печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9855/19-к
29.01.2024 м. Київ
Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши кримінальне провадження № 12019100060000615 відомості про яке 12.02.2019 внесено до ЄРДР за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, не одруженого, з вищою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3
09.02.2019 приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 зайшов до приміщення магазину «Ельдорадо», що знаходиться у ТРЦ «Гулівер», за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А, побачив на прилавку смарт-годинник Samsung Galaxy Watch 46 mm Silver (SM-R800NZSASEK), та у цей час в останнього раптово виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і його дії не помітні оточуючим, ОСОБА_3 взяв з прилавку смарт-годинник Samsung Galaxy Watch 46 mm Silver (SM-R800NZSASEK) закупівельною вартістю - 7582 грн. 60 коп. (вартістю з ПДВ 9099 грн. 12 коп.), зняв з годинника спеціально обладнаний ремінець, яким кріпився годинник до стелажу, заховав його у лівій зовнішній кишені своєї куртки щоб годинник був непомітним для оточуючих, та з метою доведення до кінця злочинного умислу, спрямованого на повторне таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих спонукань, не маючи наміру оплачувати вартість товару, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_3 , пройшов крізь сигнальні антикрадіжкові рамки, розміщені на виході з магазину, та покинув приміщення магазину, тим самим отримав можливість вільно розпоряджатись викраденим.
Внаслідок повторного вчинення таємного викрадення чужого майна ОСОБА_3 заподіяв майнову шкоду ТОВ «ДІЄСА» ЄДРПОУ 36483471 на загальну суму 7582 грн. 60 коп.
За вказаних дій ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Належно повідомлений адвокат ОСОБА_5 в судові засідання призначені на 26.01.2024 та 29.01.2024 р.р. не зявився, причиною свого не прибуття повідомив як лікування за межами України. Клопотанням у формі фотокопії, яке надіслав на електорнну пошту суду просив, судовий розгляд відкласти до завершення його лікування, тобто до 08.02.2024 року.
З судових матеріалів справи, вбачається, що адвокат ОСОБА_5 , на підставі ордеру про надання правничої правової допомоги від 18.11.2020 року є захисником обвинуваченого ОСОБА_6 . В період з 18.11.2020 по 29.01.2024 р.р. захисник лише двічі зявився до суду (21.12.2021, та 12.06.2023), в інші судові засідання не зявлявся, за його клопотанням судові засідання відкладалися.
Така поведінка адвоката свідчить про зловживання процесуальними правами, яка направлена не тільки на затягування судового провадження, а й свого роду спотворення права в цілому. Адвокат використовує свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право. Реалізуючи таку стратегію адвокат із обвинуваченим мали на меті уникнути кримінальної відповідальності обвинуваченим за злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, строк притягнення за який закінчується 09.02.2024 року.
За таких обставин, суд визнав неналежним виконання захисником ОСОБА_5 своїх обов'язків під час розгляду справи та роз'яснив обвинуваченому право залучити іншого захисника, для реалізації чого суд надав обвинуваченому час, проте обвинувачений залучати іншого захисника відмовився.
Відсутність захисника під час судового розгляду кримінального провадження за ч. 2 ст. 185 КК України, не вважається порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки КПК України не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника, якщо обставини кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст. 52 КПК України вказують на обов'язкову участь захисника. В даному випадку не порушуються права особи на захист (постанова ККС ВС від 1 серпня 2022 року у справі № 161/7088/20, провадження № 51-3815км20).
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, обставини викладені в обвинувальному акті не оспорював, показання суду давати не відмовився. За вказаних обставин суд, за згодою учасників судового провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, ухвалив про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду зазначив, що 09.02.2019 зайшов до приміщення магазину «Ельдорадо», що знаходиться у ТРЦ «Гулівер», за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А. На прилавку побачив смарт-годинник марки Samsung, перевіривши що за його діями ніхто не спостерігає узяв його з прилавку, сховав у кишені своєї куртки, вийшов з магазину, та направився до ломбарду назву якого не памятає. Предявивши свій паспорт заклав годинник до ломбарду, за що отримав 2000 гривень, грошові кошти програв у азартні ігри.
У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, розкаявся.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.
Перевіряючи інкрімінування кваліфікуючої ознаки «повторність» судом встановлено, що ОСОБА_3 є раніше судимим. Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2019 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, та ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. Дані злочини вчинені 18.07.2018, 10.08.2018 та 04.02.2019 р. та є однорідними. Вирок набрав законної сили, призначене за вироком покарання обвинуваченим виконано та звільнено від покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки у звязку із закінченням іспитового строку (ухвала Ярмолинського районного суду Хмельницької області від 25.11.2021 справа № 689/2178/21).
Таким чином, кваліфікуюча ознака «вчинення повторно» під час судового розгляду кримінального провадження підтверджена.
Отже, з урахуванням викладеного вище, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України «Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.»
Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства».
При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до нетяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає ту обставину, що ОСОБА_3 визнав себе винним та щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України - судом не встановлено.
Суд виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймаючи до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 є осудним, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, зокрема вироком Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2019 року у справі № 753/21356/18 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком два роки, який закінчився 07.11.2021 та ОСОБА_3 було звільнено від призначеного покарання, вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, на обліку у психіатричних та наркологічних лікувальних закладах не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується посередньо, а також відсутність матеріальних претензій з боку потерпілої особи.
На підставі вищевикладеного суд призначає ОСОБА_3 покарання достатнє для виправлення останнього у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України в редакції від 11.01.2019 із звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 318, 322, 342-352, 358,363-368, 615 КПК України, ч. 2 ст. 185 КК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк терміном 3 (три) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України додатково покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язок: працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Речові докази:
-смарт-годинник Samsung Galaxy Watch 46 mm Silver (SM-R800NZSASEK) - залишити у ТОВ «ДІЄСА» ЄДРПОУ 36483471;
-DVD-R диск - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, захиснику, прокурору, потерпілому та представнику потерпілого.
Суддя ОСОБА_1