29 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/10508/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Закарпатські області (вул. Ф. Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
30 листопада 2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Білоцерковця Юлія Сергійовича (далі - представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Закарпатські області (далі - відповідач), яким просить суд:
1) відкрити письмове провадження в даній справі;
2) визнати протиправними дії Головного управління національної поліції в Закарпатській області щодо неврахування до стажу служби в поліції службу в податковій міліції в період 01.09.2009 року по 24.09.2021 року який становить 12 років 00 місяць та 23 дні;
3) зобов'язати Головне управління національної поліції в Закарпатській області зарахувати до стажу служби в поліції службу в податковій міліції а період 01.09.2009 року по 2 року який становить 12 років 00 місяць 23 дні та з урахуванням зазначеного періоду служби в податковій міліції, провести перерахунок та виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в Національній поліції України з моменту прийняття на службу до Національної поліції України та за час проходження служби в Національній поліції України;
4) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 1073.60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) (а.с.1-3).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з витягу із наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 22.09.2021 року за №100-о «Про звільнення ОСОБА_1 », вислуга років позивача на день звільнення (24.09.2021) у календарному обчисленні становила 12 років 00 місяць 23 дні. У подальшому - 21 березня 2023 року позивач прийнятий на службу в поліцію, де і по даний час працює.
Позивач звернувся до відповідача із запитом щодо зарахування йому до вислуги років періоду його служби у податковій міліції, який складає в календарному обчисленні 12 років 00 місяці 23 днів.
У відповідь на запит листом №Л-980/106/2-2023 від 01.11.2023р. відповідач повідомив, що в контексті положень ст.78 Закону №580-VIII, вислуга років за час проходження служби в органах податкової міліції позивачу не може бути зарахована так як у статті 78 Закону України «Про національну поліцію» відсутня служба в органах податкової міліції.
Одночасно відповідач вказав, що вислуга років позивача з дня його прийняття на службу до поліції - 21.03.2023 року по день відповіді на запит - 01.11.2023 року складає 00 роки 07 місяців 10 дні.
Вважаючи дії відповідача щодо обчислення стажу протиправними, позивач звернувся із зазначеним адміністративним позовом до суду.
05 грудня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.17, 18).
12 грудня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у якому зазначив що обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати виключно приписи ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції (а.с.20-23).
29 грудня 2023 року від представника позивача подано клопотання із запереченнями щодо доводів наведених відповідачем у відзиві (а.с.27, 28).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01 вересня 2009 року по 24 вересня 2021 року проходив службу в органах податкової міліції Управління податкової міліції у Закарпатській області, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (а.с.6, 7).
З 24 вересня 2021 року старший оперуповноважений з особливо важливих справ відділу протидії злочинам у сфері обігу товарів акцизної групи управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Закарпатській області - капітан податкової міліції ОСОБА_1 , був звільнений з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил за пунктом 64 підпункту «г» Положення (через скорочення штатів), що підтверджується копією Наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 22 вересня 2021 року за № 100-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (а.с.11).
Згідно вищезазначеного наказу, вислуга років позивача в податковій міліції на день звільнення у календарному обчисленні складає 12 років 00 місяців 23 дні.
21 березня 2023 року прийнятий на службу в поліцію, де й працює на день звернення до суду з даним позовом, на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Берегівського районного відділу ГУНП в Закарпатській області у званні рядового поліції.
У подальшому позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області із запитом щодо зарахування йому до вислуги років періоду його служби у податковій міліції, який складає в календарному обчисленні 12 років 00 місяці 23 днів.
У відповідь на запит листом №Л-980/106/2-2023 від 01.11.2023р. відповідач повідомив, що в контексті положень ст.78 Закону №580-VIII, вислуга років за час проходження служби в органах податкової міліції позивачу не може бути зарахована так як у статті 78 Закону України «Про національну поліцію» відсутня служба в органах податкової міліції.
Одночасно відповідач вказав, що вислуга років позивача з дня його прийняття на службу до поліції - 21.03.2023 року по день відповіді на запит - 01.11.2023 року складає 00 роки 07 місяців 10 дні (а.с.12, 13).
Позивач вважає протиправним не зарахування до стажу періоду роботи в податковій поліції (12 років 00 місяців 23 дні), у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Перевіряючи оскаржувану бездіяльність відповідача на відповідність приписам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд зазначає наступне.
Спір між сторонами полягає у не зарахуванні відповідачем строку служби позивача у податковій міліції до стажу служби у Національній поліції України та питаннями похідними від цього.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі статтею 2 Закону №580-VIII, завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною першою статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 78 Закону №580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Суд враховує, що предметом розглядуваного спору у даній справі є зарахування позивачу стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції.
З метою вирішення спірних правовідносин суд вважає, що застосуванню підлягають наступні правові норми.
Як вже зазначалось, згідно зі статтею 78 Закону №580-VIII, до служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 356.1 статті 356 ПК України, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1998р. №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Закону №580-VIII, порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами пунктів 3-6 частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до статті 19 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Статтями 24, 26 Закону №509-XII визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби, необхідно враховувати суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби статусу такої служби.
Провівши аналіз повноважень, завдань та функцій податкової міліції та органів внутрішніх справ, суд приходить до висновку, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Отже, правовий статус служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції є тотожним.
Суд також зазначає, що питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом.
Так, 07 жовтня 2020 року Верховний Суд ухвалив постанову в справі № 826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин. У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Тож у контексті спірних правовідносин у справі № 380/7750/20 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20, від 11 листопада 2021 року у справі 280/1546/21
Відтак, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Отже вислугу років служби ОСОБА_1 в податковій міліції необхідно зарахувати до стажу служби в поліції на підставі п.3 ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», а тому відповідачем помилково не зараховано спірний стаж служби в податковій міліції до стажу служби в поліції.
Таким чином суд вважає, що зарахуванню підлягає вислуга років служби у податковій міліції в період з 01.09.2009 року до 24.09.2021 року.
Крім цього, суд враховує, що у рішенні Верховного суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що включає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, a y випадку невиконання, або неналежного виконання рішень не виникла б необхідність повторного звернення до суду, a здійснювалося примусове виконання рішення.
З врахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених правових норм, які регулюють спірні правовідносини, а також з метою ефективного захисту порушеного права, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу служби в поліції вислугу років у податковій міліції за період з 01.09.2009 року до 24.09.2021 року та зобов'язання відповідача зарахувати до вислуги років у Національній поліції вислугу років у податкові міліції, провести перерахунок і виплату грошового забезпечення.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1073,60 грн., сплачений згідно з квитанцією.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатські області (вул. Ф. Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатські області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в податковій міліції за період з 01 вересня 2009 року по 24 вересня 2021 року.
3. Зобов'язати Головного управління Національної поліції в Закарпатські області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу у податковій міліції за період з 01 вересня 2009 року по 24 вересня 2021 року здійснивши перерахунок і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатські області (вул. Ф. Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяД.В. Іванчулинець