єдиний унікальний номер справи 545/1707/23
номер провадження 2/546/45/24
11 січня 2024 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сербіненко І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лісової А.В.,
представника позивачів - ОСОБА_1 ,
представника відповідачки - ОСОБА_2 ,
відповідачки - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Решетилівка Полтавської області у режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином,
Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином.
В обґрунтування позову зазначають, що вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2021 ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 289 КК України до 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.12.2021 вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2021 залишено без змін. Постановою колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 14.07.2022 вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2021 та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06.12.2021 залишено без змін. За вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2021 ОСОБА_3 визнано винною у тому, що вона 05.06.2016 керуючи автомобілем марки SUBARU FORESTER державний номер НОМЕР_1 рухалась по автодорозі Київ-Харків-Довжанський із сторони м. Полтави у напрямку м. Києва. На 302 км вказаної автодороги, маючи намір обігнати вантажний автомобіль, що рухався попереду неї у попутному напрямку, в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, не переконалась у безпеці виконання маневру, не переконалась, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виконуючи маневр обгону виїхала на смугу зустрічного руху де в цей час рухався автомобіль марки ВАЗ 21104 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , де допустила зіткнення із автомобілем ВАЗ 21104 державний номер НОМЕР_2 . У результаті зіткнення автомобілів водій та пасажири автомобіля ВАЗ 21104 державний номер НОМЕР_3 , а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя, а в даному випадку потягли за собою їх смерть. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 10.1 та 14.2 Правил дорожнього руху перебувають у причинному зв'язку із наслідками ДТП, що настали.
Внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_3 , тобто вчинення нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, ОСОБА_6 , як дружині ОСОБА_8 та матері малолітньої дитини - ОСОБА_11 , законним представником якої вона являюсь, спричинена матеріальна та моральна шкода.
Внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_3 , тобто вчинення нею злочину, передбаченого ч .3 ст. 286 КК України, ОСОБА_5 , як матері ОСОБА_8 , спричинена матеріальна та моральна шкода.
Внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_3 , тобто вчинення нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 , як батькові ОСОБА_8 , спричинена матеріальна та моральна шкода.
На час вчинення ДТП у водія автомобіля марки SUBARU FORESTER державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 мався поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхової компанії ПАТ «Київський страховий дім», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 37-41. Відповідно до отриманої позивачами, інформації щодо діяльності страхової компанії ПАТ «Київський страховий дім», то вона з 2018 знаходиться в стадії ліквідації і тому не ставлять її в позовній заяві як співвідповідача.
Матеріальна шкода, що виразилась у витратах на поховання відповідно чоловіка та сина позивачів, за спільним рішенням, не буде ставитись про її відшкодування з відповідачки.
Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та її малолітньої дитини - ОСОБА_11 , законним представником якої вона являюсь - 2 000 000 грн;
-на користь ОСОБА_4 - 1 000 000 грн;
- на користь ОСОБА_5 - 1 000 000 грн, а всього 4 000 000 грн, а також стягнути з ОСОБА_3 , понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 03.08.2023 прийнято цивільну справу, розгляд здійснюється за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 21.11.2023 закрито підготовче провадження по цивільній справі, справу призначено до судового розгляду.
Позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Представник позивачів - ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що позивачі звернулись до суду про стягнення з ОСОБА_3 моральну шкоду, оскільки вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2021 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, Постановою Верховного суду від 14.07.2022 вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2021 та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06.12.2021 було залишено без змін. Позивачі просять, оскільки їм була завдана моральна шкода внаслідок смерті сина та чоловіка стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та її малолітньої дитини - ОСОБА_11 , представником якої вона є - 1 500 000 грн, на користь ОСОБА_4 - 1 000 000 грн, на користь ОСОБА_5 - 1 000 0000 грн. У розмові з позивачами було вирішено, що на користь ОСОБА_6 та її малолітньої дитини необхідно стягнути саме - 1 500 000 грн, а не 2 000 000 грн як зазначено у позовних вимогах. Заяви про уточнення позовних вимог до суду не подавали. До ПАТ «Київський страховий дім» про відшкодування шкоди не звертались, вони на стадії ліквідації, крім того оскільки по процедурі страхова буде виплачувати визначену суму усім потерпілим, а для позивачів ця сума замала, тому звернулись до відповідачки з даним позовом.
Представник відповідачки ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що у задоволені позовних вимог треба відмовити. Зазначив, що позивачі обрали хибний спосіб захисту заявивши до ОСОБА_3 в межах ліміту відповідальності страхової ПАТ «Український страховий дім» згідно Полісу № АЕ 6805659. Поліс був чинний в період з 04.01.2016 по 03.01.2017. Докази того, що позивачі в передбаченому законом порядку зверталися до страхової компанії із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, в матеріалах справи відсутні. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди жодним доказом не підтверджені взагалі або в заявлені сумі зокрема, за відсутності висновків соціально-психологічного дослідження або інших досліджень методика яких звичайно використовується для оцінки критеріїв розміру моральної шкоди. Очевидно грошова компенсація моральної школи має бути справедливою та не призводити до надмірного збагачення позивачів за рахунок відповідачки. Крім того, ОСОБА_3 перебуває у колонії, її доходів ледве вистачає на життя, крім того у відповідачки є проблеми зі здоров'ям. Просив у задоволені позовних вимог відмовити.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала думку представника свого адвоката.
Суд, вислухавши пояснення учасників та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Цивільний процесуальний кодекс України в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2021 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. З вироку вбачається, що ОСОБА_3 05.06.2016 року приблизно о 20 годині 30 хв, перебуваючи в тверезому стані, керуючи технічно справним автомобілем Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась по автодорозі Київ-Харків зі сторони м. Полтави в напрямку м. Києва. Рухаючись по 302 км автодороги Київ-Харків Матвєєва Г.О., маючи намір обігнати вантажний автомобіль, що рухався попереду неї у попутному напрямку, в порушення вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху, перед початком зміни напрямку руху керованого нею транспортного засобу не переконалась у безпечності виконання маневру, в порушення вимог п. 14.2 «в» Правил дорожнього руху України не переконалася, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону швидкості, виконуючи маневр обгону , виїхала на смугу зустрічного руху - на смугу руху автомобіля ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , створивши своїми діями небезпеку для руху останньому, у процесі виконання маневру обгону не переконалась у безпеці, змінила напрямок руху ліворуч, виїхавши за межі проїзної частини на ліве узбіччя, де допустила зіткнення із автомобілем ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , куди останній виїхав реагуючи на автомобіль Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 . В результаті даних порушень вимог Правил дорожнього руху України, наслідком яких стала дорожньо-транспортна пригода, водій та пасажири автомобіля ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 :
- ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 677-б від 14.09.2016 року - отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя, а в даному випадку потягли за собою смерть;
- ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичної експертизи № 679-б від 14.09.2016 року отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя, а в даному випадку потягли за собою смерть;
- ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 678-б від 14.09.2016 року отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя, а в даному випадку потягли за собою смерть;
- ОСОБА_10 згідно висновку судово-медичної експертизи № 680-б від 14.09.2016 року отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя, а в даному випадку потягли за собою смерть;
-сама обвинувачена ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи № 229 від 14.03.2017 року отримала тілесні ушкодження які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Постановою Верховного суду від 14.07.2022 вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2021 та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06.12.2021 залишено без змін (а.с. 16-33).
Як вбачається з паспортних даних позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , померлий ОСОБА_8 є їх рідним сином (а.с. 9-14).
Як вбачається з даних копії свідоцтва про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлий ОСОБА_8 є її рідним батьком, позивачка ОСОБА_6 є матір'ю (а.с. 15).
Як вбачається з копії оголошення про ліквідацію юридичної особи, ПАТ «Київський страховий дім» повідомляє, що загальними зборами акціонерів ПрАТ «Київський страховий дім» від 10.08.2018 прийнято рішення про припинення ПАТ «Київський страховий дім» шляхом ліквідації у добровільному порядку за рішенням органу товариства, уповноваженого на це установчими документами, за рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ «Київський страховий дім», протокол загальних зборів акціонерів № 37 від 10.08.2018 (а.с. 34).
З копії полісу № АЕ 6805659 вбачається, що ОСОБА_3 04.01.2016 застрахувала цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів у ПАТ «Київський страховий дім», а саме автомобіль Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , термін дії до 03.01.2017. У пункті 4 зазначено, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 100 000 грн, за шкоду заподіяну майну - 50 000 грн (а.с. 54).
29.11.2017 прокуратурою Полтавської області було винесено постанову якою кримінальне провадження №12017170000000160 від 01.04.2017 за підозрою ОСОБА_7 , за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть трьох осіб, за ч. 3 ст. 286 КК України, закрито з підстав, передбачених п. 5 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі смертю підозрюваного (а.с. 55 - 66).
Як вбачається з характеризуючих матеріалів, ОСОБА_12 за час відбування покарання характеризується позитивно, має два заохочення, стягнень не має. Загальна сума доходу за період з 09.02.2022 по 31.05.2023 за винятком аліментів становить 50 475 грн 72 коп (а.с. 122-124).
Судом було досліджені медичні матеріали, з яких вбачається, що ОСОБА_3 має хронічні захворювання, а також наявне погіршення стану здоров'я, яке виникло в результаті ДТП.
Відповідно ст. 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
За правилами пункту 1 ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
При цьому обов'язковим є застосування положень Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Як убачається з матеріалів справи, під час події ОСОБА_12 керувала Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6805659 був застрахований у ПАТ «Київський страховий дім» зі страховим лімітом у сумі 100 000 грн за шкоду заподіяну життю і здоров'ю та 50 000 грн за шкоду заподіяну майну.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) - єдине об'єднання страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам (ОСЦПВВНТЗ). Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
В пункті 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (пункт 23.1 статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Представник позивачів зазначив, що ПАТ «Київський страховий дім», перебуває на стадії ліквідації, а тому позивачі, звернулись з позовом до відповідачки та поросять стягнути з неї моральну шкоду, крім того оскільки по процедурі страхова буде виплачувати визначену суму усім потерпілим, а для позивачів ця сума замала.
Статтею 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За положеннями цієї норми МТСБУ є самоврядною організацією її засновників (членів) та гарантом відшкодування шкоди, яка має завдання щодо: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених
на нього функцій; забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування «Зелена картка» та виконання загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи; збирання необхідної інформації про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; співробітництво з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів - нерезидентів у разі в'їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду за межі України; співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; розробка зразків страхових полісів і договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються уповноваженим органом; надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників.
Так, відповідно до пункту 49.1 статті 49 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності має право здійснювати страховик, який має ліцензію на здійснення даного виду страхування та є членом МТСБУ.
Страховики можуть входити до складу МТСБУ як асоційовані та повні його члени. Право укладення договорів міжнародного страхування надається тільки повним членам МТСБУ (стаття 50 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Припинення членства та виключення із членів врегульовано положеннями статті 52 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зокрема, пунктом 52.1 статті 52 передбачено, що членство страховика
в МТСБУ припиняється в разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ.
Пунктом 52.2 статті 52 встановлено, що виключення страховика із членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ; б) відсутність у страховика ліцензії на обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності або її анулювання; в) припинення дії договору про співпрацю між МТСБУ та страховиком - членом МТСБУ згідно із законодавством; г) виключення страховика - члена МТСБУ з Державного реєстру страховиків (перестраховиків); ґ) неплатоспроможність (банкрутство) страховика - члена МТСБУ; д) ліквідація страховика - члена МТСБУ як юридичної особи; е) наявність заборгованості страховика - члена МТСБУ з оплати перестрахувальних платежів за договорами перестрахування, укладеними відповідно до вимог МТСБУ, понад шість місяців; є) порушення страховиком - членом МТСБУ вимог законодавства, положень Статуту МТСБУ, рішень органів управління МТСБУ або договору про співпрацю з МТСБУ.
За положеннями пунктів 52.4, 52.5 статті 52 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.
Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов'язаний виконати свої зобов'язання згідно з укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, наслідком анулювання ліцензії страхової компанії буде неможливість укладення такою компанією нових договорів страхування, а також внесення змін до чинних, та не позбавляє її зобов'язань за існуючими договорами. Зобов'язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхового відшкодування повинні проводитися в повному обсязі, у тому числі за рахунок страхових резервів.
Таким чином, у випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов'язаний виконати всі договірні зобов'язання з відшкодування шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього.
Згідно з пунктами 20.2, 20.3 статті 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов'язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, бере на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
При цьому згідно з пунктом 51.7 статті 51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі ліквідації страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) відповідно до закону страховик зобов'язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому такий страховик зобов'язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій з цього виду страхування.
Відтак обов'язок з виконання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі недостатності коштів та майна відповідного страховика, покладено на МТСБУ з моменту визнання цього страховика банкрутом та/або його ліквідації як юридичної особи.
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що МТСБУ має зобов'язання на відшкодування шкоди замість страховика лише у випадку визнання його банкрутом та/або ліквідації. При цьому немає значення, чи це було підставою для його виключення із числа членів МТСБУ та/або позбавлення його повного членства.
Одночасно у випадку припинення членства страховика в МТСБУ (виключення з числа членів та/або позбавлення повного членства) у зв'язку з банкрутством та ліквідацією, МТСБУ зобов'язане здійснити регламентні виплати на підставі переданих до нього матеріалів усіх укладених договорів обов'язкового страхування у випадку недостатності коштів і майна страховика для здійснення страхових виплат.
Таким чином, МТСБУ відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), в інших випадках страховик зобов'язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи.
У разі початку процедури банкрутства страховика, потерпіла особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди у процедурі, передбаченій Кодексом України з питань банкрутства, та захистити своє право на відшкодування шкоди в такий спосіб.
Закон не передбачає обов'язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість виключеного члена у випадку виключення зі складу членів МТСБУ з інших підстав, і в цих випадках страховик повинен нести матеріальну відповідальність самостійно на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Клопотання від позивачів про залучення у справу співвідповідача до суду надано не було.
Враховуючи, викладене позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивачів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 81, 82, 141, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Позивачка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Позивачка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Представник позивачів - ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
Відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ;
Представник відповідачки - ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 22 січня 2024 року.
Суддя - І.В. Сербіненко