про залишення позовної заяви без руху
29 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/1708/24
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови нарахувати доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року починаючи з 01 вересня 2022 року, після перерахунку пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року по справі №240/2122/22/2128/22 та зобов'язання здійснити відповідний перерахунок та виплату.
Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та докази, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви позивач додав копію заяви від 09 листопада 2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виплату спірної доплати відповідно до Постанови №713.
Тим часом, позивач долучив копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14 грудня 2023 року №43643-43656/Я-02/8-0600/23, яким надано відповідь на звернення від 21 листопада 2023 року, у якій питання нарахування та виплати доплати до пенсії згідно Постанови №713 не піднімалось.
При цьому, в позовній заяві позивач просить нарахувати та виплати спірну доплату з 01 вересня 2022 року. Однак у заяві від 09 листопада 2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просив провести таку виплату з 01 листопада 2023 року. Водночас у позовній заяві не наводить обґрунтування зміни указаних дат, з яких необхідно здійснити нарахування та виплату доплату до пенсії.
Також, суд зазначає, що позивачу необхідно уточнити номер справи, у якій прийнято рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року, оскільки до позовної заяви він долучив копію рішення Житомирського окружного адміністративного суду 05 липня 2022 року по справі №240/2122/22, а не №240/2122/22/2128/22.
Заявляючи позовну вимоги з 01 вересня 2022 року, позивач пропустив строк звернення до суду, визначений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Позивач оскаржує протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому щомісячних платежів з 01 вересня 2022 року. Водночас з цим позовом до суду позивач звернувся лише 23 січня 2024 року, тобто вимоги за період з 01 вересня 2022 року по 22 липня 2023 року заявлені з пропуском строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження підстав пропуску такого строку позивач не надав.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи, що до позовної заяви не додано докази, які її обґрунтовують, а також пропуск строку звернення до суду наявні підстави для залишення її без руху та надання позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви з її копією та копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленого за результатами розгляду звернення позивача від 09 листопада 2023 року, а також заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис