пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
30 січня 2024 року Справа № 903/1123/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Брей Олени Василівни, с.Ратне, Волинська область
про стягнення 70 789,09 грн. Суддя Шум М.С.
Без виклику (повідомлення) представників сторін
встановив: в позовній заяві від 31.10.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Брей О. В. 70 789,09 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 27 305,27 грн., суми прострочених платежів по процентах в розмірі 43 483,82 грн та 2 147, 20 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання кредиту від 11.12.2021 №331531-КС-006.
Ухвалою суду від 06.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» відл 31.10.2023 до Фізичної особи-підприємця Брей О. В. про стягнення 70 789 грн. 09 коп. залишено без руху. Позивачу протягом 7 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду докази доплати судового збору на суму 214 грн. 72 коп. у встановленому порядку за належними реквізитами Господарського суду Волинської області.
На виконання вимог ухвали суду від 06.11.2023 позивач листом від 23.11.2023 надав суду докази доплати судового збору на суму 214 грн. 72 коп.
Ухвалою суду від 27.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду від 27.11.2023, яка була направлена рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача (44101, смт. Ратне, вул. Поліська,11) отримана ФОП Брей О.В.- 01.12.2023 .
Відзив відповідача на адресу суду станом на 30.01.2024 не надходив.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
11.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (Кредитор, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Брей Оленою Василівною (далі- Позичальник, Відповідач) укладено кредитний договір №331531-КС-006, щодо надання останньому кредиту, який укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" і Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "БІЗПОЗИКА" (надалі за текстом - "Правила"), через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.
Згідно з п. 1 договору ТОВ "БІЗПОЗИКА" надає позичальнику грошові кошти у сумі 42 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - договір).
Сторонами відповідно до умов договору погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні, де першим днем є дата списання коштів з рахунку кредитодавця.
Згідно з умовами договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86586905 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом) нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі та повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору.
Договір був укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" і Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "БІЗПОЗИКА" через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.
31.05.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та Фізичною особою-підприємцем Брей Оленою Василівною було укладено Додаткову угоду №2 до Договору №331531-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до умов Додаткової угоди №2 до Договору №331531-КС-006 сторони внесли зміни в п. 1 Договору в такій редакції "Термін дії Договору: до 04.10.2022"; "Строк Кредиту: 298 днів"".
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною..
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію..
В пункті 5 договору відповідач підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Суд встановив, що фізична особа - підприємець Брей О.В. через веб-сайт кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету ввійшла до особистого кабінету та з особистого кабінету через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.
ТОВ "БІЗПОЗИКА" 11.12.2021 направлено фізичній особі - підприємцю Брей О.В. пропозицію (оферту) укласти договір № 331531-КС-006 про надання кредиту .
11.12.2021 фізична особа - підприємець Брей О.В. прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту на умовах, визначених офертою,шляхом направлення через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-7520 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті).
Тобто, 11.12.2021 між ТОВ "БІЗПОЗИКА" та фізичною особою -підприємцем було укладено договір №331531-КС-006 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Суд дійшов висновку, що укладення 11.12.2021 між фізичною особою - підприємцем , Брей О.В. як позичальником, та "ТОВ "БІЗПОЗИКА", як кредитодавцем, договору №331531-КС-006 про надання кредиту .
ТОВ "БІЗПОЗИКА" виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі, надав позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідками про видачу коштів.
Станом на 16.05.2023 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за договором №331531-КС-006 про надання кредиту в сумі 70 789,09грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 27 305,27 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 43 483,82 грн.
Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
Згідно з ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Суд зазначає, що взявши на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів за кредитним договором в ТзОВ "Бізнес Позика" відповідач повинен виконати їх у строк визначений договором.
Суд звертає увагу, що ТзОВ "Бізнес Позика" , в повному обсязі виконало умови договору, що підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідачем отримані кошти у встановлений строк повернуті не були.
Матеріали справи не містять доказів у підтвердження протилежного та вищенаведених висновків суду.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку та встановлено, що відповідні нарахування здійснено вірно.
Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 70 789,09грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 27 305,27 грн. та суми прострочених платежів по процентах - 43 483,82 грн .
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 147,20 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Брей Олени Василівни ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) 70 789,09грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 27 305,27 грн., суми прострочених платежів по процентах в розмірі 43 483,82 грн., а також 2 147,20 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя М. С. Шум