про повернення позовної заяви
29 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/33556/23
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
27.11.2023 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 .
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 було залишено без руху скаргу ОСОБА_1 , відмовлено у поновленні строку звернення до суду та встановлено строк на усунення недоліків зокрема шляхом подання окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 продовжено ОСОБА_1 строк усунення недоліків позовної заяви.
У період з 01.01.2024 до 19.01.2024 включно суддя Гурін Д.М. перебував у щорічній відпустці.
02.01.2024 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява про поновлення строку вх. №177/24.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов наступних висновків.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що він не заперечує, що дізнався про порушення свого права ще 17.01.2023, отримавши відповідь від відповідача. Однак просить суд звернути увагу на те, що відповідач лише інформує в електронному порядку, що така постанова існує. При цьому не надає копії самої постанови про закінчення виконавчого провадження ні позивачу, ні суду.
Зокрема позивач зазначає, що на його електронну пошту 20.02.2023 надійшло повідомлення від Житомирського окружного адміністративного суду про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження у справі №806/2418/18 із оригіналом виконавчого документа до Житомирського окружного адміністративного суду не надходили (а.с.11). Крім того, на думку позивача, повідомлення з Житомирського окружного адміністративного суду спростовує інформацію відповідача і підтверджує те, що постанови про закінчення виконавчого провадження взагалі не було і немає. Тому, позивач вважає, що у даному випадку він не може вважатися таким, що дізнався про порушене право саме з 17.01.2023, оскільки до відповіді не було додано примірника постанови про закінчення виконавчого провадження, а оскільки в наявності самої постанови немає, то позивач не може вважатися таким, що пропустив строк звернення до суду з цим позовом. З цим позовом позивач звернувся лише 27.11.2023, і цьому передувала переписка із судом та відповідачем щодо виявлення цієї постанови в натурі та отримання копії самої постанови. Таким чином, позивач вважає, що будь-яких підтверджень, доказів про прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, як і самої постанови немає. Просить не застосовувати десятиденний строк звернення до адміністративного суду, як підставу відмови у задоволенні позову, у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 та від 19.06.2018 у справі №646/6250/17).
Отже, на думку позивача, оскільки відсутні докази існування оскаржуваної ним постанови від 28.10.2020 ВП №61829123 (Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не додана згадана постанова до відповіді від 17.01.2023, яка була надіслана на звернення позивача), то відсутні підстави вважати, що ним пропущено строк звернення до суду з цим позовом, предметом оскарження якого є постанова про закриття виконавчого провадження від 28.10.2020 ВП №61829123.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлюється десятиденний строк.
Позивач оскаржує до суду постанову про закриття виконавчого провадження, винесену 28.10.2020, про яку дізнався 17.01.2023, однак звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом 27.11.2023, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
Таким чином, позивачем пропущено десятиденний строк на звернення до суду про оскарження постанови про закриття виконавчого провадження від 28.10.2020 ВП №61829123.
Суд вважає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом у строк, встановлений частиною 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а на обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення позивачем не наведено жодних поважних причин його пропуску, суд дійшов до висновку про наявність підстав повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду від 02.01.2024 вх. №177/24.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - повернути особі яка її подала.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін