29 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/9796/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 10513,75 грн.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду із даним позовом ГУ ДПС у Закарпатській області зазначає про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 10513,75 грн. за платежами 85 11010500 “Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування” у розмірі 9705,03 грн., 30 11011001 “Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування” у розмірі 808,72 грн.
Згідно із частиною 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Частиною 6 статті 171 КАС України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватись даними Єдиного державного демографічного реєстру.
На виконання вказаних вимог, судом сформовано електронний запит до Єдиного державного демографічного реєстру, з якого встановлено, що дані зареєстрованого місця реєстрації відповідача відсутні.
20.11.2023 року судом, на виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України, до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради направлено запит про місце проживання відповідача.
22.11.2023 року до суду надійшла відповідь на запит від Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради, зі змісту якої, за відомостями реєстру територіальної громади, гр. ОСОБА_1 , зареєстрованою по місту Ужгород не значиться.
22.11.2023 року судом, на виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України, до Холмківської сільської ради направлено запит про місце проживання відповідача.
05.12.2023 року від Холмківської сільської ради надійшла відповідь на запит, зі змісту якої, згідно Реєстру територіальної громади, гр. ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 06.12.2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою встановленого місця реєстрації відповідача та вручено відповідачу 06.01.2024 року.
Відповідач у строк встановлений судом відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі- ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до реєстраційних відомостей, відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець та 18.09.2022 року припинила підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця.
Згідно пп. 97.4.3 п. 97.4 ст. 97 ПК України, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
В контексті спірних правовідносин, згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Декларація про майновий стан і доходи подається відповідно до ст. 179 ПК України.
Відповідно до п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПК України (пп.49.18.4. п. 49.18. ст. 49).
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Так, як встановлено судом та підтверджено матеріалами адміністративної справи, відповідачем до податкового органу самостійно подано звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи № 9430861395 від 09.02.2022 року за звітний податковий період 2021 рік із самостійно задекларованою сумою податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 9705,24 грн. (відповідачем частково сплачено за даним платежем податок у розмірі 0,21 грн., у зв'язку з чим, залишок до сплати по такому складає 9705,03 грн.) та самостійно задекларованою сумою військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 808,77 грн. (відповідачем частково сплачено за даним платежем податок у розмірі 0,05 грн., у зв'язку з чим, залишок до сплати по такому складає 808,72 грн.). Сума зобов'язання залишається не сплаченою в повному обсязі.
Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У відповідності до пп.14.1.153 п. 14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
На виконання вказаних вимог ПК України, відповідачу було виставлено податкову вимогу № 0000644-1308-0716 від 19.04.2023 року, яку вручено відповідачу.
Відповідно до п. 102.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Приписами п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Так, відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Абзацом 11 п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу.
Пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений відповідно до законодавства.
Отже, станом на дату подання адміністративного позову зупинено строки давності визначені нормами ПК України.
Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За правилами п. 97.3 ст. 97 ПК України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Судом встановлено, що стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 18.09.2022 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 203240060001024144 про припинення підприємницької діяльності.
Питання стягнення податкового боргу з фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, врегульоване Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року №462 (далі - Порядок).
Так, у відповідності до пп. 4 п. 11.32 Порядку державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Згідно з пп. 5 п. 11.32 Порядку у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.
Положеннями пп. 6 п. 11.32 Порядку також передбачено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установленні строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Беручи до уваги те, що суму заборгованості у розмірі 10513,75 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки, розрахунком формування податкової заборгованості, податковою вимогою, з доказами направлення такої, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору суду не надано - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що податковий борг має бути стягнутий з позивача, як з фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДПС у Закарпатській області доведено наявність податкового боргу ОСОБА_1 у розмірі 10513,75 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто, позовні вимоги позову ГУ ДПС у Закарпатській області відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (відзиву на позовну заяву відповідач не надав), в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код ЄДРПОУ ВП 44106694) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 до державного (місцевого) бюджету за відповідними кодами бюджетної класифікації податковий борг у розмірі 10513,75 грн. (десять тисяч п'ятсот тринадцять гривень сімдесят п'ять копійок).
3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті