Номер провадження 2/754/602/24
Справа №754/12123/23
Іменем України
25 січня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Париста А.С.
за участі: представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
01 вересня 2023 року до Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що слідує з відомостей внесених до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 30.05.2023 року.
Факт родинних відносин з батьком позивача засвідчує її свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 04.09.1968 року.
Після укладення 01.12.1995 року шлюбу з ОСОБА_6 вона взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_3 про, що зазначається у свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 01.12.1995 року, яке видане Київським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Києва.
Після смерті батька відкрилась спадщина до якої входить частка у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 про що вказується у Свідоцтві про право власності на житло від 08.07.1996 року, виданого на підставі розпорядження Відділу приватизації державного житлофонду Ватутінської районної ради №2343 від 08.07.1996 року.
27.07.2015 року батько позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керуючись нормами ст..ст.1226, 1247 ЦК України склав заповіт, який відповідно до вимог ст.. 1248 ЦК України був посвідчений державним нотаріусом П'ятнадцятої державної нотаріальної контори м. Києва Опанасюк О., про що було зроблено відповідний запис в реєстрі за №7-505. Зі змісту заповіту слідує, що батько ОСОБА_5 на випадок своєї смерті, заповів позивачу, ОСОБА_3 , належну йому на праві приватної власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , а частина спадщини, що не охоплена заповітом щодо 1/3 квартири, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.
Отже спадкоємцями частини спадщини її батька, яка не охоплена заповітом є: її мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її брат - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 .
Керуючись нормами ст..ст. 1268,1269, 1270,1221 ЦК України, її мати - ОСОБА_4 , її брат - ОСОБА_2 подали приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Анісковій Надії Анатоліївни заяви про прийняття спадщини.
ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, її батьком - ОСОБА_5 , хоча вона є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , де проживає мати та проживав і помер батько позивача.
На час відкриття спадщини та по даний час позивач проживає за адресою держава АДРЕСА_4 , що слідує з виданої муніципалітетом міста Арієль довідки мешканця від 14.06.2023 року. Відстань між Києвом та м. Арієль становить 3300 км, що саме по собі створює перешкоду для подачі нотаріусу особисто заяви про прийняття спадщини, оскільки навіть за сприятливих умов потребує значного часу для подолання такої відстані.
Подати нотаріусу особисто заяву про прийняття спадщини, що впродовж шести місяців після відкриття спадщини, було для позивача неможливо через незалежні від неї обставини про які вона вказує у даному позові. Маючи намір прийняти спадщину, Заяву про прийняття спадщини від 31.03.2023 року, ОСОБА_3 змогла особисто подати заяву лише 17.05.2023 року приватному нотаріусу Київського нотаріального округу Анісковій Н.А. засобом поштового зв'язку. За результатом розгляду її заяви про прийняття спадщини від 31.03.2023 року приватний нотаріус Київського нотаріального округу Анісковій Н.А. надала їй Довідку-роз'яснення вих.. №145/02-14 від 19.05.2023 року. Відповідно до даної довідки, нотаріус Київського нотаріального округу Анісковій Н.А. відмовила позивачу у прийняття спадщини у зв'язку із пропуском нею строку встановленого ст..1270 ЦК України, а тому єдиним способом захисту її права на прийняття спадщини є звернення до суду з позовом про захист її права на прийняття спадщини.
Спадкоємцями частини спадщини позивача батька, яка не охоплена заповітом є: її мати - ОСОБА_4 та її брат - ОСОБА_2 , які подали приватному нотаріусу Київського нотаріального округу Анісковій Н.А. заяви про прийняття спадщини, але з якими вона не може вирішити питання надання ними нотаріусу письмової згоди на подання нею заяви про прийняття спадщини, оскільки її брат - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 уникає з нею спілкування, а її мати - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 не може з нею спілкуватися через поганий стан здоров'я.
До загально відомої поважної обставини, яка знаходиться поза межами волі позивача, що позбавила її можливості звернутися до нотаріуса у встановлений законом строк із заявою для оформлення спадщини є те, що 11 березня 2020 р. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визнала пандемією захворювання, яке викликається короно вірусом SARS-CoV-2 у зв'язку з чим був введений міжнародний карантин, що обмежило населення майже усіх країн світу у праві вільного пересування, як в середині країни так і між раїнами. У зв'язку з встановленим на території держави Ізраїль карантину, рішенням уряду було частково призупинено роботу транспорту, а саме роботу авіаперевізників та роботу міжнародного наземного транспорту, що позбавило її можливості прибути до Києва для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Також через карантин, частково була обмежена робота державних органів та органів нотаріату на території держави Ізраїль, що позбавило її можливості оформити у нотаріуса заяву на прийняття спадщини відповідно до вимог українського законодавства та подати дану заяву за місцем відкриття спадщини у встановлений законом строк.
Також до загально відомої поважної обставини є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація вчинила військову агресію по відношенню до України, що зумовило оголошення в Україні воєнного стану. Так 24 лютого 2022 року Указом Президента України 64/2022 було введено воєнний стан по всій території України у зв'язку з воєнною агресією росії. Внаслідок даної обставини стало неможливим авіаційне та наземне транспортне сполучення між державою Ізраїль та Україною, а крім цього з 24.02.2022 року на території України розпочалися бойові дії, які тривають по теперішній час, що створює небезпеку життю та здоров'ю у разі приїзду позивача в Україну, що також унеможливило, а потім обмежило її можливості приїзду в Україну.
Також позивач повідомила суд, що після смерті її батька вона перебувала у пригніченому стані, що вплинуло на стан мого здоров'я і на тлі пандемії спровокувало у неї захворювання та необхідність лікуватись з 08.09.2021 року по 04.10.2021 року, що слідує листка непрацездатності (лікарняного), який 08.09.2021 року був виданий Поліклінікою «Меуедет» місто Арієль.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити її вимоги та визначити їй додатковий строк для подання такої заяви в строк тривалістю чотири місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Призначити підготовче засідання по названій справі.
Представник позивача ОСОБА_1 під час підготовчого розгляду справи заявив клопотання про витребування копії спадкової справи у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аніскова Н.А. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
До підготовчого розгляду справи відповідачі не з'явились, повідомлялись належним чином, причина неявки суду не відома.
Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва внесеної до протоколу судового засідання від 22.11.2023 року, суд ухвалив забезпечити докази в цивільній справі, шляхом витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аніскової Надії Анатоліївни копію спадкової справ, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в загальному порядку.
До суду надійшла заява вих. № 318/01-16 від 01.12.2023 року від приватного нотаріуса Аніскової Н.А. про неможливість виконання Витягу з протоколу судового засідання від 22.11.2023 року.
22.12.2023 року відповідно до протоколу судового засідання суд на місті ухвалив, витяг з протоколу судового засідання від 22.11.2023 року, повторно направити на виконання приватному нотаріусу Анісковій Н.А., контроль за його виконанням залишити за Міністерством Юстиції України.
17.01.2024 року вих. №02/01-16 від 10.01.2024 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісковою Надією Анатолієвною на виконання ухвали від 22.11.2023 року направлено витребувану копію спадкової справи за № 46/2021 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволені.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась. Повідомлялась належним чином про день, час та місце проведення судового засідання, причини неявки суду не відомі.
Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності другого відповідача.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 помер.
Після його смерті відкрилась спадщина до якої входить частка у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцеві на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 08.07.1996 року, виданим згідно з розпорядженням Відділу приватизації державного житлового фонду Ватутінської районної Ради від 08 липня1996 року №2343.
Судом також встановлено, що за життя ОСОБА_5 27 липня 2015 року склав заповіт, який посвідчений державним нотаріусом П'ятнадцятої державної нотаріальної контори м. Києва Опанасюком О.Ю. про що було зроблено відповідний актовий запис в реєстрі за № 7-505.
Зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , належну йому на праві приватної власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Згідно довідки-роз'яснення вих. №145/02-14 від 19.05.2023 року наданої приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Аніскової Н.А., Котляр Т.А. відмовлено у прийняття заяви про прийняття спадщини у зв'язку із попуском строку встановленого ст.. 1270 ЦК України та порекомендовано звернутися до суду для вирішення питання по суті.
Згідно довідки виданої муніципалітетом міста Арієль від 14.06.2023 року підтверджено факт проживання ОСОБА_3 на час смерті ОСОБА_5 у іншій країні, а саме: АДРЕСА_4 .
Згідно листка непрацездатності (лікарняного) від 08.09.2021 року виданий Поліклінікою «Меуедет» місто Аріель вбачається, що ОСОБА_3 була непрацездатною з 08.09.2021 року по 04.10.2021 рік, всього 27 днів.
Окрім цього, судом встановлено, що ОСОБА_3 є не єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_5 за законом.
Згідно копії спадкової справи заведеною Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісковою Надією Анатолієвною за № 46/2021 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , вбачається що спадкоємцями частини спадщини ОСОБА_5 є дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У Рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина та відповідно до частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В свою чергу, відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, які не залежали від волі позивача.
Отже, на підставі вказаних доводів та письмових доказів, суд прийшов до висновку про те, що у позивача існували об'єктивні, непереборні, істотні труднощі у вчиненні ним дій по поданню до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті її батька. Причини пропуску строку на подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини наведені позивачем у позові судом приймаються як поважні.
Рішення повинно відповідати вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з вище викладених обставин справи, які були встановлені у судовому засіданні, та нормативних положень Законів України, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України, суд вбачає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.
Надати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалість три місяці з дня набрання рішення законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: