про залишення позовної заяви без руху
26 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/1416/24
категорія 108020200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимоновича Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся позивач із позовом, у якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000358/2 від 23.11.2023.
Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 зазначеної правової норми встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч зазначеному, позивач не надав документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, натомість позивач до позовної заяви долучив посвідчення учасника бойових дій.
Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №364-VI (далі Закон України №364-VI) передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 № 3551-XII (далі Закон України № 3551-XII).
Відповідно до частини 2 статті 22 цього Закону ветерани війни та особи, на яких поширюється його дія, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Згідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України №364-VI у сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України № 3551-XII вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
У даному випадку, вимоги позивача не пов'язані із захистом його прав як учасника бойових дій, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року у справі №240/934/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20 та від 16 лютого 2022 року у справі №560/4971/21.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змітсу позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
В свою чергу, рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість, за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно, рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта.
З огляду на викладене, безпосереднім наслідком оформлення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000358/2 від 23.11.2023 є зміна майнового стану позивача, а відтак, наведена позовна вимога про скасування такого рішення за своїм змістом є вимогою майнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладене Верховним Судом в ухвалі від 04.12.2018 у справі №815/913/18 (К/9901/63097/18).
При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених контролюючим органом та позивачем. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №826/5126/18 (К9901/983/19).
Зі змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів слідує, що розрахована декларантом митна вартість товару становить 3500,00 євро (137 673,20 грн), однак відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка склала 4800,00 євро (188 808, 96 грн). Таким чином, різниця показників митної вартості, визначених митним органом та позивачем у гривневому еквіваленті на день коригування, складала - 51 135, 76 грн.
За змістом підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Правова позиція щодо визначення кількості позовних вимог у справах про оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації висловлено у судових рішеннях Верховного Суду у справах №826/4715/16 від 21 березня 2019 року, №813/713/18 від 20 лютого 2019 року.
Таким чином, при зверненні до суду з цим позовом позивачу необхідно сплатити судовий збір, що становить не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн. (51 135, 76 грн. х 1,5%).
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Р.М.Шимонович