Дата документу 30.01.2024Справа № 554/565/24
Провадження № 1-кп/554/847/2024
«30» січня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017170040004414 від 06.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017170040004414 від 06.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170040004414 від 06.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.09.2017 року в м. Полтаві в приміщенні кв. 8 по вул. Ляхова, 12а в м. Полтава, малознайомі громадяни на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , шляхом зловживання довірою, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 . У ході досудового розслідування даного кримінального провадження вжито вичерпних заходів, проведено ряд слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення. Однак, за наслідками досудового розслідування не встановлено, хто саме вчинив кримінальне правопорушення. Жодній особі про підозру у вчиненні злочину в цьому провадженні не повідомлено. Вказане кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів. У зв'язку із тим, що під час досудового розслідування осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України не встановлено, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, прокурор просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Від прокурора надійшла заява з проханням розглянути клопотання без його участі, на задоволенні клопотання наполягає в повному обсязі та просить його задовольнити.
Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, із невідомої суду причини, про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 22, ч.1 ст. 26 КПК України суд вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності прокурора та інших учасників кримінального провадження.
В зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в кримінальному провадженні, на підставі ч.4 ст. ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
Суд, дослідивши клопотання прокурора, додані до нього матеріали, а також матеріали кримінального провадження № 12017170040004414 від 06.10.2017 року вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що слідчим відділом Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170040004414 від 06.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Частиною 2 ст. 190 КК України визначено кримінальну відповідальність за шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
Відповідно до ч.4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, є нетяжким злочином.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 ч.1 ст. 49 КК України.
Відповідно до п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 1-1 ч.2 ст. 284 КПК України з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті кримінальне провадження закривається судом.
Згідно з ч.4 вказаної статті закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Аналізуючи клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження №12017170040004414 від 06.10.2017 року, суд приходить до висновку про невідповідність поданого клопотання вимогам закону.
Статтею 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність відповідно до ч. 2 ст.9 КПК України, зокрема, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
А публічність, відповідно до вимог ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч.1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами - ст.ст. 9, 25 КПК України.
Крім того, в ч. 5 ст. 38 КПК України вказано, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
При чому, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об?єктивного дослідження всіх обставин, оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів в їх сукупності.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР за № 12017170040004414 від 06.10.2017 року.
Органом досудового розслідування допитано потерпілого, останній показав, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можуть бути причетні особа на ім'я ОСОБА_7 та жінка на ім?я ОСОБА_4 , яким він в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , передав грошові кошти в сумі 4 540,00 доларів США за вступ дітей до ВНЗ, а ті в свою чергу залишили наступні номери телефону для підтримку зв'язку НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Під час спілкування з ОСОБА_8 , стало відомо, що він працює в ТОВ «Клініка пластичної та косметичної хірургії» в Полтаві, що розташована за адресою м. Полтава, пр. Першотравневий, 9, і є зятем директора вказаного товариства ОСОБА_9 . В подальшому вказані особи, самі на зв'язок не виходили, в зв'язку з чим потерпілий сам зателефонував за отриманими при зустрічі контактними номерами телефону, на що на дзвінок за першим номером відповів ОСОБА_7 , за другим - ОСОБА_10 , обоє сказали більше не телефонувати та погрожували фізичною розправою.
Також органом досудового розслідування 10.10.2017 року надано доручення на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України. На виконання вказаного доручення в матеріалах кримінально провадження мається рапорт, відповідно до якого в ході проведених ОРЗ інформації, яка мала б оперативний інтерес отримано не було.
18.08.2022 року було надано повторне доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України, на виконання якого в матеріалах кримінально провадження міститься рапорт про не встановлення будь-якої інформації, що може мати значення для розкриття злочину та встановлення істини по кримінальному провадженню. Встановити особу злочинця чи інформацію, яка мала оперативний інтерес не надалось можливим.
Надалі матеріали кримінального провадження містять доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 01.07.2023 року та рапорт на виконання вказаного доручення, відповідно до якого свідків даної події встановити не вдалося.
Таким чином, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що активні дії по встановленню обставин кримінального провадження вчинялися виключено в жовтні 2017 року, наступні ж дії під час досудового розслідування вчинені через п?ять років та носили разовий та формальний характер, мали на меті створити видимість активної діяльності по встановленню обставин вказаного кримінального провадження. Відтак, враховуючи таку тривалу пасивність досудового розслідування, висновок про дотримання вимог всебічності, повноти і об?єктивності при дослідженні обставини кримінального провадження не може вважатися обґрунтованим.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі “Євген Петренко проти України” (заява N 55749/08 від 29.01.2015 року) п. 65 “…для того, щоб розслідування могло вважатися “ефективним”, воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості“.
Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини “Юрій Іларіонович Щокін проти України” від 03.10.2013 року, заява N 4299/03 “…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (див. вищезгадані рішення у справах “Начова та інші проти Болгарії” (Natchova et autres c. Bulgarie), пункт 113, та “Рамсахай та інші проти Нідерландів” (Ramsahai et autres c. Pays-Bas), пункт 324).
Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, а тому, за таких обставин досудове розслідування не може вважатися повним, всебічним та об?єктивним, а закриття провадження буде суперечити зазначеним завданням та засадам кримінального провадження.
Крім того, суд наголошує, що орган досудового розслідування після проведення повного, всебічного та об?єктивного досудового розслідування наділений повноваженнями закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення чи на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України у разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Суд вважає, що закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, при наявності інших підстав для закриття кримінального провадження порушує принцип верховенства права, відповідно до якого, ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв?язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не підлягає задоволенню, а матеріали кримінального провадження №12017170040004414 від 06.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України слід повернути для подальшого проведення досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 9, 25, 284, 371-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017170040004414 від 06.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України - відмовити.
Матеріали кримінального провадження № 12017170040004414 від 06.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, повернути прокурору Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 для подальшого проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Октябрського районного
суду м. Полтави: ОСОБА_1