печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2128/24-к
24 січня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -
16.01.2024 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, що було вилучене під час проведення обшуку 03.01.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2023 за № 757/57557/23-к в автомобілі марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «AUDI Q7» д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 ;
- ключі від автомобіля «AUDI Q7» д.н.з. НОМЕР_1 ;
- автомобіль марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова транспортного засобу: НОМЕР_3 , який зареєстрований на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та фактично використовується ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити клопотання з викладених в ньому підстав.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, просив у задоволенні його вимог відмовити, зазначивши, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001956 від 19.10.2023 за фактичними обставинами легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
03 січня 2023 року слідчими ГСУ НПУ на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва, постановленої слідчим суддею від 14 грудня 2023 року у справі № 757/57557/23-к, був проведений обшук в автомобілі марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова транспортного засобу НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_5 .
Однак слідчим ГСУ НП України було прийнято необґрунтоване рішення вийти за межі виконання ухвали щодо проведення обшуку в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку, що є порушенням імперативної вимоги передбаченою ч. 5 ст. 236 КПК України та вилучити рухоме майно - автомобіль ««AUDI Q7», який не відноситься до предмету доказування, технічний паспорт на автомобіль «AUDI Q7» та ключ від автомобіля «AUDI Q7», внаслідок чого протиправно вилучене належне ОСОБА_5 майно, яке дотепер не повернуте йому, чим обмежується його конституційне право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
В результаті обшуку від 03.01.2024 вищевказаного автомобіля слідчими ГСУ НП України не було вилучено жодних речей і документів зазначених в ухвалі, тобто не знайдено жодних процесуальних джерел доказів, які б прямо чи опосередковано доводили факти та обставини кримінального провадження.
Зокрема, згідно із складеним по його завершенню протоколом, службовими особами органу досудового розслідування, з-поміж іншого вилучено таке майно: автомобіль марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова транспортного засобу: НОМЕР_3 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , на автомобіль «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова транспортного засобу: НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_5 .
- ключ від автомобіля «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова транспортного засобу: НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_5 .
Зауважу,є що визнання автомобіля «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова транспортного засобу: НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_5 речовим доказом постановою про визнання речовим доказом - не може бути обґрунтована та жодним чином не може відповідати ст. 110 КПК України.
Сторона захисту вважає, що запитуваний прокурором арешт є необґрунтованим, передчасним та може значним чином порушити законні права та інтереси ОСОБА_7 , виходячи з наступного.
Необґрунтованість потреби органу досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права ОСОБА_7 , що порушило принцип співрозмірності та доцільності застосування заходу забезпечення.
Відповідно до ухвали від 14.12.2023 слідчим суддею надано дозвіл службовим особам органу досудового розслідування на проведення обшуку в автомобілі марки «AUDI Q7». державний номерний НОМЕР_5 , номер кузова транспортного засобу: НОМЕР_3 , що використовується ОСОБА_6 , належному на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення доказів у кримінальному провадженні, а саме: документів, щодо легалізації (відмивання) доходів отриманих злочинним шляхом, в тому числі документів щодо набуття у власність об'єктів рухомого та нерухомого майна як на території України так і за її межами, реєстраційних документів щодо набуття прав власності на частки у статутних капіталах товариств резидентів та нерезидентів за період часу з липня 2020 по дату винесення ухвали, грошових коштів, чорнових записів та зіпсованих документів, блокнотів, робочих зошитів, документів з вільними зразками підпису та почерку причетних осіб, комп'ютерів, ноутбуків, серверів, планшетів, електронних носіїв інформації (жорсткі диски, флеш-накопичувачі, диски тощо) у разі надання паролю для подолання логічного захисту шляхом зняття копії інформації, мобільних телефонів, які використовувались для вчинення кримінального правопорушення та містить інформацію, яка має значення для кримінального провадження.
Також зазначено, що у зазначеній вище ухвалі слідчого судді не визначено індивідуальних (ідентифікуючих) ознак речей, які орган досудового розслідування вправі вилучити під час обшуку, але є вказівка про те, що такі речі і документи мають відношення до розслідуваного кримінального провадження, зокрема містити на собі сліди кримінального правопорушення як знаряддя кримінального правопорушення або бути майном, здобутим в результаті його вчинення.
При цьому, у постанові слідчого ОВС Головного слідчого управління Національної поліції, якою вилучено автомобіль, що визнаний речовим доказом замість належного обґрунтування того яким чином, вказаний автомобіль міг виступати знаряддям чи предметом злочину, які сліди чи відомості може містити, на які факти та обставини вказувати чи унаслідок яких конкретно дій вони могли бути набуті, обмежується формальним цитуванням статті 98 КПК України та фабули кримінального провадження, таким чином винесена слідчим постанова про визнання речовим доказом вилученого майна за своєю формою не відповідає вимогам ст. 110 КПК України та за змістом не відповідає ст. 98 КПК України.
З огляду на вказане, враховуючи що дане майно не відноситься до предметів, що мають доказове значення для кримінального провадження, а відносяться до приватної власності ОСОБА_5 сторона захисту просить відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.
Беручи до уваги все вищевказане, вбачається, що подане прокурором клопотання про арешт вилученого під час обшуку автомобіля ««AUDI Q7» є необґрунтованим, безпідставним та виходить за межі з'ясування об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні.
Так, ухвалою суду від 14.12.2023 чітко зазначено часові межі відшукання та вилучення доказів у кримінальному провадженні, а саме з липня 2020 по дату винесення ухвали.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, заперечення адвоката, дослідивши матеріали провадження за вказаним клопотанням, приходить до наступного висновку.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001956 від 19.10.2023 за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
В рамках досудового розслідування встановлено, що у період з липня 2020 року по квітень 2021 року ОСОБА_6 в результаті заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) в особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами у сумі еквівалентній 35 млн. доларів США у вигляді віртуальних активів - криптовалюти, належних громадянину Федеративної Республіки Бразилія ОСОБА_8 , що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, діючи умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про незаконність походження грошових коштів, одержаних в наслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, реалізовуючи умисел, направлений на легалізацію (відмивання) грошових коштів отриманих злочинним шляхом придбав у листопаді 2022 року на підконтрольну компанію-нерезидента на території України об'єкт нерухомого майна за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 13.10.2022 перебуваючи у невстановленому місці у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи від імені компанії «ЕРМАЛІНК ХОЛДІНГС ЛТД» («ERMALINK HOLDINGS LTD») в присутності нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 уповноважив необізнану із злочинними намірами ОСОБА_6 особу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до довіреності (бланк: НРТ065477, реєстраційний номер 54448752) на представництво інтересів з питань придбання та реєстрації на ім'я компанії «ЕРМАЛІНК ХОЛДІНГС ЛТД» («ERMALINK HOLDINGS LTD») нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 30.11.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_10 не будучи обізнаною із злочинними намірами ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, як представник за довіреністю компанії «ЕРМАЛІНК ХОЛДІНГС ЛТД» («ERMALINK HOLDINGS LTD») виданою кінцевим бенефіціарним власником компанії ОСОБА_6 уклала в інтересах останнього договір купівлі-продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , тим самим придбавши у ОСОБА_12 , інтереси якої представляла ОСОБА_13 за 989 000,00 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч) доларів США (на момент укладення договору, відповідно до курсу НБУ становило 36 166 345,40 грн.) в АДРЕСА_2 , площею 343,4 кв.м., право власності на яку за номером: 711738780000 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі права власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (номер запису про право власності: 15369840), в результаті чого ОСОБА_6 легалізував частину шахрайським шляхом отриманих у громадянина Федеративної Республіки Бразилія ОСОБА_8 грошових коштів.
19.12.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
Також встановлено, що ОСОБА_6 використовує у власних цілях автомобіль марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова транспортного засобу: НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Санкція статті, відповідно до якої ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, а саме у легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто ст. 209 КК України передбачає конфіскацію майна.
Крім того, встановлено, що не дивлячись на те що вище вказаний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_5 , останній фактично належить та постійно використовується саме ОСОБА_6
03.01.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2023 за № 757/57557/23-к проведено обшук в автомобілі марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якого вилучено:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «AUDI Q7» д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 ;
- ключі від автомобіля «AUDI Q7» д.н.з. НОМЕР_1 ;
- автомобіль марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова транспортного засобу: НОМЕР_3 .
Прокурор вказує, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також збереження майна з метою забезпечення подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, на вище вказані речі необхідно накласти арешт на час досудового розслідування та судового провадження.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та невиконанню завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, прокурором не доведено, що в арешті є потреба, оскільки відсутні докази того, що вилучене майно, на яке просять накласти арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
Разом з тим, матеріалами клопотання не підтверджено та прокурором не доведено, що дане майно містить відомості, які можуть слугувати доказами у розслідуваному кримінальному провадженні або мають відношення до нього та необхідності у застосуванні заходу забезпечення як арешт майна.
Крім того, автомобіль «AUDI Q7», було придбано у лютому 2020 року, що безпосередньо під час обшуку підтверджувалось самим технічним паспортом автомобіля, який також вилучений та у якому зазначається дата придбання цього майна ОСОБА_5 , що свідчить про те, що вказане майно не має жодного відношення до подій кримінального провадження, оскільки, кримінальне провадження розслідується за період з липня 2020 року по квітень 2021 року.
Водночас, як вбачається з клопотання та долучених до нього матеріалів, ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні не має процесуального статусу, з яким закон пов'язує можливість накладення арешту на його майно. Згідно наданих документів майно набуте останнім законним шляхом, та будь-яких належних доказів участі ОСОБА_5 в набутті майна, на яке прокурор просить накласти арешт, слідчому судді не надано.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Приходячи до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходжу з того, що прокурор не довів, що автомобіль марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , що вилучений 03.01.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2023 № 757/57557/23-к, матиме істотне значення для подальшого розслідування кримінального провадження.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1