Провадження № 33/803/308/24 Справа № 932/11333/23 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
30 січня 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю:
- особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - Темченка С.Л., представника потерпілого (власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 ) - адвоката Корсуновського П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника Темченка Сергія Леонідовича, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),-
Постановою судді місцевого суду визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 850,00 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.
У постанові суду зазначено, що 08.12.2023 об 11:50 год., в м. Дніпрі, на перехресті вулиць Грушевського та Вознесенської, водій автомобіля «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. За таких обставин, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 «Правил дорожнього руху України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2023 року та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесеною внаслідок неповного дослідження матеріалів справи та неналежної оцінки доказів.
В обґрунтування зазначає, що в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 було надано пояснення, чисельні відеозаписи з камер спостереження місця ДТП та світлини пошкоджених транспортних засобів, з яких видно, що удар при зіткненні було здійснено у ліву частину заднього бамперу автомобіля “Renault”, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та такий удар можна було здійснити лише до початку розвороту автомобіля.
Проте, суд зробив висновок, що удар було нанесено після початку повороту автомобіля “Renault”, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 із смуги руху, що праворуч трамвайної колії попутного напряму, в момент перетину цієї колії. Однак, якщо б ОСОБА_1 вже почав розворот ліворуч із смуги руху, що праворуч трамвайної колії попутного напряму руху, по якій рухався інший учасник ДТП ОСОБА_3 , то сліди пошкодження автомобіля “Renault”, були б на лівому боці автомобіля “Renault”, а не на лівій частині заднього бамперу, з чого можна зробити висновок, що зіткнення автомобілів відбулося до повороту автомобіля “Renault”, яким керував ОСОБА_1 з вул. Грушевського на вул. Вознесенську у м. Дніпро.
Таким чином сторона захисту вважає, що суд першої інстанції неповністю дослідивши матеріали справи та неналежно оцінивши докази, зробив хибний висновок про винність ОСОБА_1 у ДТП, тоді як речові докази по справі, а саме пошкодженні автомобілі зі слідами зіткнення та їх відображення свідчать про винність іншого учасника ДТП ОСОБА_3 , який рухався по трамвайній колії попутного напрямку керуючи автомобілем “Ford Тransit”, д.н.з. НОМЕР_2 та в момент руху по трамвайній колії попутного напрямку не обрав безпечну швидкість та дистанцію для руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем “Renault”, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п.п.12.1-1 та 13.1.-2 ПДР.
На апеляційну скаргу адвокатом Корсуновським П.Ю., який діє в інтересах потерпілого (власника транспортного засобу) ОСОБА_2 , подані заперечення, в яких він наводить аргументи на спростування доводів поданої апеляційної скарги сторони захисту, просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Темченко С.Л. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Захисник стверджував, що саме водій ОСОБА_3 , який рухався по зустрічній трамвайній колії, порушив ПДР та винен в ДТП.
ОСОБА_1 додатково зазначив, що не вважає себе винним у ДТП, оскільки у водія ОСОБА_3 з урахуванням погодних умов і стану дороги була можливість пригальмувати свій автомобіль та уникнути ДТП.
При цьому сторона захисту під час апеляційного розгляду відмовилася від проведення судової автотехнічної експертизи для підтвердження своєї версії подій та доведеності перед судом невинуватості ОСОБА_1 у скоєнні ДТП за обставин, встановлених рішенням суду першої інстанції.
Представник потерпілого (власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 ) - адвокат Корсуновський П.Ю. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду залишити без змін. Звертав свою увагу на викладені самим ОСОБА_1 в його письмових поясненнях обставини ДТП та які збігаються з наявним у справі відеозаписом подій і висновками місцевого суду щодо допущених саме водієм ОСОБА_1 порушень п.10.1 ПДР, за наслідками яких сталася ДТП.
Потерпілий ОСОБА_3 та власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомили, але їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КупАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими/ в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №554270 від 08.12.2023 року, згідно якого 08.12.2023 об 11:50 год., в м. Дніпрі, Чечелівський район, на перехресті вулиць Грушевського та Вознесенської, водій автомобіля «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , при зміні напрямку руху, не переконався що це буде безпечним, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, травмованих немає, чим порушив п. 10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “На іншому аркуші”. Крім того зафіксовано, що було вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_4 , протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його копія ним отримана (а.с.1);
- схему місця ДТП від 08 грудня 2023 року, в якій зазначено місце зіткнення та попередні напрямки руху водіїв, а також, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав пошкодження задньої лівої частини т/з, задньої частини т/з; автомобіль «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав пошкодження передньої частини т/з. Також в схемі зазначено, що освітлення місця ДТП - денне, стан покриття проїзної частини - засніжене, наявність горизонтальної розмітки проїжджої частини - нема, наявність світлофорного об'єкта на момент скоєння ДТП - відсутнє, в графі порушення пункту ПДР зазначенено п.10.1 (а.с.2);
- письмові пояснення ОСОБА_3 , згідно яких (мовою оригіналу) « 08.12.2023 он двигался на автомобиле Форд Транзит, НОМЕР_2 , по ул. Карла Либхнета в сторону Героев Сталинграда. Впереди идущий автомобиль Рено, НОМЕР_1 , не включил поворот и начал совершать поворот налево, в результате чего произошло столкновение. Двигался он с допустимой скоростью » (а.с.3);
- письмові пояснення самого ОСОБА_1 надані ним під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення на місці дорожньо-транспортної пригоди, в яких останній вказував, що рухаючись на Рено Меган 3, д.н.з. НОМЕР_5 , по вул. Грушевського 08.12.2023 року повертав на вул. Вознесенська. При закінченні повороту в нього вдарив м/а Форд, д.н.з. НОМЕР_2 та його машину викинуло на бордюр (а.с.4);
- відеозаписи з камер спостереження (а.с.12).
Так, з відеофайлів “XVR_ch3_main_20231208114500_20231208114836” тривалістю 00:00:00-00:04:28 та “XVR_ch6_main_20231208114500_20231208114840” тривалістю 00:00:00-00:03:39, зокрема вбачається, як автомобіль «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснивши маневр повороту з перехрестя на право, виїхав на проїжджу частину дороги, по ліву сторону від якої знаходилися трамвайні колії в попутному та зустрічному напрямку, проїхав невелику відстань та, продовжуючи рух в попутному напрямку, ввімкнув лівий сигнал повороту.
З відеофайлів “XVR_ch10_main_20231208114500_20231208114827” тривалістю 00:00:00-00:04:19 та “XVR_ch11_main_20231208114500_20231208114840” тривалістю 00:00:00-00:04:33, зокрема вбачається, як автомобіль «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи маневр повороту ліворуч на нерегульованому перехресті, не переконався, що це буде безпечним та, перетнувши трамвайні колії попутного напрямку руху, здійснив зіткнення з автомобілем «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку по зустрічній трамвайній колії, внаслідок чого автомобіль «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив неконтрольований розворот та його викинуло на бордюр.
Отже зазначені на цих відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях ОСОБА_1 інформації спростовують твердження захисника про те, що зіткнення автомобілів відбулося до повороту автомобіля «Renault», яким керував ОСОБА_1 з вул. Грушевського на вул. Вознесенську у м. Дніпро.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п.11.8 ПДР по трамвайній колії попутного напрямку, розташованій на одному рівні з проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, дозволяється рух за умови, що це не заборонено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою, а також під час випередження, об'їзду, коли ширина проїзної частини недостатня для виконання об'їзду, без виїзду на трамвайну колію.
На перехресті дозволяється виїжджати на трамвайну колію попутного напрямку в тих самих випадках, але за умови відсутності перед перехрестям дорожніх знаків 5.16 - 5.19.3.
Поворот ліворуч або розворот повинні виконуватися з трамвайної колії попутного напрямку, розташованої на одному рівні з проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, якщо інший порядок руху не передбачено дорожніми знаками 5.16, 5.18 або розміткою 1.18.
З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, оскільки виходячи зі змісту вищезазначених положень Правил дорожнього руху України, саме на водієві лежить обов'язок щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, який перед початком перестроювання та будь-якою зміною руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
При розгляді даної справи апеляційний суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, у якому Суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Натомість, фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, та матеріали справи свідчать про те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 та здійснюючи маневр повороту ліворуч на нерегульованому перехресті з вул. Грушевського на вул. Вознесенську у м. Дніпро, не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку по зустрічній трамвайній колії, що призвело до ДТП, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів при обставинах встановлених постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2023 року, чим він порушив вимоги п.10.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
У свою чергу захисником в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.
Водночас не заслуговують на увагу апеляційного суду доводи апеляційної скарги щодо порушення іншим учасником ДТП ОСОБА_3 правил дорожнього руху, оскільки розгляд даної справи здійснюється лише в рамках фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 та встановлення наявності чи відсутності в його діях порушень ПДР.
Від призначення у справі судової автотехнічної експертизи на підтвердження своєї версії подій та доведеності перед судом невинуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП сторона захисту відмовилася.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає захисник, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Темченка С.Л. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2023 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Темченка Сергія Леонідовича - залишити без задоволення, а постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО