1-кс/754/321/24
Справа № 754/5725/22
Іменем України
30 січня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
перекладача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7
До Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_6 , про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у зв'язку з тим, що суддя відмовляє в клопотаннях сторони захисту про відвід перекладачу, що свідчить про упередженість судді у даному кримінальному провадженні.
Особа, якій заявлено відвід, - суддя ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, що не перешкоджає розгляду заяви в її відсутності, про час та день розгляду справи повідомлялась належним чином.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід.
Захисник ОСОБА_4 підтримав заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 , зазначив, що суддя ОСОБА_7 проявляє упередженість у даному кримінальному провадженні, у зв'язку із відмовою в задоволені клопотань сторони захисту про відвід перекладача.
Дослідивши заяву про відвід, вислухавши думки учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
В провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження № 12022100030000042 від 08.01.2022 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
26.01.2024 р. в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_6 був заявлений відвід судді ОСОБА_7 . Заява мотивована тим, що суддя відмовляє в клопотаннях сторони захисту про відвід перекладачу, що свідчить про упередженість судді у даному кримінальному провадженні.
Статтею 75 КПК України встановлено перелік підстав відводу судді, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_7 та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, викладені в заяві підстави щодо відводу не передбачені ст. 75 КПК України, доводи, зазначені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відводу судді ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № № 12022100030000042 від 08.01.2022 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1