Справа № 761/2890/24
Провадження № 1-кс/761/2525/2024
23 січня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2 ,
підозрюваної ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Донецьк, офіційно не працевлаштованої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100000157 від 10.01.2024, -
23 січня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арештувідносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100000157 від 10.01.2024.
Обґрунтовуючи вказане клопотання слідчий зазначає, що СВ ВП №2 ШевченківськогоУП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100000157 від 10.01.2024 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений час, але не пізніше 19.09.2023, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, за невстановлених обставин, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів. Так, 19.09.2023, приблизно о 16 годині 15 хвилин, особа яка надала згоду на участь у проведенні оперативної закупки наркотичного засобу, обрала собі анкетні дані « ОСОБА_6 » та щодо якої застосовано заходи безпеки, під час телефонної розмови із ОСОБА_3 , узгодили умови придбання у неї наркотичного засобу - кокаїн, та обумовили місце зустрічі. В подальшому, 19.09.2023, близько 17 години 25 хвилин, ОСОБА_3 прибула до попередньо обумовленого місця зустрічі з « ОСОБА_6 » за адресою: АДРЕСА_3 , де зустрівшись із останньою, діючи умисно, передала « ОСОБА_6 », тобто незаконно збула, наркотичний засіб - кокаїн, що поміщений до полімерного зіп-пакету, отримавши від « ОСОБА_6 » грошові кошти в сумі 5700 (п'ять тисяч сімсот) гривень. В подальшому, 19.09.2023, в період часу з 17 години 43 хвилин до 17 години 57 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматовой, 44-А, « ОСОБА_6 » добровільно видала для вилучення працівникам правоохоронного органу один полімерний зіп-пакет із порошкоподібною речовиною збитою в грудки, яка відповідно до висновку експерта містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - кокаїн, масою 0,745 грам, який останній незаконно збула ОСОБА_3 .
10 січня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, а саме: протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 19.09.2023, протоколом огляду місця події від 19.09.2023, під час якого було вилучено наркотичний засіб - кокаїн, яку ОСОБА_7 збула особі, яка надала згоду на проведення оперативної закупки, протоколами допиту свідків, які у якості понятого були залучені до проведення огляду місця події під час якого було вилучено наркотичний засіб - кокаїн, який ОСОБА_3 , збула особі, яка надала згоду на проведення оперативної закупки, висновком експертизи речовин, яким підтверджено те, що вилучена речовина є наркотичним засобом - кокаїн.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, передбачених ст. 177, а саме: можливості підозрюваної переховуватись від суду та органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, зі змісту клопотання вбачається, що єдиним запобіжним заходом, що може належним чином забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігти вищепереліченим ризикам, є цілодобовий домашній арешт.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про застосування відносно неї цілодобового домашнього арешту. Між тим, вказала, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює майстром манікюру. Разом з тим, просила застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваної, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що СВ ВП №2 ШевченківськогоУП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100000157 від 10.01.2024 року.
10 січня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрювана ОСОБА_3 може переховуватись від суду та органу досудового розслідування, оскільки ОСОБА_3 користуючись ситуацією, яка склалася у державі та завантаженістю правоохоронних органів, враховуючи, що санкція зазначеного кримінального правопорушення передбачає позбавлення волі на строк до десяти років, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення з метою уникнення його може ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи міру та невідворотність покарання за вчинення ним злочину, набувши після повідомлення про підозру іншого процесуального статусу - підозрювана, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування, враховуюче те, що має на утриманні неповнолітню дитину та може скористатись можливістю виїзду на кордон враховуючи військовий стан в державі.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, що може спонукати її до вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Крім того, суд приходить до висновку, що існування інших ризиків, а саме: можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою, оскільки підозрювана отримала особисті дані учасників, викладені у копіях матеріалів, якими обґрунтовується подане клопотання, та може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою приховування обставин кримінального правопорушення та механізму його вчинення.
Між тим, слідчий суддя вважає доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки під час проведення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні, здійснено контроль за вчиненням злочину у вигляді проведення оперативної закупки наркотичного засобу - кокаїн у ОСОБА_3 . Вищевказані факти свідчить про наявність у ОСОБА_3 умислу на вчинення нових кримінальних правопорушень та продовження злочинної діяльності пов'язаної із незаконним обігом наркотичних засобів.
З огляду на вказане, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, міцності її соціальних та сімейних зв'язків, наявності неповнолітньої дитини, віку та стану здоров'я підозрюваної, її майнового стану, а також зі ступеню тяжкості інкримінованого їй кримінального правопорушення.
У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя, також вважає за потрібним роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період добі, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 21, 22, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити для підозрюваної ОСОБА_3 , залишати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , з 22 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин, за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатись з території м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну місця свого проживання.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити до 10 березня 2024 року включно.
В решті вимог клопотання - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1