Справа №:759/19076/23
Провадження №: 2/755/7514/23
"30" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кіцелюк М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення позову без руху,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про залишення позову без руху, оскільки відсутні докази сплати судового збору. Також не зазначено ціни позову, не конкретизовано суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Представник позивач в судовому засіданні не заперечує проти залишення позову без руду.
Представник відповідача наполягає на залишення позову без руху.
Суд, вислухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліки у встановлений судом строк.
Відповідно до п.3, 6, 9, 10 частини 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір справляється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до вимог підпункту 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Позивачем заявлено в позовній заяві наступні вимоги: визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. Тобто позивач заявлено дві вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру, проте за одну вимогу немайнового характеру про поновлення на роботі судовий збір не справляється.
В матеріалах справи відсутні докази сплати судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, сплатити судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди та після уточнення суми стягнення за час вимушеного прогулу сплатити судовій збір виходячи з норм п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позову без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, шляхом подачі до суду позовної заяви в новій редакції з уточненням сум стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та надання доказів сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 257 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Яровенко