вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.01.2024м. ДніпроСправа № 904/2467/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8; ідентифікаційний код 00039002)
до Фізичної особи-підприємця Микитіна Володимира Олеговича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 33 713 грн. 13 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2376/23 від 15.05.2023) до відповідача - Фізичної особи-підприємця Микитіна Володимира Олеговича про стягнення 33 713 грн. 13 коп., що складає 22 835 грн. 82 коп. - заборгованості по орендній платі за Договором від 29.03.2021 №09/14-183/7/21 оренди нерухомого майна, 414 грн. 74 коп. - 3% річних, 1 453 грн. 70 коп. - інфляційних збитків, 6 912 грн. 31 коп. - пені та 2 096 грн. 56 коп. - відшкодування комунальних витрат за Договором.
Також просить стягнути з відповідача 2 684 грн. 00 коп. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві (вх.№34660/23 від 13.07.2023) на позовну заяву, який за своїм змістом є заявою щодо ознайомлення з позовною заявою просить надіслати на його електронну адресу ксерокопію позовної заяви з додатками для ознайомлення з предметом позву та складання належного відзиву на позовну заву.
Також відповідач у відповіді (вх.№44405/23 від 01.09.2023) на позовну заяву просить: - прийняти та долучити до матеріалів справи №904/2467/23 відповідь відповідача на позовну заяву з урахуванням пропуску строку його складання пропущеного з поважних причин; - у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі та зазначає наступне: - 28.08.2023 відповідач на свою електронну пошту отримав копію позовної заяви; - дійсно, між відповідачем та позивачем 29.03.2021 було укладено договір оренди нерухомого майна; - належні умови для оренди позивачем забезпеченні не були, батареї теплового опалення у приміщенні відсутні; - з травня 2022 перестали надходити рахунки з електронної адреси: invoice@pib.ua; - жодного акту приймання-передачі за вказаний у позові період по теплопостачанню відповідач не отримував.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як орендодавцем, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Микитіним Володимиром Олеговичем, як орендарем, було укладено договір від 29.03.2021 №09-14-183/7/21 оренди нерухомого майна (надалі - Договір) (а.с.6-12).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Колачевського Сергія (вулиця 23 Лютого), буд. 52, приміщення 4, загальною площею 61,7 кв. м. (надалі - об'єкт оренди).
Об'єкт оренди належить орендодавцю на праві власності (пункт 1.2 Договору).
Орендар буде використовувати об'єкт оренди для розміщення риболовного магазину (пункт 1.4 Договору).
Відповідно до пункту 2.1 Договору передача об'єкту оренди здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін.
Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі об'єкту оренди. Обов'язок з підготовки акту вказаного в пункті 2.1 договору покладається на орендодавця.
Строк оренди складає 18 місяців з моменту прийняття об'єкту оренди орендарем за актом приймання-передачі об'єкту оренди (пункт 3.1 Договору).
Строк оренди згідно з цим договором може бути змінений сторонами шляхом укладення в письмовій формі договору про внесення змін до цього Договору, якщо інше не передбачено умовами договору (пункт 3.2 Договору).
Сторони погодили, що після закінчення строку договору, встановленого пунктом 3.1., поновлення договору на той самий строк не допускається (пункт 3.3 Договору).
Орендна плата за користування об'єктом оренди в місяць складає 5 000 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ (пункт 4.1 Договору).
Відповідно до пункту 4.2 Договору щомісячно орендар сплачує орендну плату в розмірі, передбаченому в пункті 4.1 цього договору, крім того відшкодовує орендодавцю фактичні виграти, пов'язані з утриманням об'єкту оренди та прибудинкової території (крім того ПДВ):
4.2.1 орендна плата.
Щомісячно до 15 числа поточного місяця орендодавець нараховує орендну плату за поточний місяць та направляє орендарю в електронній формі рахунки, а орендар на підставі отриманих від орендодавця в електронній формі рахунків сплачує нараховану орендну плату за поточний місяці, не пізніше 20 (двадцятого) числи поточного місяця.
Орендну плату за перший місяць користування об'єктом оренди орендар сплачує протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку від орендодавця в електронній формі.
Надлишково сплачені кошти орендарем за цим договором підлягають зарахуванню орендодавцем в рахунок погашення заборгованості орендаря з орендної плати та інших платежів за договором.
4.2.2 витрати, пов'язані з утриманням об'єкту оренди та прибудинкової території.
Орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 робочих днів з дня їх направлення орендодавцем а електронній формі, відшкодовує фактичні витрати орендодавця за комунальними послугами та іншими послугами, пов'язаним з утриманням об'єкту оренди і прибудинкової території, а саме:
- активна електроенергія - відповідно до показників приладів обліку (лічильники);
- водопостачання та водовідведення - відповідно до показників приладів обліку (лічильники);
- теплопостачання, опалення - у повному обсязі.
Витрати що не передбачені п. 4.2.2 Договору, входять до складу орендної плати.
Відповідно до пункту 4.2.3 Договору у разі неотримання рахунку орендарем від орендодавця за 3 календарні дні до закінчення строку сплати, визначеного п. 4.2. цього договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі згідно з рахунком за попередній період/місяць або згідно з умовами договору. Орендар має право у порядку пункту 11.7 цього договору звернутись до орендодавця з запитом про надання рахунку повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням орендар зобов'язаний протягом 3 робочих днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь орендодавця різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому орендодавцем рахунку. За відсутності звернення орендаря до орендодавця щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище строк, рахунок/рахунки вважаються такими, що отримані орендарем та підлягають оплаті у повному обсязі згідно з умовами цього договору. У випадку виникнення заборгованості орендаря перед орендодавцем зі сплати орендної плати та інших платежів за цим договором, орендарю направляється вимога, враховуючи положення ст. 625 Цивільного кодексу України.
Пунктом 4.3 Договору визначено, що розмір орендної плата за цим договором за неповний календарний місяць користування об'єктом оренди нараховується пропорційно фактичній кількості календарних днів у місяці, в якому відбулось користування об'єктом оренди. Розмір інших платежів за цим Договором за неповним календарний місяць (або період надання послуг) користування об'єктом оренди розраховується за фактичною кількістю календарних днів у місяці (або періоді надання послуг), в якому відбулося користування об'єктом оренди, в залежності від способів відшкодування таких витрат, згідно з п. 4.2.2 цього договору.
Орендодавець нараховує, а орендар сплачує орендодавцю орендну плату та інші платежі за цим договором протягом строку оренди, починаючи з дати укладення акту приймання-передачі об'єкту оренди по дату укладення акту приймання-передачі об'єкту оренди (повернення з оренди) включно. Строк оренди визначається з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди уповноваженими представниками сторін до моменту спливу строку оренди, зазначеного у пункті 3.1 договору (пункт 4.4 Договору).
Орендна плата індексується кожні шість місяців на офіційний індекс інфляції, який публікується Державною службою статистики України, за попередні шість місяців, при цьому сторони погоджуються, що індексація розміру орендної плати не потребує внесення змін до цього договору. Відлік шестимісячного періоду розпочинається з місяця, в якому об'єкт оренди переданий в оренду (пункт 4.5 Договору).
Підпунктом 5.3.2 Договору визначено, що орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні та інші платежі за цим договором.
Відповідно до пункту 6.1 Договору в останній день строку оренди орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди та передати орендодавцю об'єкт оренди за актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Не звільнення об'єкта оренди орендарем в останній день строку оренди за цим договором та/або не передання орендодавцю об'єкта оренди за актом приймання-передачі не є підставою для продовження строку оренди.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань згідно з цим договором (пункт 11.1 Договору).
Всі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу, якщо вони оформлені договорами про внесення змін до цього договору та підписані сторонами, якщо інше не передбачено умовами договору (пункт 11.2 Договору).
У пункті 11.7 Договору сторони погодили, зокрема, що повідомлення сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії договору, проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання умов п. 4.2. цього договору, сканованих копій документів, що оформлюються в процесі виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором тощо. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені в п. 12. цього Договору. Сторони визнають офіційними та належним чином направленими повідомлення в електронній формі, якщо такі повідомлення були направлені однією стороною другій стороні з електронної адреси та на електронну адресу/адреси, зазначені в пункті 12 Договору. При цьому, не порушуючи вимоги відповідного законодавства України про електронний документообіг, сторони підтверджують відсутність необхідності електронного підпису сторонами таких повідомлень. Сторони також підтверджують, що з моменту отримання письмового або електронного звернення, повідомлення, сторона - одержувач такого звернення/повідомлення зобов'язана направити відповідь другій стороні у строк не більше 3 (трьох) робочих днів.
На виконання умов Договору сторонами було підписано акт від 29.03.2021 приймання-передачі об'єкту оренди, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Колачевського Сергія (вулиця 23 Лютого), буд. 52, приміщення 4 (а.с. 11).
Також в матеріалах справи міститься копія акту від 18.11.2022 приймання-передачі (повернення з оренди) об'єкту оренди, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Колачевського Сергія (23 Лютого), буд. 52, приміщення 4 (а.с.12).
Як вбачається, позивачем за спірний період - з 01.07.2022 по 18.11.2022 нараховано оренду плату у загальній сумі 27 776 грн. 01 коп., що підтверджується рахунками-фактурами, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:
- від 15.07.2022 №146 на суму 5 533 грн. 44 коп. (орендна плата за період 01.07.2022-31.07.2022) (а.с.16);
- від 05.08.2022 №146 на суму 5 533 грн. 44 коп. (орендна плата за період 01.08.2022-31.08.2022) (а.с.18);
- від 13.09.2022 №146 на суму 6 426 грн. 59 коп. (орендна плата за період з 01.09.2022 по 30.09.2022, в тому числі індексація - 116,141%) (а.с.20);
- від 17.10.2022 №146 на суму 6 426 грн. 59 коп. (орендна плата за період 01.10.2022 - 31.10.2022) (а.с.22);
- від 21.11.2022 №146 на суму 3 855 грн. 95 коп. (орендна плата за період 01.11.2022 - 18.11.2022) (а.с.24).
Вказані рахунки було надіслано на електронну адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, яка відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що долучена судом до матеріалів справи, є офіційною адресою електронної пошти відповідача (а.с.54), що підтверджується роздруківками з поштової скриньки позивача, так:
- рахунок від 15.07.2022 №146 було надіслано 19.07.2022 (а.с.17);
- рахунок від 05.08.2022 №146 було надіслано 10.08.2022 (а.с.19);
- рахунок від 13.09.2022 №146 було надіслано 22.09.2022 (а.с.21);
- рахунок від 17.10.2022 №146 було надіслано 19.10.2022 (а.с.23);
- рахунок від 21.11.2022 №146 було надіслано 25.11.2022 (а.с.25).
Позивач стверджує, що відповідачем лише частково проведено сплату за рахунком від 15.07.2022 №146, у зв'язку з чим залишок заборгованості за вказаним рахунком складає 593 грн. 25 коп.
Також позивачем за спірний період нараховано суму відшкодування комунальних витрат за Договором в розмірі 2 096 грн. 56 коп., що підтверджується рахунками-фактури, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:
- від 07.12.2022 №146 на суму 21 грн. 44 коп. (відшкодування витрат тепло (абонентське обслуговування) за період з 01.10.2022 по 31.10.2022)) (а.с. 26);
- від 17.01.2023 №146 на суму 1 952 грн. 47 коп. (відшкодування витрат теплопостачання за період з 01.11.2022 по 18.11.2022) (а.с.28);
- від 17.02.2023 №146 на суму 122 грн. 65 коп. (відшкодування витрат за теплопостачання (перерахунок за період з 01.02.2022 по 31.03.2022) (а.с.30).
Вказані рахунки було надіслано на електронну адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується роздруківками з поштової скриньки позивача, так:
- рахунок від 07.12.2022 №146 було надіслано 09.12.2022 (а.с.27);
- рахунок від 17.01.2023 №146 було надіслано 19.01.2023 (а.с.29);
- рахунок від 17.02.2023 №146 було надіслано 20.02.2023 (а.с.31);
Позивач стверджує, що відповідачем в порушення умов Договору своєчасно не сплачено орендну плату, а також не відшкодовано комунальні витрати, відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 3, 6 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності; об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (абзац 1 частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 статті 286 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як вбачається з умов Договору (пункти 4.2.1, 4.2.3) , з урахуванням положень статей 253, 254 Цивільного кодексу України строк сплати орендної плати, є таким, що настав, а саме:
- за липень 2022 - 20.07.2022;
- за серпень 2022 - 22.08.2022 (20.08.2022 - субота - вихідний день, перший за ним робочий день - 22.08.2022);
- за вересень 2022 - 20.09.2022;
- за жовтень 2022 - 20.10.2022;
- з 01.11.2022 по 18.11.2022 - 21.11.2022 (20.11.2022 - неділя - вихідний день, перший за ним робочий день - 21.11.2022).
Строк відшкодування комунальних витрат за умовами Договору (пункт 4.2.2), з урахуванням дат надсилання рахунків відповідачеві та положень статей 253, 254 Цивільного кодексу України, також є таким, що настав, а саме:
- за рахунком від 07.12.2022 №146, який було надіслано 09.12.2022 - 16.12.2022;
- за рахунком від 17.01.2023 №146, який було надіслано 19.01.2023 - 26.01.2023;
- за рахунком від 17.02.2023 №146, який було надіслано 20.02.2023 - 27.02.2023.
Як вбачається, позивач стверджує, що відповідачем частково здійснено сплату за рахунком від 15.07.2022, у зв'язку з чим, залишок заборгованості за цим рахунком складає 593 грн.25 коп.
Отже, залишок заборгованості з орендної плати за Договором за період з 01.07.2022 по 18.11.2022 складає 22 835 грн. 82 коп. (27 776 грн. 01 коп. (всього нараховано за спірний період) - 4 940 грн. 19 коп. (сплачено відповідачем)).
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту наявності заборгованості зі сплати орендної плати та відшкодування комунальних платежів за Договором є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності заборгованості відповідача зі сплати орендної плати та відшкодування комунальних платежів, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 22 835 грн. 82 коп., а також 2 096 грн. 56 коп. - відшкодування комунальних витрат за Договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахування пені
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 8.2 Договору у випадку прострочення строку сплати орендної плати та/або інших платежів за цим Договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується орендодавцем, починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування, і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому сторони погоджуються, що вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені сторонами за Договором у розумінні частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Сторони домовилися збільшити тривалість позовної давності до вимоги про стягнення пені, встановленої пунктом 1) частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до трьох років.
Як вбачається, позивачем нараховано пеню за загальний період з 21.07.2022 по 09.05.2023 (включно) в розмірі 6 912 грн. 31 коп., а саме:
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за липень 2022 (рахунок від 15.07.2022 №146) за період з 21.07.2022 по 09.05.2023 (включно) у розмірі 238 грн. 11 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за серпень 2022 на суму (рахунок від 05.08.2022 №146) за період з 22.08.2022 по 09.05.2023 (включно) у розмірі 1 978 грн. 39 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за вересень 2022 (рахунок від 13.09.2022 №146) за період з 21.09.2022 по 09.05.2023 (включно) у розмірі 2 033 грн. 62 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за жовтень 2022 (рахунок від 17.10.2022 №146) за період з 21.10.2022 по 09.05.2023 (включно) у розмірі 1 769 грн. 51 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за період з 01.11.2022 по 18.11.2022 (рахунок від 21.11.2022 №146) за період з 22.11.2022 по 09.05.2023 (включно) у розмірі 892 грн. 68 коп.
Судом встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочення зі сплати орендної плати за серпень 2022, оскільки позивачем помилково визначено початкову дату нарахування пені - 22.08.2022, тоді як, з урахуванням положень статей 253, 254 Цивільного кодексу України, строк сплати орендної плати є таким, що настав - 22.08.2022 (20.08.2022 - субота, перший за ним робочий день - 22.08.2022), отже вірною датою нарахування пені є 23.08.2022.
Після перевірки розрахунку суду, пеня за прострочення сплати орендної плати за загальний період з 21.07.2022 по 09.05.2023 (включно) складає 6 904 грн. 73 коп.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування за загальний період з серпня 2022 по березень 2023 включно в розмірі 1 453 грн. 70 коп., а саме:
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за липень 2022 (рахунок від 15.07.2022 №146) за період з серпня 2022 по березень 2023 (включно) у розмірі 61 грн. 24 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за серпень 2022 на суму (рахунок від 05.08.2022 №146) за період з вересня 2022 по березень 2023 (включно) у розмірі 504 грн. 77 коп.
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за вересень 2022 (рахунок від 13.09.2022 №146) за період з жовтня 2022 по березень 2023 (включно) у розмірі 455 грн. 49 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за жовтень 2022 (рахунок від 17.10.2022 №146) за період з листопада 2022 по березень 2023 (включно) у розмірі 287 грн. 63 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за період з 01.11.2022 по 18.11.2022 (рахунок від 21.11.2022 №146) за період з грудня 2022 по березень 2023 (включно) у розмірі 144 грн. 57 коп.
Суд погоджується з розрахунками інфляційних нарахувань, вважає їх арифметично правильними.
Також позивачем нараховано 3% річних за загальний період з 21.07.2022 по 09.05.2023 включно в розмірі 414 грн. 74 коп., а саме:
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за липень 2022 (рахунок від 15.07.2022 №146) за період з 21.07.2022 по 09.05.2023 (включно) у розмірі 14 грн. 29 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за серпень 2022 на суму (рахунок від 05.08.2022 №146) за період з 22.08.2022 по 09.05.2023 (включно) у розмірі 118 грн. 70 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за вересень 2022 (рахунок від 13.09.2022 №146) за період з 21.09.2022 по 09.05.2023 (включно) у розмірі 122 грн. 02 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за жовтень 2022 (рахунок від 17.10.2022 №146) за період з 21.10.2022 по 09.05.2023 включно у розмірі 106 грн. 17 коп.;
- у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за період з 01.11.2022 по 18.11.2022 (рахунок від 21.11.2022 №146) за період з 22.11.2022 по 09.05.2023 (включно) у розмірі 53 грн. 56 коп.
Судом встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочення зі сплати орендної плати за серпень 2022, через те, що позивачем помилково визначено початкову дату нарахування пені - 22.08.2022, тоді як, з урахуванням положень статей 253, 254 Цивільного кодексу України, строк сплати орендної плати є таким, що настав - 22.08.2022 (20.08.2022 - субота, перший за ним робочий день - 22.08.2022), отже вірною датою нарахування пені є 23.08.2022.
Після перерахунку суду, розмір 3% річних за прострочення сплати орендної плати за загальний період з 21.07.2022 по 09.05.2023 включно складає 414 грн. 28 коп.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 683 грн. 36 коп. грн. - витрат на сплату судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8; ідентифікаційний код 00039002) до Фізичної особи-підприємця Микитіна Володимира Олеговича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 33 713 грн. 13 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Микитіна Володимира Олеговича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8; ідентифікаційний код 00039002) 22 835 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 82 коп. - заборгованості з орендної плати, 2 096 (дві тисячі дев'яносто шість) грн. 56 коп. - відшкодування комунальних витрат, 6 904 (шість тисяч дев'ятсот чотири) грн. 73 коп. - пені, 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 28 коп. - 3% річних, 1 453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 70 коп. - інфляційних нарахувань та 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 36 коп. - витрат на сплату судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
30.01.2024