про повернення позовної заяви
26 січня 2024 рокум. Ужгород№ 260/219/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бедевлянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, заінтересована особа - Бедевлянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області.
Ухвалою судді від 19 січня 2024 року позовна заява була залишена без руху, оскільки така не відповідає вимогам статей 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху доставлена 23 січня 2024 року в електронний кабінет представника позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
24 січня 2024 року на електронну адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача - адвоката Бочкор І. В. на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд зазначає, що 18.10.2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України (надалі норми КАС України наведено в редакції цього Закону).
Згідно з частиною сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В той же час, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац перший частини восьмої статті 18 КАС України).
Відтак, з 18.10.2023 року процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.
У свою чергу підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Відповідно до абзацу першого пункту 24, 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
У пункті 111 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12 жовтня 2023 року) визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Судом встановлено, що заяву про усунення недоліків позовної заяви представником позивача - адвокатом Бочкор І.В. надіслано не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а на електронну адресу суду.
Разом з тим, необхідно зазначити, що адвокат Бочкор І.В. в силу приписів статті 18 КАС України зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Наведене дає підстави стверджувати, що представник позивача використав спосіб звернення до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви від 24 січня 2024 року, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Подібні правові висновки викладено в ухвалах Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 320/21250/23, від 02.11.2023 у справі № 160/19328/22, від 08.11.2023 у справі № 520/9607/21, від 16.11.2023 у справі № 440/1839/23.
Таким чином, з поданої представником позивача - адвокатом Бочкор І.В. заяви про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 19 січня 2024 року, вбачається, що вона подана в електронному вигляді, підписана електронним цифровим підписом та направлена на електронну адресу Закарпатського окружного адміністративного суду без використання сервісу «Електронний суд».
В той же час, як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, представник позивача- адвокат Бочкор І.В. має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Відтак, заява представника позивача- адвоката Бочкор І.В. про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 19 січня 2024 року подано не у письмовій формі та без використання підсистеми «Електронний суд», що не відповідає вимогам КАС України.
Враховуючи вищевикладене, вимоги суду, викладені в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року не виконані, недоліки позову позивачем не усунені.
Відповідно до п. 1 ч.4 с.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що позивач не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачу на підставі вищезазначених положень КАС України.
Згідно ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.169, 243, 248 КАС України, суддя, -
1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бедевлянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення - повернути позивачеві.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Д. Маєцька