вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
29.01.2024м. ДніпроСправа № 904/354/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (м. Одеса)
про забезпечення позову
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (вулиця Середньофонтанська, будинок 19-Б, офіс 263, м. Одеса, 65039; ідентифікаційний код 39785646)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (вулиця Данила Галицького, будинок 2-А, м. Дніпро, 49102; ідентифікаційний код 42234821)
про стягнення заборгованості за договором про постачання продовольчих наборів № 21/12-1 від 23.12.2022 у загальному розмірі 10 024 177 грн. 71 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (далі - відповідач) заборгованість за договором про постачання продовольчих наборів № 21/12-1 від 23.12.2022 у загальному розмірі 10 024 177 грн. 71 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 8 007 500 грн. 00 коп. - основний борг;
- 1 449 357 грн. 50 коп. - пеня;
- 340 303 грн. 18 коп. - інфляційні втрати;
- 227 017 грн. 03 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання продовольчих наборів № 21/12-1 від 23.12.2022 в частині повної та своєчасної поставки частково оплаченого позивачем товару та неповерненням попередньої оплати позивачу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 8 007 500 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 7.4.8. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 15.02.2023 по 14.08.2023 в сумі 1 449 357 грн. 50 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого 2023 року по грудень 2023 року у сумі 340 303 грн. 18 коп., а також, 3% річних за період прострочення з 15.02.2023 по 25.01.2024 у сумі 227 017 грн. 03 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 150 362 грн. 67 коп., витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 514 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000 грн. 00 коп.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. суду № 348/24 від 26.01.2024), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" в межах суми позову у розмірі 10 024 177 грн. 71 коп., які знаходяться у АТ КБ "Приватбанк" на р/р НОМЕР_1 , МФО 380582, а також, ан всіх інших рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на таке:
- предметом спору є вимога ТОВ "Фабрика смаку" до ТОВ "Олімпіус Консалт" про стягнення з відповідача на користь позивача 8 007 500 грн. 00 коп. попередньої оплати (авансу) за непоставлений товар за договором про постачання продовольчих наборів №23/12-1 від 23.12.2022; 1 449 357 грн. 50 коп. - пені; 340 303 грн. 18 коп. - інфляційних втрат; 227 017 грн. 03 коп. - 3% річних (загальна сума стягнення 10 024 177 грн. 71 коп.), не враховуючи витрати на оплату судового збору та професійну правничу допомогу. В свою чергу, з пункту 13.2. договору поставки та рахунку на оплату № 266 від 23.12.2022 вбачається, що у відповідача наявний рахунок у АТ КБ "Приватбанк" (р/р НОМЕР_1 , МФО 3805821, на якому можуть бути грошові кошти, які відповідач, з метою уникнення виконання в подальшому судового рішення про задоволення позову може зняти або перевести на інший рахунок. Отже, з метою забезпечення даного позову наявні підстави для накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову в розмірі 10 024 177 грн. 71 коп., які знаходяться у АТ КБ "Приватбанк" на р/р НОМЕР_1 , МФО 380582, а також, на всіх інших рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах;
- виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже, застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язане із предметом позову. Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову;
- викладені у позові та заяві про його забезпечення обставини об'єктивно свідчать про значний розмір зобов'язань, які не були виконані тривалий час відповідачем. При цьому, безпосередні причини невиконання зобов'язань за договором, а також обґрунтованість позовних вимог мають бути з'ясовані під час розгляду справи по суті. Крім того, захід забезпечення позову не порушує права або охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Певне обмеження відповідача у можливості розпорядження коштами не може бути розцінене як перешкоджання здійсненню його господарської діяльності, оскільки опосередковане його обов'язком виконання умов договору, спрямоване саме на збереження грошових коштів відповідача до вирішення спору по суті, а тому переслідує легітимну мету та забезпечує збалансованість інтересів сторін;
- накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову. Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі;
- таким чином, наявні правові підстави для накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову в розмірі 10 024 177 грн. 71 коп., які знаходяться у АТ КБ "Приватбанк" на р/р НОМЕР_1 , МФО 380582, а також, на всіх інших рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви,
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.
В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
При цьому, суд відзначає, що заявником не надано доказів існування жодної з таких обставин, також заявником не зазначено, які саме обставини свідчать про можливе утруднення виконання рішення суду.
Отже, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У той же час саме лише посилання в заяві на істотний розмір заборгованості, невиконання боржником своїх договірних зобов'язань, а також на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви; доводи заявника у поданій заяві не підтверджені належними доказами, отже мають характер необґрунтованого припущення.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову.
Посилання заявника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.11.2022 у справі № 922/1116/22, розцінюються судом критично, оскільки обставини, встановлені судом у вказаній справі, мають індивідуальний саме для цих правовідносин характер, а висновки суду зроблені за результатами оцінки саме цих конкретних обставин та правовідносин та не можуть розповсюджуватись на інші правовідносини та справи.
Слід відзначити, що в питаннях оцінки наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин справи, якими обумовлена необхідність вжиття відповідних заходів, а також оцінює вказані обставини у відповідності до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також дискреційний характер визначення судом необхідності вжиття відповідних заходів, виключає формування єдиних (для вирішення питання щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову) критеріїв та алгоритму визначення підстав для вжиття того чи іншого засобу забезпечення позову.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.01.2024.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений та підписаний - 29.01.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко