Справа № 2-1165/10
28 вересня 2010 р. Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,
при секретарі - Дідик С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського міського голови, Одеської міської ради, треті особи Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Директор комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси Регульська ОСОБА_3 про визнання незаконними розпорядження міського голови про призначення та звільнення з посади, скасування розпорядження про звільнення з посади виконуючої обов'язки директора та поновлення на посаді директора, стягнення грошової суми заробітку за весь час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди -
01 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Одеської міської ради, Голови Одеської міської ради ОСОБА_5, треті особи Департамент праці і соціальної політики Одеської міської ради, Комунальна установа територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси про визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Одеської міської ради від 24.11.2009 року про звільнення позивача, поновлення на роботі на посаді директора вказаної Комунальної установи, зобов'язання надати відпустку за 2008-2009 роки, виплати заборгованості по заробітної платі до дати звільнення, виплати коштів за вимушений прогул, а також про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,0 грн.
01 лютого 2010 року позивач частково змінила формулювання позовних вимог й просила поновити на роботі з 24.11.2009 року, а також виключила зі складу третіх осіб Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.
30 квітня 2010 року судом було задоволене клопотання про заміну неналежного відповідача Голови Одеської міської ради на належного Одеського міського голову та на підставі ч. 2 ст. 33 ЦПК України за клопотанням представника відповідача розгляд справи призначений спочатку.
17 травня 2010 року позивач змінила позовні вимоги, в зв'язку з чим просила не розглядати первинні вище вказані вимоги. Зазначила у позові відповідачем Одеського міського голову та треті особи Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Директора комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси - ОСОБА_6. Просила визнати дії міського голови щодо призначення її на посаду виконуючої обов'язки директора й звільнення неправомірними, поновити на роботі на посаді директора зі стягненням грошів за вимушений прогул, стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,0 грн.
27 серпня 2010 року позивач змінила позовні вимоги, включила до складу сторін відповідача Одеську міську раду, просила визнати незаконним розпорядження Одеського міського голови № 548\к-01р від 18.05.2009 року про призначення її на посаду виконуючої обов'язки директора, визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення та поновити на посаді директора, стягнути суму коштів за вимушений прогул та моральної шкоди в розмірі 100 000,0 грн.
27 вересня 2010 року позивач збільшила позовні вимоги, добавивши вимогу про скасування наказу Одеського міського голови № 1507\к-ор від 24.11.2009 року. Додатково усно пояснила, що вказаний документ помилково в позові зазначений, як наказ та фактично має назву «розпорядження».
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за наказом директора Департаменту праці та соціальної політики від 15.05.2009 року вона була звільнена з посади директора Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Приморського району м. Одеси за переведенням до нової створеної «Комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси». 18.05.2009 року розпорядженням міського голови в порушення діючого законодавства вона була призначена на посаду виконуючої обов'язки директора «Комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси в той час, коли місце директора даної установи біло вільне». Зазначила, що подала заяву на призначення виконуючою обов'язки директора Комунальної установи за пропозицією директора Департаменту, з гарантією подальшого призначення на посаду директора. Строковий трудовий договір з нею не укладався, строк дії договору в будь-якої формі не встановлювався. В порушення діючих норм законодавства, подання на її призначення директором не було направлене в місячних строк до міського голови. 24.11.2009 року, без законних підстав вона була звільнена з посади з посиланням на п.2 ст. 36 КЗпП України ( у зв'язку з закінченням строку трудового контракту). Посилається, що за наслідком звільнення за п'ять місяців до пенсійного віку вона втратила впевненість у собі, зазнала душевних страждань, відчула приниження та у неї погіршилося здоров'я, тому моральну шкоду оцінює в 100000,0 грн.
Представник Одеської міської ради та Одеського міського голови - ОСОБА_8 заперечував в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Наполягав на тому, що позивач самостійно звернулася з заявою за призначенням її на посаду виконуючої обов'язки директора Комунальної установи, знала про тимчасовість такого призначення до підбору кандидатури та призначення директора. Враховуючи, що діючим трудовим законодавством не врегульоване питання щодо укладення строкового трудового договору з працівником виконуючим обов'язки на відповідної посаді, стверджує що перебування виконуючого обов'язки працівника на посаді за діючим законодавством має строк до виходу на роботу заміщеного працівника, чи як в даному випадку до вибору вищестоящим органом кандидатури на призначення директора. Вважає, що призначення позивача на посаду виконуючим обов'язки директора було строковим, тому вона була правомірно звільнена з посиланням на п. 2 ст. 36 КЗпП України. Зазначає, що згідно ст. 233 КЗпП України у позивача не має поважних причин для поновлення строку на оскарження до суду призначення її на посаду виконуючої обов'язки директора, а також згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України позивач неправомірно вимагає поновити її на посаді з якої вона не була звільнена. Наполягає на тому, що позивач не довела належними та допустимими доказами завдання позивачу діями відповідачів моральної шкоди.
Треті особи на стороні відповідачів, представник Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та Директор комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси Регульська ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоча були сповіщені належним чином, заяв та клопотань до суду не подавали.
Суд, вислухавши думку, пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи та докази, вважає позовні вимоги позивача підлягаючими задоволенню частково виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що наказом № 127к від 15 травня 2009 року позивач була звільнена з посади директора Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради за переведенням до «Комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси», згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України.
Звільнення було здійснене за згодою позивача на переведення у нову створену Комунальну установу, в зв'язку з ліквідацією Територіальних центрів на підставі рішення Одеської міської ради № 4166-V від 09.04.2009 року та створення на їх базі нових комунальних установ, які визначені як правонаступники ( наказ № 79 від 24.06.2009 року Департаменту праці та соціальної політики).
Розпорядженням Одеського міського голови ОСОБА_5 № 548\к-01р від 18 травня 2009 року, позивач ОСОБА_1 була призначена на посаду виконуючої обов'язки директора «Комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси» за переведенням, з окладом згідно зі штатним розкладом, з 18.05.2009 року.
Дане призначення на посаду виконуючої обов'язки директора було здійснене на підставі власної заяви позивача від 14.05.2009 року, в якої зазначена вимога призначити саме на цю посаду.
Призначення позивача на вказану посаду відбулося без оформлення у письмової формі трудової угоди, що відповідає положенням ст. 24 КЗпП України.
За наказом директора Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 79 від 24 червня 2009 року передбачено ліквідаційним комісіям територіальних центрів здійснити необхідні заходи щодо їх ліквідації, а призначеним виконуючим обов'язки директорам комунальних установ районів міста встановлене здійснити переведення працівників та передачу майна до новостворених установ в строк до 01.08.2009 року. Таким чином, процес ліквідації Територіальних центрів та організації роботи нових Комунальних установ був взаємопов'язаним.
Згідно до матеріалів справи, у суду не має будь-яких підстав для висновку, що позивача примусили звернутися з заявою про призначення на посаду виконуючої обов'язки директора за переведенням в новостворену Комунальну установу.
Відповідно статуту «Комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси» координацію діяльності установи здійснює уповноважений орган - Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради ( п.1.1. Статуту). Пунктом 5.3 статуту встановлене, що призначення та звільнення директора з посади здійснюється Одеськім міським головою за поданням керівника уповноваженого органу.
За поданням директора Департаменту праці та соціальної політики № 5694 від 23.11.2009 року на звільнення позивача з посади за закінченням строку трудового договору, Розпорядженням Одеського міського голови № 1507\к-ор від 24.11.2009 року, остання була звільнена з посади виконуючої обов'язки директора «Комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси» на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.
На підставі Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР" документом, яким регламентовано порядок тимчасового замісництва, є роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. N 30/39 "Про порядок оплати тимчасового заступництва" ( далі «Роз'яснення», затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. N 820/39 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 11.12.86 р. N 521/30-18).
Пунктом 2 цього Роз'яснення встановлене, що «назначение работника исполняющим обязанности по вакантной должности не допускается. Это возможно только по должности, назначение на которую производится вышестоящим органом управления. В этом случае руководитель предприятия, учреждения, организации обязан не позднее месячного срока со дня принятия трудящегося на работу представить в вышестоящий орган управления документы для его назначения на должность. Этот орган в месячный срок со дня получения документов должен рассмотреть вопрос и сообщить руководителю о результатах».
Таким чином, суд вважає, що в діях Одеського міського голови, як вищестоящого органу управління не було порушень, щодо призначення позивача на посаду виконуючої обов'язки директора за розпорядженням № 548\к-01р від 18 травня 2009 року.
З матеріалів справи слідує, що позивачу з часу призначення 18.05.2009 року на посаду виконуючої обов'язки директора по дату звільнення 24.11.2009 року було достеменно відомо на якої посаді вона працює, але це становище тимчасового заступництва у трудових відносинах з роботодавцем вона не оскаржувала й будь-яким чином не намагалася змінити за власною ініціативою.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Таким чином, суд погоджується з думкою представника відповідачів, що у позивача не має поважних причин для поновлення строку на звернення до суду з вимогою про визнання незаконним розпорядження Одеського міського голови № 548\к-01р від 18 травня 2009 року про її призначення на посаду виконуючої обов'язки директора, з якою вона звернулася після закінчення встановленого строку.
Згідно ч. 1-2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: зокрема пункт 2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; пункт 5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
Враховуючи положення п. 2 зазначеного Роз'яснення та ч. 1 п. 2 ст. 23 КЗпП України, суд дійшов до висновку, що за обставинами справи призначення позивача на посаду виконуючої обов'язки директора відбулося з укладенням трудового договору без визначення строку його дії ( ст. 24 КЗпП України). В той же час, трудові відносини позивача з роботодавцем були обумовлені виконанням конкретного доручення строком до 01.08.2009 року, визначеним в названому вище наказі № 79 від 24.06.2009 року, який є неоскарженим та не скасованим, а також строком тимчасового заступництва, який обмежений нормою зазначеною у п. 2 Роз'яснення.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що звільнення позивача з посади виконуючої обов'язки директора з посиланням на закінчення строку трудового договору згідно до п. 2. ст. 36 КЗпП України, здійснене без законних підстав, тому підлягає визнанню незаконним, а розпорядження Одеського міського голови № 1507\к-ор від 24.11.2009 року підлягає скасуванню.
В свою чергу, позивач в «Комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси» працювала тільки на посаді виконуючої обов'язки директора та після її звільнення на посаду директора була призначена - ОСОБА_6. Звідси, керуючись ч.1 ст. 235 КЗпП України, суд визнає неправомірною вимогу позивача, щодо поновлення її на посаді директора, з якої вона не звільнялася та визнає цю вимогу такою, що не підлягає задоволенню.
Виходячи з того, що задоволення вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу пов'язане з рішенням про поновлення на роботі, суд розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог визнає, що в цієї частині позов також не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 23 ч. 1-3 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка їх завдала, за наявності її вини, крім випадків якщо шкоди завдано ушкодженням здоров'я ( ст. 1167 ч.1-2 ЦК України).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач не довела завдання їй винними діями Одеського міського голови моральної шкоди.
На підставі ст. 10, 11, 60, 179, 212, 213, 214, 223 ЦПК України, ст. ст. 22-24, 36, 233, 235 КЗпП України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеського міського голови, Одеської міської ради, треті особи Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Директор комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси Регульська ОСОБА_3 про визнання незаконними розпорядження міського голови про призначення та звільнення з посади, скасування розпорядження про звільнення з посади виконуючої обов'язки директора та поновлення на посаді директора, стягнення грошової суми заробітку за весь час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження № 1507\к-ор від 24 листопада 2009 року Одеського міського голови про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючої обов'язки директора комунальної установи територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких не працездатних громадян Приморського району м. Одеси.
Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги в течії десяті днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Науменко