Справа № 304/2450/23 Провадження № 1-кс/304/125/2024
23 січня 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023071130000289 від 02 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тихий Ужгородського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, солдата військової частини НОМЕР_1 , неодруженого, громадянина України, згідно із ст. 89 КК раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,
слідчий СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12023071130000289 від 02 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час досудового розслідування - до 08 лютого 2024 року, поклавши на підозрюваного обов'язок прибувати до слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, слідчого судді, прокурора або суду за першою вимогою кожного разу у визначений ними час для проведення процесуальних дій. Клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, під час якого встановлено, що ОСОБА_4 близько 17.30 год 28 жовтня 2023 року в умовах воєнного стану, перебуваючи поза місцем несення служби, умисно, шляхом підняття частини огороджувальної сітки, проник на територію декоративного розсадника «Зелені Янголи», що розташований у місті Перечин в урочищі «Чомодан» Ужгородського району Закарпатської області, звідки викрав 20 л дизельного палива, вартістю 1 115,80 грн та 20 л гідротрансмісійного мастила марки «Azmol MULTITRAC UTTO 80 W», вартістю 3 811 грн, що належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 4 926,80 грн. Слідчий зазначає, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється громадянин України ОСОБА_4 , якого 08 грудня 2023 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема заявою ОСОБА_7 від 02 листопада 2023 року, протоколом огляду місця події від 02 листопада 2023 року, протоколом допиту потерпілого від 14 листопада 2023 року, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 грудня 2023 року та допиту свідка ОСОБА_8 від 03 листопада 2023 року, а також протоколом огляду відеозапису від 03 листопада 2023 року. Відтак у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи, яке покарання йому загрожує в разі доведення його вини, може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. Слідчий вважає, що вказані ризики підтверджуються тим, що підозрюваний неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, востаннє за вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2012 року, за яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та з метою виконання покладених на підозрюваного обов'язків, перешкоджання вчиненню ним нових правопорушень, слідчий просить задовольнити клопотання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти застосування зазначеного у клопотанні запобіжного заходу не заперечив, а його захисник - адвокат ОСОБА_5 залишив вирішення клопотання на розсуд суду.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.
Встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023071130000289 від 02 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а. к. 5).
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 08 грудня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, про що свідчить його підпис у повідомленні про підозру (а. к. 45-49).
Отже відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, слідчий суддя констатує таке.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, зокрема, копії заяви протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, протокол огляду місця події та допиту потерпілого ОСОБА_7 , висновок судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/107-23/10796-Д від 09 листопада 2023 року, а також протокол допиту підозрюваного від 10 січня 2024 року, з якого видно, що ОСОБА_4 підтвердив факт вчинення крадіжки за колишнім місцем роботи, а саме у декоративному розсаднику «Зелені Янголи» (а. к. 8, 9-10, 11-14, 15-17, 29-38, 45-49, 51-53).
Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 08 грудня 2023 року, слідчий суддя прийшов до висновку, що таке відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає наявною обґрунтовану підозру щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Разом з цим слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, тобто на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, то слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий послався на існування ризиків того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, який згідно із ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин та передбачає, зокрема покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, оскільки у селі Зарічево Ужгородського району Закарпатської області проживає без реєстрації, де характеризується посередньо, є неодружений; на диспансерному обліку у лікарів психіатра/нарколога КНП «Перечинська міська рада» не перебуває; є військовослужбовцем (а. к. 39, 42, 44). Наведені обставини у свою чергу підтверджують відсутність у підозрюваного будь яких соціально стримуючих факторів.
У той же час слідчий суддя також приймає до уваги, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Також роз'яснення, надані Верховним Судом у листі № 1/0/2-22 від 03 березня 2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.
Щодо існування ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто, ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих/свідків та дослідження їх судом.
Таким чином слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого про існування ризику незаконно впливати на потерпілого та свідка у даному кримінального провадженні, які ОСОБА_4 добре знайомі, оскільки зі слів самого підозрюваного перший є його колишнім працедавцем, а другий - був навіть присутній разом з ним на місці кримінального правопорушення.
Також таким, що реально існує слідчий суддя вважає й ризик можливого вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки як видно з довідки № 14-06112023/21013 від 06 листопада 2023 року останній неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності (а. к. 40-41).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Слідчим суддею врахована наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Також слідчим суддею враховано майновий стан підозрюваного, соціальні зв'язки.
Отже з огляду на наведене слідчий суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 найбільш м'який запобіжний захід, передбачений ч. 3 ст. 176 КПК України.
Частиною 1 ст. 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання останнім, покладених на нього процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність якого доведена прокурором у судовому засіданні, а саме прибувати до слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора та суду на першу їхню вимогу.
Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194, п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України наявні підстави для визначення строку дії обов'язку, який буде покладений на підозрюваного ОСОБА_4 , до 08 лютого 2024 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 186, 193, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023071130000289 від 02 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тихий Великоберезнянського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
У порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування до 08 лютого 2024 року обов'язок прибувати до слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора та суду на першу їхню вимогу.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладеного обов'язку до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1