29 січня 2024 року Справа № 280/8764/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати дії Військової частини НОМЕР_2 по невиплаті ОСОБА_1 з 23.05.2022 по 31.08.2022 додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022р. протиправними;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 23.05.2022 по 31.08.2023 додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» був прийнятий на військову службу за мобілізацією та 23.05.2022 позивач отримав вибухове поранення. Посилається на те, що поранення отримане позивачем під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини не пов'язане з вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Посилається на ч. 2 п. 1-2 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 та зазначає, що в період з 23.05.2022 по 31.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні, проте не отримував додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 у розмірі 100 000 грн. Вважає дії відповідача щодо невиплати додаткової винагороди протиправними. Просить задовольнити позов.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав. 21.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вх. № 57063 з метою мирного врегулювання спору.
19.01.2024 від відповідача надійшло клопотання вх. №2988, в якому просить долучити до матеріалів адміністративної справи № 280/8764/23 копію рапорту про внесення змін до наказів про виплату належної додаткової винагороди позивачу за період 23 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року.
Ухвалою суду від 24.10.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 08.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/8764/23.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
ОСОБА_1 21.03.2022 на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» був прийнятий на військову службу за мобілізацією, що підтверджуються військовим квитком НОМЕР_4 від 10.11.1995.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 30.06.2023 № 6399 про обставини травми Солдат ОСОБА_1 23.05.2022 отримав вибухове поранення.
ОСОБА_1 перебував на безперервному лікуванні з 23.05.2022 по 31.08.2022 та не отримував додаткової грошової винагороди за період лікування після поранення згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168, що підтверджується рапортом Військової частини НОМЕР_2 .
Не погоджуючись невиплатою додаткової винагороди та з вимогами вчинити дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.18 р. (далі Наказ № 260).
Пунктом 2 Наказу № 260 вказано, що включає в себе грошове забезпечення, зокрема винагороди.
Відповідно до п. 3 Наказу № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 3 Наказу № 260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Згідно з п. 8 Наказу № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Пунктами 8 та 9 розділу XXXIV Наказу № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV. Наказу № 260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Так, згідно постанови №168 (у редакції на час перебування позивача на лікуванні) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
Також, абзацем 4 п.1 Постанови №168 (у чинній редакції) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається, що включенню до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень підлягають ті, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно довідки про обставини травми № 6399 від 30.06.2022 23.05.2022 позивач «…отримав вибухове поранення, а саме: вогнепальне поранення поєднане осколкове поранення голови; обох верхніх та нижніх кінцівок; ЗЧМТ; струс головного мозку; наскрізне склеральне поранення лівого ока з наявністю внутрішньоорбітального стороннього тіла (металевого осколку) з випадінням оболонок та середовищ; наскрізне поранення верхньої повіки; сліпе поранення лівого плеча з переломом верхньої третини плечової кістки; наскрізне поранення третини правого плеча, правового ліктьового суглобу, правового передпліччя з багатоуламковим внутрішньосуглобовим переломом дистального метвепіфізу правової плечової кістки, проксимальної третини обох кісток правового передпліччя; дотичне поранення задньої поверхні ділянки променево-зап'ясткового суглобу, правої кістки з пошкодженням сухожилків розгиначів; поранення верхньої та середньої третини м'яких тканин правового стегна; поранення проксимальної третини правої гомілки з багатоуламковим переломом верхньої третини обох кісток правої гомілки; сліпе поранення нижньої гомілки з переломом нижньої третини обох кісток лівої гомілки.
У ході проведеного службового розслідування було встановлено, що 23.05.2022р., близько 09:25 під час обстрілу за напряму Т-образного перехрестя з танків, АГС-17 та зі стрілецької зброї сил Російської Федерації вогневої позиції 2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 поблизу населеного пункту Дібрівне позивач отримав бойове поранення.
Позивач перебував у засобах індивідуального захисту.
Отримане позивачем під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини не пов'язане з вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження…».
Згідно медичних документів з 23.05.2022 по 27.05.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, з 27.05.2022 по 19.07.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» (28.05.2022, 01.06.2022, 04.06.2022, 07.06.2022, 13.06.2022, 19.06.2022, 22.06.2022, 22.06.2022, 29.06.2022, 04.07.2022 переніс повторні хірургічні обробки), з 20.07.2022 по 26.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у лікарні Citadelle Infectiologie (Бельгія).
Тобто, позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини та перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з чим мав право у спірний період на включення його до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень.
Проте, за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини відповідачем додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою № 168 не виплачувалась, що не заперечується відповідачем, в тому числі, у клопотаннях від 21.12.2023 та 19.01.2024.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. за час перебування на лікуванні після травми пов'язаної із захистом Батьківщини, що встановлено висновком військово-лікарської комісії, за періодтравень-серпень 2022 року.
При цьому, суд не приймає до уваги наданий відповідачем рапорт помічника командира з правової роботи - начальник юридичної служби підполковника юстиції Ю.Яценко на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 , так як, даний рапорт хоча і містить відомості про звернення до командира щодо внесення змін до наказів командира військової частини НОМЕР_2 «Про встановлення розмірів щомісячної премії, надбавки за особливості проходження служби, та виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану» за травень-серпень 2022 року по відношенню до ОСОБА_1 (щодо виплати останньому додаткової винагороди у збільшеному розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за період лікування), однак ним не підтверджується нарахування та виплата позивачу спірних сум додаткової винагороди. Інших доказів, що свідчили про вжиття військовою частиною заходів щодо нарахування та виплату позивачу спірних сум додаткової винагороди до матеріалів справи не надано.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи з'ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зауважує, до докази їхі понесення позивачем не надано, тому суд не вирішую питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період травень-серпень 2022 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період травень-серпень 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29 січня 2024 року.
Суддя Л.Я. Максименко