Справа № 761/25276/22
Провадження № 1-кс/761/717/2024
29 січня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , дослідивши матеріали скарги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу незаконного утримання останнього під вартою посадовими особами ДУ «Київський слідчий ізолятор» в порядку ст. 206 КПК України, -
25.12.2023 року до судді Шевченківського районного суду м. Києва, з Київського апеляційного суду, надійшла скарга засудженого ОСОБА_2 з приводу незаконного утримання останнього під вартою посадовими особами ДУ «Київський слідчий ізолятор» в порядку ст. 206 КПК України. В обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначає, що він утримується під вартою без рішення суду, що набрало законної сили, оскільки вирок Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004 року, на підставі якого його утримують, був скасований рішенням Верховного суду України у лютому 2005 року.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.206 Кримінального процесуального кодексу України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
За ч.2 ст.206 КПК України, яка встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини визначено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення свободи особи.
Отже, законодавець визначає, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності правових підстав для такого позбавлення.
За результатами вивчення скарги засудженого ОСОБА_2 , поданої в порядку ст. 206 КПК України на незаконне утримання останнього під вартою, слідчим суддею встановлено, що на момент розгляду скарги, ОСОБА_2 не утримується під вартою в межах юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.
Так, згідно відповідей на запит №08/666 від 10.01.2024 року та №08/1105 від 12.01.2024, наданих ДУ «Київський слідчий ізолятор», ОСОБА_2 03.07.2023 вибув із зазначеної установи у розпорядження ДУ «Сумський слідчий ізолятор».
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки на даний час ОСОБА_2 не утримується під вартою в межах юрисдикції Шевченківсського районного суду м. Києва, підстав для доставки його до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи та відповідно для задоволення скарги не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 206, 208, 309, 532 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу незаконного утримання останнього під вартою посадовими особами ДУ «Київський слідчий ізолятор» в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1