"30" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3261/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Фізичної особи-підприємця Халіної Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Державного підприємства "Український дитячий центр "Молода гвардія" (65053, Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 172)
про стягнення 37 932,09 грн
1. Короткий зміст позовних вимог Фізичної особи-підприємця Халіної Ірини Олександрівни.
26.07.2023 Фізична особа-підприємець Халіна Ірина Олександрівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Український дитячий центр "Молода гвардія", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 18 300 грн, 3% річних у сумі 871,88 грн, інфляційні втрати у сумі 6 521,41 грн, пеню у сумі 10 607,80 грн, штраф у сумі 1 631 грн, а також судовий збір.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2023 відкрито провадження у справі №916/3261/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено відповідачу про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 17.07.2023 була надіслана позивачу на електронну адресу, відповідачу поштовим зв'язком на юридичну адресу.
10.08.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.29-34).
За змістом положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку.
З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), з огляду на подальше продовження строку дії воєнного стану в Україні, суд розглядає справу № 916/3169/23 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Фізичної особи-підприємця Халіної Ірини Олександрівни.
Між сторонами укладено договір поставки товару №350-Т/З від 24.12.2021, на виконання умов якого відповідачу посталено товар на суму 23 300 грн зі строком оплати до 28.01.2022.
Поставлений товар відповідачем оплачено частково на суму 5 000 грн, в частині суми у розмірі 18 300 грн товар не оплачено.
Вимоги про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України, про стягнення пені та штрафу на положеннях ч.2 ст. 231 ГК України.
3.2. Доводи Державного підприємства "Український дитячий центр "Молода гвардія".
Вимоги позивача, викладені у позовній заяві, підприємство визнає частково у сумі 18 300 грн та просить суд задовольнити позову лише в цій частині.
В іншій частині відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в тому числі з підстав того, що дитячий центр з 24.02.2022 не функціонував за своїм основним видом діяльності та не надавав послуги з оздоровлення і відпочинку дітей, прибутку не отримував та знаходиться у скрутному фінансовому становищі.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
24.12.2021 між Державним підприємством "Український дитячий центр "Молода гвардія" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Халіною Іриною Олександрівною укладено договір постачання товару №350-Т/З (а.с.7-9), відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити Замовнику товар - каналізаційні системи, зазначений у специфікації до договору, а Замовник прийняти і оплатити товар.
Відповідно до п. 3.1. договору сума, визначена у договорі, становить 23 300 грн.
Згідно п. 4.2. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються з відтермінуванням платежу до 30 календарних днів.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами договірних зобов'язань.
Одночасно з договором сторонами також було підписано специфікацію, в якій погоджено найменування товару та його вартість.
Обставина поставки товару позивачем відповідачу на підставі видаткової накладної від 28.12.2021 (а.с.12) на суму 23 300 грн відповідачем визнається в повному обсязі.
Згідно наданої позивачем виписки по рахунку (а.с.13) відповідачем отриманий товар оплачено лише частково у сумі 5000 грн.
Товар у сумі 18 300 грн відповідачем не оплачено, що останнім визнається в повному обсязі.
5. Позиція суду.
Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов'язків учасників справи.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було визнано позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи, що визнання позовних вимог не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Халіної Ірини Олександрівни в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 18 300 грн.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, пені та штрафу, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги порушення відповідачем строків оплати поставленого товару, враховуючи чинне законодавство, суд вважає правомірним нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Натомість при перевірці розрахунків судом встановлено їх помилковість з огляду на неврахування того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який проводиться нарахування, а також з огляду на помилкове включення до розрахунку індексу інфляції за січень 2022.
З урахуванням викладеного судом, за допомогою системи "Ліга-закон", в межах наведеного позивачем строку, з урахуванням здійсненої відповідачем проплати, було зроблено власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.
Розрахунок відсотків річних.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 28/01/2022 до 19/09/2022 23 300,00 x 3 % x 235 : 365 : 100235450,04 грн.
з 20/09/2022 до 20/07/2023 18 300,00 x 3 % x 304 : 365 : 100304457,25 грн.
Таким чином, сума відсотків річних за спірний період становить 907,29 грн. Разом з тим, враховуючи межі позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у визначеній ним сумі процентів 871,88 грн.
Розрахунок інфляційних втрат.
Основна сума заборгованості за договором:Сума боргу
з 28/01/2022 до 19/09/2022 23 300,00 грн.
з 20/09/2022 до 30/06/2023 18 300,00 грн.
Період 1
IIc (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x = 1.20241001
Інфляційне збільшення:
23 300,00 x 1.20241001 - 23 300,00 = 4 716,15 грн.
Період 2
IIc (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x = 1.08700907
Інфляційне збільшення:
18 300,00 x 1.08700907 - 18 300,00 = 1 592,27 грн.
Таким чином сума інфляційних втрат за спірний період становить 6 308,42 грн, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За змістом ч.2 ст. 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з ч.1 ст. 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої ст.231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Як встановлено судом, укладений між сторонами договір не містить положень щодо відповідальності замовника у вигляді пені та штрафу у разі невиконання грошового зобов'язання, що відповідно виключає можливість їх нарахування на підставі договору.
Натомість, оскільки, позивач вимоги про стягнення з відповідача штрафу та пені ґрунтує на положеннях ч.2 ст. 231 ГК України, суд вказує наступне.
Частиною 2 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених частиною 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Оскільки в даному випадку відповідачем допущено прострочення грошового зобов'язання, положення ч.2 ст. 231 ГК України не можуть бути застосовані, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача сум штрафу та пені.
Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено мінімальну суму судового збору, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно.
Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Український дитячий центр "Молода гвардія" (65053, Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 172, код ЄДРПОУ 33636307) на користь Фізичної особи-підприємця Халіної Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у сумі 18 300 /вісімнадцять тисяч триста/ грн, 3% річних у сумі 871 /вісімсот сімдесят одна/ грн 88 коп., інфляційні втрати у сумі 6 308 /шість тисяч триста вісім/ грн 42 коп., судовий збір у сумі 1 802 /одна тисяча вісімсот дві/ грн 94 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська