Cправа №549/415/23
Провадження№2/549/17/24
Іменем України
29 січня 2024 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.
за участю: секретаря судового засідання - Кривчун Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що 03.05.1998 вона зареєструвала шлюб з відповідачем.
Мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Двоє інших дітей, які народились за час перебування в шлюбі, є повнолітніми.
З травня 2023 року їх сімейне життя поступово погіршувалося, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, вони перестали нормально спілкуватись, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між ними.
Примирення та збереження сім'ї вважає неможливим і таким, що суперечить її інтересам.
Посилаючись на ці обставини, просила шлюб розірвати.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.21,22).
Відповідач в судове засідання також не з'явився, повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи (а.с.23,24)
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.
В силу статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно з ч.2 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
Частиною другою ст.112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки позивач подальшого спільного життя і збереження сім'ї не бажає, виходячи із законодавчо закріпленого принципу неможливості примушення чоловіка чи дружини до збереження шлюбу, враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, наполягання позивача на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу суперечило б її інтересам та засадам добровільності шлюбу, який повинен ґрунтуватися на вільній згоді жінки і чоловіка.
Після розірвання шлюбу позивачу за її заявою залишити шлюбне прізвище, що відповідає положенням ч.1 ст.113 СК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24,105,110,112-113 СК України, ст.ст.263-265 ЦПК України суд,
ухвалив:
1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
2.Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) зареєстрований 03 травня 1998 року Білоусівська с/рада Чорнухинського району Полтавської області, актовий запис №02.
3.Визначити прізвище дружини після розірвання шлюбу - « ОСОБА_4 ».
4.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 гривень судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.І.Крєпкий