печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1978/24-к
25 січня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
15.01.2024 старший слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
У судове засідання прокурор подав заяву, в якому просив розглядати клопотання без фіксування технічними засобами, вимоги підтримав.
Представник власник майна в судове засідання з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без фіксування технічними засобами, заперечував щодо задоволення клопотання.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, приходить до наступного висновку.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий просить суд накласти арешт на майно яке було вилучено під час обшуку, на підставі ухвали слідчого судді, ще 22.12.2023.
Разом з цим, прокурором, з метою доведення обставин, на які він посилається, не долучено до клопотання копію протоколу обшуку, з метою належного дослідження обставин.
Окрім цього, на думку слідчого судді, слідчим недостатньо обгрунтовано позицію, з якою він звернувся до суду.
За таких умов слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, у зв'язку з чим останнє підлягає поверненню слідчому для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Враховуючи вище викладене, клопотання підлягає поверненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 26,19, 107, 172, 185 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - повернути, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4