляду в межах даної справи.

Щодо вірогідності доказів у справі № 917/950/22 позивач зазначає, що наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження обсягів відібраного відповідачем у березні 2019 природного газу в межах договірних відносин по Договору та на підтвердження обсягу газу, який склав обсяги щодобового небалансу, є більш вірогідними , враховуючи ненадання взагалі відповідачем доказів на їх спростування та враховуючи, що достовірність наявних в матеріалах справи доказів відповідачем під сумнів не ставилась.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він заперечує проти позовних вимог, а доводи, аргументи (міркування, припущення) відповідача, у відзиві на позовну заяву, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують законність та обґрунтованість позовних вимоги АТ "Укртрансгаз".

В реагування на вищезазначене відповідач запереченні на відповідь на відзив, зазначив, зокрема, таке:

- складова послуги транспортування природного газу (вчинення дій з врегулювання добового небалансу) не може бути самостійним об'єктом цивільних прав, а відтак може бути надана замовнику тільки у сукупності з послугою транспортування природного газу, як невід'ємна частина такої послуги. Тому, первинно позивач має довести перед судом факт надання послуги транспортування природного газу в межах укладеного між сторонами договору шляхом надання належного та допустимого доказу, а саме: акти наданих послуг транспортування природного газу у спірний період, оформлених у відповідності до п. 11.1 Договору. Втім, таких доказів в матеріалах справи не має, оскільки така послуга позивачем у спірний період не надавалась.

- при встановленні факту вчинення/невчинення позивачем балансуючих дій, наявності чи відсутності врегулювання Оператором ГТС добового небалансу (підстав для оплати заявлених вимог), необхідно виходити із доказів, які свідчитимуть про відхилення у функціонуванні ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); доказів, які дії були вчинені Оператором ГТС з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій); залежно від результатів вчинення балансуючих дій, оператор ГТС виставляє рахунки врегулювання небалансів до оплати. Однак, в матеріалах справи відсутні первинні документи та інші докази, які б підтвердили відхилення у функціонуванні газотранспортної систем позивача у березні 2019 від її звичайного рівня, відсутня інформація щодо власної оцінки попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, щодо якої здійснюється балансуюча дія у спірній період, відсутня інформація про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, про тиск природного газу в газотранспортній системі. Тобто в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, які дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу XIII та розділу XIV Кодексу газотранспортної системи.

- в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем номінацій і їх підтвердження позивачем протягом спірного періоду. Зазначене, на думку відповідача, дає підстави вважати, що оскільки загрози цілісності ГТС не було, то у позивача була відсутня потреба у закупівлі природного газу внаслідок отримання послуг балансування, зокрема й тому, що Відповідач не замовляв жодних обсягів транспортування газу на березень 2019 року, у Позивача. Отже, відповідно у Позивача були відсутні підстави для вчинення дій з врегулювання добового небалансу;

- в матеріалах справи відсутні докази дотримання Оператором ГТС процедури щодобового балансування. Зокрема, Оператор ГТС не надав жодного документу, який би підтверджував поділ за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу в ГТС або відібраного з точки виходу з ГТС, між замовниками послуг транспортування природного газу, в тому числі в розрізі їх споживачів.

- гадані позивачем договори про закупівлю природного газу та складені до них акти і приймання-передачі природного газу не є належними доказами, які підтверджують безпосереднє використання придбаного газу саме для врегулювання небалансів. Зокрема, надані договори про закупівлю природного газу не містять вказівки на його придбання з метою вчинення позивачем дій з врегулювання небалансів замовників транспортних послуг, як і відсутні інші докази у підтвердження такої мети придбання газу позивачем та його фактичного використання з цією метою.

- у зв'язку з відсутністю витрат на придбання природного газу позивачем протягом спірного періоду, за умови доведеності факту виникнення у АТ "Лубнигаз" негативних добових небалансів протягом спірного періоду, вартість негативних добових небалансів має ґрунтуватися на маржинальних цінах придбання, що визначаються шляхом збільшення вартості природного газу, проданого оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування, за кожну конкретну газову добу в якій мав місце факт продажу газу виконавцю, на величину коригування.

- порядок взаємовідносин АТ "Лубнигаз", який є оператором газорозподільної системи на території Лубенської територіальної громади, з АТ "Укртрансгаз", який є оператором газотранспортної системи, щодо обліку природного газу та обміну даними щодо прогнозів відборів/споживання природного газу по споживачах та фактичних обсягів споживання ними природного газу, регулює саме Кодекс ГТС.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

Під час розгляду справи судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Звертаючись до господарського суду із даним позовом та обґрунтовуючи факт невиконання відповідачем договірних умов в частині несплати негативних добових небалансів, АТ "Укртрансгаз" зазначає, що рішенням господарського суду Полтавської області від 16.01.2019 у справі № 917/1099/18 визнано Договір про транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 (далі - Договір) укладеним між АТ "Укртрансгаз" (позивач, за умовами договору - Оператор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (відповідач, за умовами договору - Замовник) в редакції АТ "Укртрансгаз", що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497.

Також позивач зазначає, що чинність даного Договору (на момент виникнення спірних правовідносин) підтверджено рішенням господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 917/524/21.

Згідно п. 2.1 Договору, за цим Договором Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг.

В п. 2.3 Договору визначені послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджуючих номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим Договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 2.6. Договору, Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п. 2.7 Договору).

Згідно п. 2.8 Договору, додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є Оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Згідно п. 2.9 Договору, взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Відповідно до п.3.1 Договору, обов'язок Оператора, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від Замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.

У п.3.2 Договору зазначено, що Оператор має право, зокрема, стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов'язків Оператора газотранспортної системи.

Відповідно до п.4.1 Договору, Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом, негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно збалансувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити додаткову оплату Оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором; реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Згідно з п.4.2 Договору передбачено, що Замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.

За змістом п.5.4 Договору, окремим Додатком №3 до цього Договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем/ газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного Замовника.

Відповідно до п.6.1 Договору, Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з Додатком №1 до цього договору (розподіл потужності).

Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному веб-сайті (п.6.3 Договору).

Вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п.7.1 Договору).

Згідно з п.п. 9.1, 9.2 Договору, Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Оплата вартості щодобових небалансів Оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Згідно з п.9.5 Договору, розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість щодобових небалансів, яку Замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений п.9.3 цього Договору, визначається за даними Оператора.

Відповідно до п.11.1 Договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються Оператором і Замовником актами наданих послуг.

Врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби) (п.11.4 Договору).

Згідно з п.п.13.1, 13.2, 13.5 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов'язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій Стороні. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.17.1 Договору, останній набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2022. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

За результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень 2019 року (складених, зокрема, на підставі інформації поданої до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 9) Оператор виявив наявність у відповідача негативних небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за березень 2019 було виявлено остаточні обсяги негативного добового небалансу в розмірі 5,11607 тис.куб.м. (52 951 кВтхгод) всього на загальну суму 47 011,02грн.

За твердженням позивача, вказаний негативний добовий небаланс відповідача виник внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу у зазначений період без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи (відбір газу на власні виробничо-технологічні витрати відповідача) та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких в спірний період не було жодного постачальника природного газу (відповідно до абз. 2 п. 7 гл. 6 розділу XII Кодексу ГТС передбачено, що у разі несанкціонованого відбору природного газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - оператора газотранспортної системи) (довідки №1, № 2,№ 3, а.с. 43- 50 т. 1).

У відповідності до п. 2.9 та п. 11.4. Договору позивачем через Інформаційну платформу направлено відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів № 03-2019-1807000396 від 31.03.2019 за газовий місяць березень 2019 (а.с. 32 т. 1).

Також, у відповідності до п.п.2.9, 9.3 Договору через Інформаційну платформу відповідачу також направлено рахунок № 03-2019-1807000396 від 31.03.2019 на оплату за добовий небаланс за березень 2019 на загальну суму 47 011,02грн (а.с. 33 т. 1).

Реєстр файлів відправлених з інформаційної платформи філії "Оператор ГТС "АТ "Укртрансгаз" наявний в матеріалах справи - а.с. 94 т.1).

Всупереч взятим на себе договірним зобов"язанням відповідач рахунок на оплату за добовий небаланс за березень 2019 на загальну суму 47 011,02грн не оплатив.

На підтвердження здійснення послуг з балансування позивач залучив до матеріалів справи укладені ним з оптовими продавцями договори купівлі-продажу природного газу, на виконання яких було підписано акти приймання-передачі природного газу щодо передачі природного газу АТ "Укртрансгаз" протягом березня 2019 , у тому числі і для балансування (а.с. 12-62 т. 2), а саме:

з AT "HAK "Нафтогаз України":

- договори № 1808000439-ВТВ від 28.08.2018 (з додатковими угодами); № 1808000440-ВТВ від 28.08.2018 (з додатковими угодами); № 1808000441-ВТВ від 28.08.2018 (з додатковими угодами); № 1808000442-ВТВ від 28.08.2018 (з додатковими угодами); № 1808000443-ВТВ від 28.08.2018 (з додатковими угодами); № 1808000444-ВТВ від 28.08.2018 (з додатковими угодами); № 1808000445-ВТВ від 28.08.2018 (з додатковими угодами) (а.с. 12-46 т. 2);

- акти приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 (а.с. 54-60 т. 2);

з ТОВ "ЕРУ ТРЕЙДІНГ": договір № 1809000502 від 25.09.2018 (а.с. 47-49 т. 2); акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 (а.с. 61 т. 2);

з ТОВ "ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН": договір № 1808000438 від 28.08.2018 (з додатковими угодами) (а.с. 50-53 т. 2): акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 (а.с. 62 т. 2).

Також позивачем залучено до матеріалів справи копію Додатку до форми № бв-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) "Розшифровка закупівлі природного газу Оператором ГТС для надання послуг балансування та включення його до БЦГ за І квартал 2019 року"(а.с. 63-64 т. 2).

Крім цього, позивач надав відомості з Інформаційної платформи щодо ціни газу в березні 2019 (а.с. 65 т. 2).

Враховуючи, що в порушення умов п.п.4.1, 9.3 Договору виставлений позивачем рахунок на оплату за добові небаланси відповідачем не оплачено, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з оплати негативних добових небалансів за період березень 2019 в сумі 47 011,02грн., АТ "Укртрансгаз" звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення з останнього цієї заборгованості.

Крім цього, на підставі п. 13.1, 13.5 Договору, ст. ст. 258 (з урахуванням п. 12 Прикінцевих та перехідних положень), ст. 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 198, ст. 232 (з урахуванням п. 7 Розділу IX Прикінцевих положень) Господарського кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 8 069,15 грн пені, 4 234,86грн 3% річних від простроченої суми, 13 557,41грн інфляційних втрат (розрахунки - а.с. 28,29,30,31 т. 1).

В ході розгляду справи судом встановлено, що у квітні 2021 АТ "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Полтавської області із позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" про стягнення заборгованості за Договором транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 188 763,63 грн заборгованості оплати добових небалансів, 28 200,68 грн. пені, 8 595,19 грн 3% річних та 14616,66 гривень інфляційних втрат, 31576,99 грн. заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності, 4 738,30 грн. пені, 1 443,03 грн. три відсотки річних та 2445,12 грн. інфляційних втрат, 4 205,69 грн. витрат по сплаті судового збору.

При цьому, за замістом зазначеного рішення предметом спору в межах справи № 917/524/21 було стягнення заборгованості за Договором транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 за добові небаланси за липень, вересень 2019, пені на заборгованість по оплаті добових небалансів здійснені за загальний період з 22.08.19 по 21.04.20, інфляційних втрат за період з 01.07.2019 по 31.01.2021, 3% річних за період з 20.06.2019 по 25.02.2021.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 залишено без змін.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 та Постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 в касаційному порядку не оскаржувались.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовної якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 917/524/21 має преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

Предметом спору в межах даної справи є стягнення заборгованості за Договором транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 за добові небаланси за березень 2019, а також пені на заборгованість по оплаті добових небалансів, 3% річних та інфляційних втрат.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що позивачем та відповідачем укладено Договір транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018.

Обставини укладання між сторонами Договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, правовідносини сторін за цим Договором були предметом дослідження під час розгляду Господарським судом Полтавської області справи № 917/524/21 (Суддя Киричук О.А.)

За змістом рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021, судом було встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.01.2019 у справі № 917/1099/18 визнано Договір про транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 укладеним між АТ "Укртрансгаз" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" в редакції АТ "Укртрансгаз", що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень до реєстру 11.02.2019 судом надіслано вступну та резолютивну частину рішення, яку оприлюднено 12.02.2019.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про складання повного тексту судового рішення у справі № 917/1099/18.

Суд встановив, що на даний час описова та мотивувальна частини прийнятого Господарським судом Полтавської області рішення, які повинні обґрунтовувати рішення у справі № 917/1099/18, відсутні, проте вказане жодним чином не було перешкодою для відповідача оскаржити вказане рішення до суду апеляційної інстанції.

Однак як вбачається з наданих сторонами пояснень та даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду у справі № 917/1099/18 від 16.01.2019, учасниками справи не оскаржено, тому при вирішенні даної справи № 917/524/21 Господарський суд Полтавської області при вирішенні спору в межах справи № 917524/21 виходив з того, що рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1099/18 від 16.01.2019 станом на дату ухвалення рішення у даній справі набрало законної сили.

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій враховано, що у справі № 917/1099/18 визнано Договір про транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 укладеним між АТ "Укртрансгаз" (Оператор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (Замовник) в редакції АТ "Укртрансгаз", що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, цей договір в даному випадку є підставою позову, а умови даного договору викладені у резолютивній частині рішення, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як вже було зазначено вище, в силу приписів ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 917/524/21 має преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем унормовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), який затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 та іншими нормативно-правовими актами (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 7, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що газотранспортна система - це технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-праве зими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/ газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Як встановлено судом правовідносини сторін у цій справі виникли з Договору транспортування газу № 1807000396 від 01.08.2018 (далі - Договір), за умовами якого позивач, як Оператор газотранспортної системи, взяв на себе зобов'язання надати відповідачу, як Замовнику, на умовах, визначених у цьому Договорі, послуги з транспортування природного газу за встановлену плату.

У пункті 2.2. Договору вказано, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

За змістом пунктів 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.

Як встановлено судом, АТ "Лубнигаз" відповідно до положень Кодексу ГТС та умов Договору № 1807000396 від 01.08.2018, надало АТ "Укртрансгаз" оформлені належним чином повідомлення на створення облікових записів користувачів та відповідні довіреності на право вчиняти всі необхідно юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС (а.с. 52-69 т. 1).

Згідно ч.3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи. З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису.

Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи, часу здійснення операції, електронного-цифрового підпису (ЕЦП), накладеного на форми (файли), що завантажуються до інформаційної платформи.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій. пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд дійшов до висновку, що відповідач, уклавши з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу та визначивши згідно додатку 1 до Кодексу ГТС, який є невід'ємною частиною такого договору, уповноважених осіб, які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), - вчинив правочин, який є підставою для виникнення відповідних цивільних прав та обов'язків у сфері транспортування природного газу за наслідком вчинення такими уповноваженими особами користувача платформи дій, спрямованих на замовлення, надання та супроводження послуг транспортування природного газу, в тому числі в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також інших дій передбачених Кодексом ГТС.

Так, відповідно до пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС Оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 №1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) інформацію:

Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи.

Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби).

Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу.

Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу.

Форма № 5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.

Форма № 8. Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.

Аналогічний обов'язок передбачений п. 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, відповідно до якого Оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.

Суд зазначає, що така інформація надається саме Оператором газорозподільної системи, на виконання покладеного на нього обов'язку, як наслідок, у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, достовірність, повноту, об'єктивність та обсяг таких фактичних даних (пункт 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).

Наявність в інформаційній платформі інформації, наданої Операторами ГРМ є підтвердженням вчинення уповноваженими особами Оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо- технологічних витрат такого Оператора в зазначених обсягах.

Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках виходу з ГТС, здійснює комерційне балансування, що відповідно до Кодексу ГТС полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Оператор газорозподільної системи, будучи обізнаним про обсяги фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до інформаційної платформи інформацію (форми № 2, № 3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "X" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "г") через уповноважених осіб - вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними Актами приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦГІ формами № 2, № 3), чим по суті і є небаланс оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (дані актів приймання-передачі природного газу) (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи (за наявності), та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему (за наявності) (дані форми 4, завантажені відповідачем до інформаційної платформи)), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи (дані форм 2, З, завантажені відповідачем до інформаційної платформи), то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.

Крім того, суд зазначає, що згідно пункту 4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.

Інформація про обсяги виробничо-технологічних витрат визначена позивачем як оператором газотранспортної системи в порядку п. 3 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС на підставі фактичних даних, завантажених відповідачем як оператором газорозподільної системи до інформаційної платформи, що містяться в формах 2, 3, 9, даних акту приймання-передачі природного газу, та узагальнена в обґрунтованих розрахунках таких виробничо-технологічних витрат (довідки 2, 3).

Суд зазначає, що при розгляді справи відповідач не спростовував обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи, перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему, сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи, на які вказує позивач у спірному періоді.

Крім того, судом враховано, що інформація про обсяги відібраного відповідачем у березні 2019 природного газу на власні виробничо-технологічні витрати з урахуванням п. 4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем наявна у АТ "Лубнигаз".

Згідно з частини 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка.

АТ "Лубнигаз", відповідно до положень Кодексу ГТС та Договору № 1807000396 від 01.08.2018, були надані АТ "Укртрансгаз" оформлені належним чином повідомлення на створення облікових записів користувачів та відповідні довіреності на право вчиняти всі необхідно юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС (містяться в матеріалах справи).

Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього.

Згідно з п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема: визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи; дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів; дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.

Відповідно до постанови від 28.09.2018 № 1134 НКРЕКП, Регулятор погодив форми надання інформації для наповнення інформаційної платформи, зокрема:

Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи.

Форма №З. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу.

Форма №5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.

Форма № 9 Повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.

Відповідач вносить зазначену інформацію шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП до Інформаційної платформи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Кодекс ГТС надає відповідачу, як замовнику послуг транспортування, на підставі договору транспортування, право доступу до Інформаційної платформи, до якої відповідачем на виконання Договору № 1807000396 від 01.08.2018 та вимог Кодексу ГТС у спірний період самостійно та добровільно щодобово подано до Інформаційної платформи відомості шляхом завантаження відповідних файлів, підписаних ЕЦП.

Матеріали справи містять файли та Реєстри їх завантаження відповідачем до Інформаційної платформи усіх відповідних форм. Зазначеними реєстрами зафіксовано перелік усіх файлів, дату, час їх завантаження, серійні номери електронних цифрових підписів таких файлів та уповноважених відповідачем осіб, що виконували дії в Інформаційні й платформі. Вказане спростовує заперечення відповідача в частині неналежності та недопустимості доказів, наданих позивачем на підтвердження обсягу газу, який склав обсяги щодобового небалансу (реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи AT "Лубнигаз" (Форма №2, Форма №3 та Форма №9) за березень 2019 року.

Вказані вище дії АТ "Лубнигаз", на переконання суду, свідчать про прийняття умов щодо здійснення господарської діяльності в режимі добового балансування, з урахуванням вимог Кодексу ГТС та положень Договору № 1807000396 від 01.08.2018, на підставі якого останній і мав статус замовника послуг транспортування та, відповідно, вчиняв дії в Інформаційній платформі добового балансування.

Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до Інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках іду з ГТС, здійснює комерційне балансування. Відповідач, будучи обізнаним про обсяги фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до Інформаційної платформи інформацію (форма № 2, № 3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "X" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "Z") через уповноважених осіб - вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаним Актом приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами № 2, № 3), чим по суті і є небаланс відповідача.

Розроблені алгоритми, закладені до Інформаційної платформи для здійснення алокації та розрахунку небалансу, перевірені та підтверджені Регулятором, що підтверджується Актом перевірки від 19.04.2019 № 161 розміщеному на сайті НКРЕКП за посиланням https://www.nerc.gov.uа/іпdех.рhр?id=40280. Відповідно, це свідчить про коректність та достовірність розрахунків на інформаційній платформі, за результатом яких оператор ГТС складає односторонній акт врегулювання щодобових небалансів.

Суд дійшов до висновку, що надані позивачем докази на підтвердження обсягів відібраного відповідачем у березні 2019 природного газу в межах договірних відносин по Договору про транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, та на підтвердження обсягу газу, який склав обсяги щодобового небалансу, не спростовані відповідачем жодними доказами.

Об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.

Зазначене вище вказує на те, що в березень 2019 АТ "Лубнигаз", у відповідності до положень Кодексів ГРМ та ГТС мало вичерпну можливість здійснювати заходи спрямованні на покриття витрат оператора ГРМ, зокрема, шляхом:

- подання номінацій, як замовником послуг транспортування, на точках входу до оператора ГТС, з метою надходження природного газу для покриття витрат оператора ГРМ, у відповідності до розділу XII Кодексу ГТС;

- надання оператору ГТС торгових сповіщень на набуття природного газу, у відповідності до положень розділу XIV Кодексу ГТС;

- закупівлю природного газу для власних виробничо-технологічних потреб із ресурсу будь якого постачальника, у встановленому законодавством порядку.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не вчиняв дій, направлених на забезпечення власних витрат, як оператора ГРМ та дій з врегулювання щодобових небалансів природного газу.

Виходячи з того, що відповідач порушував свої обов'язки по своєчасному врегулюванню небалансів, що передбачені п. 2 розділу XIII Кодексу ГТС та п. 4.1 Договору, позивач зобов'язаний був вчинити дії з врегулювання добових небалансів відповідача, у зв'язку з чим поніс відповідні витрати.

Згідно з п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (п. 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС).

Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Пунктом 16 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС передбачено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

У точках виходу до ГРМ з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор ГРМ до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору ГТС інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М) (п.2 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

Остаточна алокація відборів/споживання, що вимірюються щодобово, дорівнює обсягам попередніх добових алокацій, крім випадків зміни режимів нарахування споживачу обсягів у порядку, встановленому Кодексом ГРМ. При зміні режимів нарахування споживачу обсягів за період такої зміни коригування добових обсягів споживання здійснюється відповідно до п.6 цієї глави (п.4 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

Глави 5, 6 розд. ХІІ Кодексу ГТС унормовують порядок визначення попередніх щодобових алокацій подач та відборів природного газу з ГТС, зокрема:

(1) у точках входу з газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п.2 гл.5 розд.ХІІ Кодексу ГТС);

(2) у точках виходу до газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п.2 гл.6 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

Як зазначалося, номінації/реномінації подаються замовником послуг транспортування Оператору ГТС через інформаційну платформу в порядку, визначеному розд.ХІ Кодексу ГТС.

Тобто остаточні алокації, на підставі який оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи.

При цьому п.6 гл.7 розділу ХІІ Кодексу ГТС передбачає можливість коригування замовником відповідної інформації на інформаційній платформі.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Матеріали справи свідчать, що позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи березень 2019 року (складених, зокрема, на підставі інформації поданої до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 9) виявив наявність у відповідача негативних небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

Вказані негативні добові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу у зазначені періоди без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи (відбір газу на власні виробничо-технологічні витрати відповідача) та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу (відповідно до абз. 2 п. 7 гл. 6 розділу XII Кодексу ГТС передбачено, що у разі несанкціонованого відбору природного газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - оператора газотранспортної системи) (довідки1, 2, 3).

Відповідно до пункту 11.4. Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п.11.5 Договору).

У зв'язку з цим суд відхиляє доводи скаржника про те, що складені оператором ГТС односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд також відзначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання.

Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.

Судом враховано, що відповідач, заперечуючи належність та допустимість як доказів наданих позивачем на підтвердження обсягу газу, який склав обсяги щодобового небалансу, відомостей, при розгляді справи не повідомив суду про подання ним до Інформаційної платформи будь-яких інших відомостем шляхом завантаження відповідних файлів, підписаних ЕЦП, на виконання приписів Кодексу ГТС.

Так, відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи вказане, за результатами аналізу наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження обсягів відібраного відповідачем у період березень 2019 року природного газу в межах договірних відносин по договору про транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, та на підтвердження обсягу газу, який склав обсяги щодобового небалансу, є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Судом також враховано, що факт виникнення у відповідача добових негативних небалансів у період вересень 2019 підтверджується тим, що відповідач для власних виробничо-технологічних витрат відібрав з газотранспортної системи маточці виходу природний газ в зазначених вище обсягах, однак, такі обсяги природного газу ним не подавались на точці входу до газотранспортної системи.

Таким чином, всі перелічені вище докази в їх сукупності дають можливість перевірити та встановити фактичні обставини, в т. ч. і в частині обсягу газу, який склав обсяги небалансу відповідача.

Щодо умов оплати послуги балансування суд зазначає наступне.

Вчинення дій з врегулювання добового небалансу є складовою послуги транспортування (п.9 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС).

Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у ГТС, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Комерційне балансування - діяльність оператора ГТС, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності ГТС, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора ГТС у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D) (п.1 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (абзац 2 пункту 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п.3 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).

Пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

(1) якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс;

(2) якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).

Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Подібні висновки наведені в п.9.26 постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20.

плата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.

Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 пункту 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.

З урахуванням вищезазначеного, з огляду на зміст заперечень відповідача, суд зазначає, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Верховний Суд також зазначає, що згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.

У розділі XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС.

Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п.47 ч.1 ст.1 Закону "Про ринок природного газу").

Втім, встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі.

Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розділом XIII, а роздіорм XIV Кодексу.

Тому оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).

Відтак, оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Відповідних правових висновків дійшла Об'єднана палата Верховного судуу постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21

Отже, помилковими є доводи відповідача про необхідність надання позивачем доказів вчинення ним дій, спрямованих на врегулювання небалансу, та відхилення у функціонуванні ГТС.

Матеріали справи містять укладені позивачем з оптовими продавцями договори купівлі-продажу природного газу, на виконання яких було підписано акти приймання-передачі природного газу щодо передачі природного газу АТ "Укртрансгаз" протягом березня 2019 , у тому числі і для балансування (а.с. 12-62 т. 2), а саме:

з AT "HAK "Нафтогаз України": № 1808000439-ВТВ від 28.08.2018; № 1808000440-ВТВ від 28.08.2018; № 1808000441-ВТВ від 28.08.2018; № 1808000442-ВТВ від 28.08.2018; № 1808000443-ВТВ від 28.08.2018; № 1808000444-ВТВ від 28.08.2018; № 1808000445-ВТВ від 28.08.2018;

з ТОВ "ЕРУ ТРЕЙДІНГ" № 1809000502 від 25.09.2018;

з ТОВ "ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН" № 1808000438 від 28.08.2018.

При цьому суд звертає увагу, що акти приймання-передачі газу, підписані між АТ "Укртрангаз" та НАК "Нафтогаз України", ТОВ "ЕРУ ТРЕЙДІНГ" , ТОВ "ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН" до зазначених договорів купівлі-продажу , відображають обсяги природного газу придбаного ТОВ "Оператор ГТС" для балансування ГТС в цілому, а не виключно для вчинення балансуючих дій щодо до АТ "Лубнигаз" і не мітять відомостей щодо персонального вчинення балансування.

Як зазначено вище, згідно п. 2.9 Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до п. 2.9 та п. 11.4. Договору позивачем через Інформаційну платформу направлено відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів № 03-2019-1807000396 від 31.03.2019 за газовий місяць березень 2019 (а.с. 32 т. 1).

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення на поштову адресу AT "Лубнигаз", вказану в Договорі транспортування, акту та рахунку на оплату; АТ "Лубнигаз" заперечує факт отримання акта та рахунку засобами поштового зв'язку, а тому, зважаючи на п.9.3 Договору транспортування, строк оплати згідно зазначених актів не є таким, що настав.

Суд відхиляє цей довід відповідача виходячи з такого.

Відповідно до п. 19.1 Договору сторони обмінюються інформацією, що стосуються надання послуг , відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

Пунктом 19.2 Договору транспортування передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках - електронною поштою.

Тобто Договір транспортування фактично передбачає два різних порядки визначення способу обміну інформацією і документами: для інформації, що стосується надання послуг - відповідно до Кодексу ГТС, для інших повідомлень, вимог, звітів, інформації, що мають бути надані за цим Договором - рекомендованим листом, кур'єром або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою.

Одностороній акт оператора ГТС та рахунок на оплату стосуються надання послуг, тому на них поширюється пункт 19.1 Договору.

Відповідно до пункту 18 глави 6 розділу ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Відповідно до пункту 19 глави 6 розділу ХIV Кодексу ГТС у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Також п.2.9 Договору транспортування передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Пунктом 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором ГТС договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором ГТС) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора ГТС.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

З наведеного вбачається, що замовник як користувач інформаційної платформи мав доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі. При цьому відповідно до п.3 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС позивач міг надсилати відповідачу таку інформацію на електронну пошту.

Відтак ненадіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв'язку акта та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператором ГТС та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу.

Подібна позиція наведена також у постановах Верховного Суду від від 17.11.2021 у справі №924/1135/20, від 02.06.2022 у справі №924/362/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку, що твердження відповідача про неотримання акту та рахунку на оплату є необґрунтованим, та таким, що не відповідає обставинам справи.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів.

Пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Отже, у випадку наявності у Оператора газорозподільної системи щодобових негативних небалансів, до нього застосовується плата за добовий небаланс та у нього виникає цивільний обов'язок з оплати таких щодобових небалансів.

Слід зазначити, що ст. 11 ЦК України як акт вищої юридичної сили та основного акту цивільного законодавства України (ст. 4 ЦК України), до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків відносить як договори та інші правочини, так і акти цивільного законодавства та юридичні факти, зокрема, правовстановлюючі дії суб'єктів певних правовідносин, які передбачають виникнення кореспондуючих таким діям цивільних обов'язків.

За змістом ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Кодекс газотранспортної системи як акт цивільного законодавства, Договір, а також юридичні факти - правовстановлюючі дії уповноважених осіб Оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо- технологічних витрат такого Оператора в зазначених обсягах, з урахуванням, зокрема, п. 5 глави 4 розділу IV, п. 2 глави 3 розділу XII, п. 1 глави 1, п. 2,6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, - є підставою виникнення цивільних обов'язків щодо оплати вартості щодобових негативних небалансів.

Відповідно до п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи не містять докази сплати відповідачем добових небалансів по Договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018.

За даних обставин, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про стягнення з відповідача 47 011,02 грн заборгованості з оплати добових небалансів по Договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 за період березень 2019 в загальному розмірі 47 011,02грн

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 8 069,15грн пені (за період з 23.04.2019 по 22.10.2019), 4 234,86 грн 3% річних (за період з 23.04.2019 по 22.04.2022) та 13 557,41грн інфляційних втрат (за період 01.05.2019 по 30.04.2022) , нарахованих у зв"язку з простроченням відповідачем зобов"язань з оплати добового небалансу.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 23.04.2019 по 22.04.2022 та інфляційних втрат за період з 01.05.2019 по 30.04.2022, що нараховані на заборгованість по оплаті добових небалансів, суд встановив, що нарахування розраховані з урахуванням порядку та строків оплати, визначених умовами Договору, у зв'язку з чим є обґрунтованими, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення 4 234,86грн 3% річних та 13 557,41 грн грн інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі, неустойкою.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 4 та 6 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

Пунктом 13.5 Договору сторони узгодили, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем розрахунок пені на заборгованість по оплаті добових небалансів здійснено за загальний період з 23.04.2019 по 22.10.2019.

Судом перевірено розрахунок пені, що нарахована на заборгованість по оплаті добових небалансів за заявлений позивачем період та встановлено, що він відповідає вищевказаним положенням законодавства України, а також умовам Договору, є арифметично вірним, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача пені 8 069,15 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ч.3, ч.4 ст. 74 ГПК).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У ч. 1 ст. 79ГПК України зазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 47 011,02грн заборгованості з оплати добових небалансів по Договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, 8 069,15грн пені, 4 234,86грн 3% річних та 13 557,41 грн інфляційних витрат обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

При винесенні даного рішення, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2 481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, код ЄДРПОУ 05524713) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 47 011,02грн заборгованості з оплати добових небалансів по Договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, 8 069,15грн пені, 4 234,86грн 3% річних та 13 557,41 грн інфляційних витрат, а також 2 481,00гр витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2024

Суддя О.О. Ореховська

Попередній документ

116638281

Наступний документ

116638283

Інформація про рішення:

№ рішення:	116638282
№ справи:	917/950/22
Дата рішення:	11.01.2024
Дата публікації:	01.02.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Полтавської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (28.02.2024)
Дата надходження:	18.08.2022
Предмет позову:	стягнення 72 872,44 рн

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

10.01.2023 11:00	Господарський суд Полтавської області
14.02.2023 10:30	Господарський суд Полтавської області
28.03.2023 11:30	Господарський суд Полтавської області
04.05.2023 11:30	Господарський суд Полтавської області
22.06.2023 10:00	Господарський суд Полтавської області
18.07.2023 10:00	Господарський суд Полтавської області
26.09.2023 10:40	Господарський суд Полтавської області
31.10.2023 11:00	Господарський суд Полтавської області
14.12.2023 11:30	Господарський суд Полтавської області
11.01.2024 11:30	Господарський суд Полтавської області
17.06.2024 11:00	Господарський суд Полтавської області
11.07.2024 10:10	Господарський суд Полтавської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ОРЕХОВСЬКА О О

відповідач (боржник):

Акціонерне товариство по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз"

заявник апеляційної інстанції:

Акціонерне товариство по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз"

позивач (заявник):

Акціонерне товариство "Укртрансгаз"